1 « Cantico di Davide, quando era nella caverna. Preghiera.» Io grido con la mia voce all'Eterno; con la mia voce imploro l'Eterno.

Псалом навчальний, Давида, коли був у печері. Молитва. (142-2) Мій голос до Господа, я кличу, мій голос до Господа, я благаю!

2 D avanti a lui io effondo il mio lamento davanti a lui espongo la mia avversità.

(142-3) Перед обличчям Його виливаю я мову свою, про недолю свою я розказую перед обличчям Його,

3 Q uando il mio spirito veniva meno in me, tu conoscevi il mio cammino. Essi hanno teso un laccio per me sul sentiero che stavo percorrendo.

(142-4) коли омліває мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу, пастку для мене сховали!

4 G uardo alla mia destra ed ecco: non vi è alcuno che mi riconosca; ogni via di scampo è preclusa; nessuno si prende cura della mia vita.

(142-5) Праворуч поглянь і побач: немає нікого знайомого, загинув притулок від мене, ніхто не питає за душу мою...

5 g rido a te, o Eterno, e dico: «Tu sei il mio rifugio, la mia parte nella terra dei viventi.

(142-6) Я кличу до Тебе, о Господи, я кажу: Ти моє пристановище, доля моя у країні живих!

6 P resta attenzione al mio grido, perche sono ridotto agli estremi; liberami dai miei persecutori, perché sono piú forti di me.

(142-7) Прислухайся ж Ти до благання мого, бо зробився я зовсім нужденний! Визволь мене від моїх переслідників, бо стали сильніші від мене вони!

7 F ammi uscire dalla prigione, perché possa celebrare il tuo nome. I giusti si stringeranno intorno a me, perché tu mi ricolmerai di beni».

(142-8) Виведи душу мою із в'язниці, щоб славити Ймення Твоє! Праведні оточать мене, як учиниш добро надо мною!