1 « L'uomo nato da donna vive pochi giorni ed è pieno di inquietudini.

Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалями:

2 S punta come un fiore poi è reciso; fugge come un'ombra e non dura.

вона виходить, як квітка й зів'яне, і втікає, мов тінь, і не зостається...

3 S opra un tale essere tu tieni gli occhi aperti, e mi fai comparire in giudizio con te.

І на такого Ти очі Свої відкриваєш, і водиш на суд із Собою його!

4 C hi può trarre una cosa pura da una impura? Nessuno.

Хто чистого вивести може з нечистого? Ані один!

5 P oiché i suoi giorni sono fissati, il numero dei suoi mesi dipende da te, e tu gli hai posto dei limiti che non può oltrepassare;

Якщо визначені його дні, число його місяців в Тебе, якщо Ти призначив для нього мету, що її не перейде,

6 d istogli da lui lo sguardo e lascialo stare, finché abbia terminato la sua giornata come un bracciante,

відвернися від нього і він заспокоїться, і буде він тішитися своїм днем, як той наймит...

7 A lmeno per l'albero c'è speranza; se è tagliato, cresce nuovamente e continua a mettere germoglio.

Бо дерево має надію: якщо буде стяте, то силу отримає знову, і парост його не загине;

8 A nche se la sua radice invecchia sotto terra e il suo tronco muore nel suolo

якщо постаріє в землі його корінь і в поросі вмре його пень,

9 a l sentore dell'acqua germoglia nuovamente e mette rami come una pianta.

то від водного запаху знов зацвіте, і пустить галуззя, немов саджанець!

10 L 'uomo invece muore e rimane atterrato; quando egli esala l'ultimo respiro, dov'è mai?

А помре чоловік і зникає, а сконає людина то де ж вона є?...

11 P ossono venir meno le acque nel mare e un fiume prosciugarsi e seccare.

Як вода витікає із озера, а річка спадає та сохне,

12 m a l'uomo che giace non si rialza piú; finché non vi siano piú cieli, non si risveglierà né piú si desterà dal suo sonno.

так і та людина покладеться й не встане, аж до закінчення неба не збудяться люди та не прокинуться зо сну свого...

13 O h, volessi tu nascondermi nello Sceol, occultarmi finché la tua ira sia passata, fissarmi un termine e ricordarti di me!

О, якби Ти в шеолі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки минеться Твій гнів, коли б час Ти призначив мені, та й про мене згадав!

14 S e l'uomo muore può ancora tornare in vita? Aspetterei tutti i giorni del mio duro servizio, finché giungesse l'ora del mio cambiamento.

Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати надію по всі дні свойого життя, аж поки не прийде заміна для мене!

15 M i chiameresti e io risponderei; tu avresti un grande desiderio per l'opera delle tue mani.

Кликав би Ти, то я відповів би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,

16 A llora tu conteresti i miei passi ma non osserveresti i miei peccati;

бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха не стеріг би,

17 s igilleresti il mio peccato in un sacco e copriresti la mia colpa.

провина моя була б запечатана в вузлику, і Ти закрив би моє беззаконня...

18 M a come una montagna cade e si sgretola e come una rupe è rimossa dal suo posto;

Але гора справді впаде, а скеля зсувається з місця свого,

19 c ome le acque corrodono le pietre e come le alluvioni portano via il suolo della terra, cosí tu distruggi la speranza dell'uomo.

каміння стирає вода, її злива сполощує порох землі, так надію того Ти губиш...

20 T u lo sopraffai per sempre, ed egli se ne va; tu sfiguri il suo volto e lo cacci via.

Ти силою схопиш назавжди його, і відходить, Ти міняєш обличчя його й відсилаєш його...

21 S e i suoi figli sono onorati, egli non lo sa; se sono disprezzati, egli non lo nota.

Чи сини його славні, того він не знає, чи в прикрому стані того він не відає...

22 E gli sente solamente il grande dolore della sua carne e si affligge per se stesso».

Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньому, коли в ньому душа тоді тужить..