1 V enuto il mattino, tutti i capi dei sacerdoti e gli anziani del popolo, tennero consiglio contro Gesú, per farlo morire.

А коли настав ранок, усі первосвященики й старші народу зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.

2 E , legatolo, lo condussero via e lo consegnarono nelle mani del governatore Ponzio Pilato.

І, зв'язавши Його, повели, та й Понтію Пилату намісникові віддали.

3 A llora Giuda, che lo aveva tradito, vedendo che Gesú era stato condannato si pentí e riportò i trenta sicli d'argento ai capi dei sacerdoti e agli anziani,

Тоді Юда, що видав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібняків первосвященикам і старшим,

4 d icendo: «Ho peccato, tradendo il sangue innocente». Ma essi dissero: «Che c'importa? Pensaci tu!».

та й сказав: Я згрішив, невинну кров видавши. Вони ж відказали: А нам що до того? Дивись собі сам...

5 E d egli, gettati i sicli d'argento nel tempio, si allontanò e andò a impiccarsi.

І, кинувши в храм срібняки, відійшов, а потому пішов, та й повісився...

6 M a i capi dei sacerdoti presero quei denari e dissero: «Non è lecito metterli nel tesoro del tempio, perché è prezzo di sangue».

А первосвященики, як взяли срібняки, то сказали: Цього не годиться покласти до сховку церковного, це ж бо заплата за кров.

7 E tenuto consiglio, comprarono con quel denaro il campo del vasaio, come luogo di sepoltura per i forestieri.

А порадившись, купили на них поле ганчарське, щоб мандрівників ховати,

8 P erciò quel campo è stato chiamato sino ad oggi: "Campo di sangue"

чому й зветься те поле полем крови аж до сьогодні.

9 A llora si adempí quanto era stato detto dal profeta Geremia che disse: «E presero i trenta pezzi d'argento, il prezzo di colui che fu valutato, come è stato valutato dai figli d'Israele;

Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія, промовляючи: І взяли вони тридцять срібняків, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,

10 e li versarono per il campo del vasaio, come mi ordinò il Signore».

і дали їх за поле ганчарське, як Господь наказав був мені.

11 O ra Gesú comparve davanti al governatore; e il governatore lo interrogò dicendo: «Sei tu il re dei Giudei?». E Gesú gli disse: «Tu lo dici!».

Ісус же став перед намісником. І намісник Його запитав і сказав: Чи Ти Цар Юдейський? Ісус же йому відказав: Ти кажеш.

12 A ccusato poi dai capi dei sacerdoti e dagli anziani, non rispose nulla.

Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічого на те не відказував.

13 A llora Pilato gli disse: «Non odi quante cose testimoniano contro di te?».

Тоді каже до Нього Пилат: Чи не чуєш, як багато на Тебе свідкують?

14 M a egli non gli rispose neppure una parola, tanto che il governatore ne fu grandemente meravigliato.

А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був дуже здивований.

15 O ra il governatore, in occasione di ogni festività, aveva l'usanza di rilasciare alla folla un prigioniero, come essi volevano.

Мав же намісник звичай відпускати на свято народові в'язня одного, котрого хотіли вони.

16 A vevano in quel tempo un ben noto prigioniero, di nome Barabba.

Був тоді в'язень відомий, що звався Варавва.

17 Q uando si furono radunati, Pilato chiese loro: «Chi volete che vi liberi, Barabba o Gesú, detto Cristo?».

І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?

18 P erché egli sapeva bene che glielo avevano consegnato per invidia.

Бо він знав, що Його через заздрощі видали.

19 O ra, mentre egli sedeva in tribunale, sua moglie gli mandò a dire: «Non avere nulla a che fare con quel giusto, perché oggi ho molto sofferto in sogno, per causa sua».

Коли ж він сидів на суддевім сидінні, його дружина прислала сказати йому: Нічого не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього...

20 M a i capi dei sacerdoti e gli anziani persuasero le folle a chiedere Barabba, e a far morire Gesú.

А первосвященики й старші попідмовляли народ, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподіяти.

21 E il governatore, replicando, disse loro: «Quale dei due volete che vi liberi?». Essi dissero: «Barabba!».

Намісник тоді відповів і сказав їм: Котрого ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив? Вони ж відказали: Варавву.

22 P ilato disse loro: «Che farò dunque di Gesú, detto Cristo?». Tutti gli dissero: «Sia crocifisso!».

Пилат каже до них: А що ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закричали: Нехай розп'ятий буде!...

23 M a il governatore disse: «Eppure, che male ha fatto?». Ma essi gridavano ancora piú forte: «Sia crocifisso!».

А намісник спитав: Яке ж зло Він зробив? Вони ж зачали ще сильніше кричати й казати: Нехай розп'ятий буде!

24 A llora Pilato, vedendo che non otteneva nulla, ma che anzi il tumulto cresceva sempre piú, prese dell'acqua e si lavò le mani davanti alla folla, dicendo: «Io sono innocente del sangue di questo giusto; pensateci voi».

І, як побачив Пилат, що нічого не вдіє, а неспокій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: Я невинний у крові Його! Самі ви побачите...

25 E tutto il popolo rispondendo disse: «Sia il suo sangue sopra di noi e sopra i nostri figli!».

А ввесь народ відповів і сказав: На нас Його кров і на наших дітей!...

26 A llora egli liberò loro Barabba; e dopo aver fatto flagellare Gesú, lo diede loro, perché fosse crocifisso.

Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб розп'ятий був.

27 A llora i soldati del governatore, avendo condotto Gesú nel pretorio, radunarono attorno a lui tutta la coorte.

Тоді то намісникові вояки, до преторія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.

28 E , spogliatolo, gli misero addosso un manto scarlatto.

І, роздягнувши Його, багряницю наділи на Нього.

29 E , intrecciata una corona di spine, gliela posero sul capo e gli misero una canna nella mano destra; e, inginocchiandosi davanti a lui, lo schernivano dicendo: «Salve, o re dei Giudei!».

І, сплівши з тернини вінка, поклали Йому на голову, а тростину в правицю Його. І, навколішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: Радій, Царю Юдейський!

30 P oi, sputandogli a addosso, presero la canna e con quella lo percotevano sul capo.

І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били...

31 E dopo averlo schernito, lo spogliarono di quel manto e lo rivestirono delle sue vesti; poi lo condussero via per crocifiggerlo.

А коли назнущалися з Нього, зняли з Нього плаща, і зодягнули в одежу Його. І повели Його на розп'яття.

32 O ra, uscendo, incontrarono un uomo di Cirene, di nome Simone, che costrinsero a portare la croce di Gesú.

А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста.

33 E , giunti sul luogo detto Golgota, che vuol dire: il luogo del teschio

І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище,

34 g li diedero da bere dell'aceto mescolato con fiele; ma egli, avendolo assaggiato non volle berne.

дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів.

35 D opo averlo crocifisso, si spartirono le sue vesti tirando a sorte, affinché si adempisse ciò che fu detto dal profeta: «Hanno diviso tra loro le mie vesti e sulla mia tunica hanno tirato a sorte».

А розп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба.

36 P ostisi quindi a sedere, gli facevano la guardia.

І, посідавши, стерегли Його там.

37 A l di sopra del suo capo, posero anche la motivazione scritta della sua condanna: «COSTUI E' GESU

І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський.

38 A llora furono crocifissi con lui due ladroni: uno a destra e l'altro a sinistra.

Тоді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч.

39 E coloro che passavano di là lo ingiuriavano scuotendo il capo,

А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,

40 e dicendo: «Tu che distruggi il tempio e in tre giorni lo ricostruisci, salva te stesso, se sei il Figlio di Dio, scendi giú dalla croce!».

і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!

41 S imilmente, anche i capi dei sacerdoti, con gli scribi e gli anziani facendosi beffe, dicevano:

Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили:

42 « Egli ha salvato gli altri e non può salvare se stesso, se è il re d'Israele, scenda ora giú dalla croce e noi crederemo in lui;

Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому!

43 e gli si è confidato in Dio; lo liberi ora, se veramente lo gradisce, poiché ha detto: io sono il Figlio di Dio.

Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий...

44 A nche i ladroni crocifissi con lui lo ingiuriavano allo stesso modo.

Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті.

45 D all'ora sesta fino all'ora nona si fecero tenebre su tutto il paese.

А від години шостої аж до години дев'ятої темрява сталась по цілій землі!

46 V erso l'ora nona, Gesú gridò con gran voce dicendo: «Elì, Elì, lammà sabactanì?». Cioè: «Dio mio, Dio mio perché mi hai abbandonato?».

А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?...

47 E alcuni fra i presenti, udito questo, dicevano: «Costui chiama Elia».

Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю.

48 E in quell'istante uno di loro corse, prese una spugna, l'inzuppò d'aceto e, infilatala in cima ad una canna, gli diede da bere.

А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити.

49 M a gli altri dicevano: «Lascia, vediamo se viene Elia a salvarlo».

Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його.

50 E Gesú, avendo di nuovo gridato con gran voce, rese lo spirito.

А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав...

51 E d ecco, il velo del tempio si squarciò in due, da cima a fondo; la terra tremò e le rocce si spaccarono;

І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі,

52 i sepolcri si aprirono e molti corpi dei santi, che dormivano, risuscitarono;

і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих,

53 e , usciti dai sepolcri dopo la risurrezione di Gesú, entrarono nella santa città e apparvero a molti.

а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились.

54 O ra il centurione e quelli che con lui facevano la guardia a Gesú, veduto il terremoto e le cose accadute, temettero grandemente e dissero: «Veramente costui era il Figlio di Dio!».

А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!

55 E rano là presenti anche molte donne che osservavano da lontano, esse avevano seguito Gesú dalla Galilea per servirlo;

Було там багато й жінок, що дивилися здалека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуговували.

56 f ra di loro c'era Maria Maddalena. Maria madre di Giacomo e di Iose; e la madre dei figli di Zebedeo.

Між ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа, і мати синів Зеведеєвих.

57 P oi verso sera giunse un uomo ricco di Arimatea, di nome Giuseppe, il quale era pure discepolo di Gesú.

А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Ариматеї, на ім'я Йосип, що й сам був навчався в Ісуса.

58 C ostui si presentò a Pilato e chiese il corpo di Gesú. Allora Pilato comandò che il corpo gli fosse consegnato.

Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.

59 E Giuseppe, preso il corpo, lo avvolse in un lenzuolo pulito;

І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою,

60 e lo mise nel suo sepolcro nuovo, che egli si era fatto scavare nella roccia; poi, dopo aver rotolato una grande pietra all'ingresso del sepolcro, se ne andò.

і поклав його в гробі новому своїм, що був висік у скелі. До дверей гробових привалив він великого каменя, та й відійшов.

61 O r Maria Maddalena e l'altra Maria stavano là, sedute di fronte al sepolcro.

Була ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насупроти гробу.

62 E il giorno seguente, che era quello successivo alla Preparazione, i capi dei sacerdoti e i farisei si riunirono presso Pilato,

А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,

63 d icendo: «Signore, ci siamo ricordati che quel seduttore, quando era ancora in vita, disse: "Dopo tre giorni io risusciterò".

і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну.

64 O rdina dunque che il sepolcro sia ben custodito fino al terzo giorno, che talora non vengano i suoi discepoli di notte a rubare il corpo e poi dicano al popolo: "egli è risuscitato dai morti" cosí l'ultimo inganno sarebbe peggiore del primo».

Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу...

65 M a Pilato disse loro: «Voi avete un corpo di guardia; andate, e assicurate il sepolcro, come vi sembra meglio».

Відказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте.

66 E ssi dunque andarono e assicurarono il sepolcro e, oltre a mettere la guardia, sigillarono la pietra.

І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили.