1 G iacomo, servo di Dio e del Signore Gesú Cristo, alle dodici tribú che sono disperse nel mondo: salute.

Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племенам, які в Розпорошенні, вітаю я вас!

2 C onsiderate una grande gioia, fratelli miei, quando vi trovate di fronte a prove di vario genere,

Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування,

3 s apendo che la prova della vostra fede produce costanza.

знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.

4 E la costanza compia in voi un'opera perfetta, affinché siate perfetti e completi, in nulla mancanti.

А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали.

5 M a se qualcuno di voi manca di sapienza, la chieda a Dio che dona a tutti liberamente senza rimproverare, e gli sarà data.

А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана.

6 M a la chieda con fede senza dubitare, perché chi dubita è simile all'onda del mare, agitata dal vento e spinta qua e là.

Але нехай просить із вірою, без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.

7 N on pensi infatti un tal uomo di ricevere qualcosa dal Signore,

Нехай бо така людина не гадає, що дістане що від Господа.

8 p erché è un uomo dal cuore doppio instabile in tutte le sue vie.

Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх.

9 O r il fratello di umili condizioni si glori della sua elevazione,

А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю,

10 e il ricco del suo abbassamento, perché passerà come un fiore di erba.

а багатий пониженням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яний,

11 I nfatti, come si leva il sole col suo calore ardente e fa seccare l'erba, e il suo fiore cade e la bellezza del suo aspetto perisce, cosí anche il ricco appassirà nelle sue imprese.

бо сонце зійшло зо спекотою, і траву посушило, і відпав цвіт її, і зникла краса її виду... Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!

12 B eato l'uomo che persevera nella prova, perché, uscendone approvato, riceverà la corona della vita, che il Signore ha promesso a coloro che l'amano.

Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.

13 N essuno, quando è tentato dica: «Io sono tentato da Dio», perché Dio non può essere tentato dal male, ed egli stesso non tenta nessuno.

Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.

14 C iascuno invece è tentato quando è trascinato e adescato dalla propria concupiscenza.

Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною.

15 P oi quando la concupiscenza ha concepito, partorisce il peccato e il peccato, quando è consumato, genera la morte.

Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.

16 N on lasciatevi ingannare, fratelli miei carissimi;

Не обманюйтесь, брати мої любі!

17 o gni buona donazione e ogni dono perfetto vengono dall'alto e discendono dal Padre dei lumi, presso il quale non vi è mutamento né ombra di rivolgimento.

Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.

18 E gli ci ha generati di sua volontà mediante la parola di verità, affinché siamo in certo modo le primizie delle sue creature.

Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його.

19 P erciò, fratelli miei carissimi, sia ogni uomo pronto ad ascoltare, lento a parlare e lento all'ira,

Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.

20 p erché l'ira dell'uomo non promuove la giustizia di Dio.

Бо гнів людський не чинить правди Божої.

21 P erciò, deposta a ogni lordura e residuo di malizia, ricevete con mansuetudine la parola piantata in voi, la quale può salvare le anime vostre.

Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.

22 E siate facitori della parola e non uditori soltanto, ingannando voi stessi.

Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.

23 P oiché, se uno è uditore della parola e non facitore, è simile a un uomo che osserva la sua faccia naturale in uno specchio;

Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі,

24 e gli osserva se stesso e poi se ne va, dimenticando subito com'era.

бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є.

25 M a chi esamina attentamente la legge perfetta, che è la legge della libertà, e persevera in essa, non essendo un uditore dimentichevole ma un facitore dell'opera, costui sarà beato nel suo operare.

А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм!

26 S e qualcuno fra voi pensa di essere religioso, ma non tiene a freno la sua lingua, certamente egli inganna il suo cuore, la religione di quel tale è vana.

Коли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того!

27 L a religione pura e senza macchia davanti a Dio e Padre è questa: soccorrere gli orfani e le vedove nelle loro afflizioni e conservarsi puro dal mondo.

Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.