1 « Al maestro del coro. Per Jeduthun. Salmo di Asaf.» La mia voce si eleva a DIO e grido; la mia voce si eleva a DIO ed egli mi darà ascolto.

Для дириґетна хору. Псалом Асафів. (77-2) Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!

2 N el giorno della mia avversità ho cercato il Signore, durante la notte la mia mano è rimasta protesa senza stancarsi e l'anima mia ha rifiutato di essere consolata.

(77-3) В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:

3 M i ricordo di DIO e gemo; mi lamento e il mio spirito viene meno. (Sela)

(77-4) згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.

4 T u mantieni aperte le mie palpebre; sono cosí turbato che non posso parlare.

(77-5) Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...

5 R ipenso ai giorni antichi, agli anni dei tempi passati.

(77-6) Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,

6 D urante la notte mi ritorna alla mente il mio canto, medito nel mio cuore e il mio spirito investiga.

(77-7) свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:

7 M i rigetterà il Signore per sempre? E non mi gradirà mai piú?

(77-8) Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?

8 E la sua benignità cessata per sempre e la sua parola venuta meno per le generazioni future?

(77-9) Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?

9 H a DIO forse dimenticato di aver pietà e ha nell'ira posto fine alle sue compassioni? (Sela)

(77-10) Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.

10 I o ho detto: «Il motivo della mia afflizione è che la destra dell'Altissimo è mutata».

(77-11) і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.

11 R icorderò le opere dell'Eterno, sì, ricorderò le tue meraviglie dei tempi passati,

(77-12) Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,

12 m editerò su tutte le tue opere e considererò le tue gesta.

(77-13) і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!

13 O DIO, la tua via è santa, quale DIO è grande come DIO?

(77-14) Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?

14 T u sei il DIO che compie meraviglie tu hai fatto conoscere la tua forza fra i popoli.

(77-15) Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,

15 C ol tuo braccio hai riscattato il tuo popolo, i figli di Giacobbe e di Giuseppe. (Sela)

(77-16) Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.

16 L e acque ti videro, o DIO, le acque ti videro e furono spaventate, anche gli abissi tremarono.

(77-17) Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.

17 L e nubi versarono diluvi d'acqua, i cieli tuonarono e le tue saette guizzarono.

(77-18) Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.

18 I l fragore del tuo tuono era nel turbine, i lampi illuminarono il mondo e la terra fu scossa e tremò.

(77-19) Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!

19 A pristi la tua via in mezzo al mare, il tuo sentiero in mezzo alle grandi acque, e le tue orme non furono riconosciute.

(77-20) Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп.

20 T u guidasti il tuo popolo come un gregge per mano di Mosè e di Aaronne.

(77-21) Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.