1 C on mi voz clamé a Dios, A Dios clamé, y él me escuchó.

Для дириґетна хору. Псалом Асафів. (77-2) Мій голос до Бога, й я кликати буду, мій голос до Бога, й почує мене!

2 B usqué al Señor cuando me vi angustiado; por las noches, sin cesar, a él levanté mis manos; pues mi alma rehusaba ser consolada.

(77-3) В день недолі моєї шукаю я Господа, до Нього рука моя витягнена вночі й не зомліє, не хоче душа моя бути потішена:

3 M e acordé de Dios, y me sentí conmovido; al quejarme, mi ánimo decaía.

(77-4) згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.

4 D ios no me dejaba pegar los ojos; tan quebrantado estaba yo, que no podía hablar.

(77-5) Ти держиш повіки очей моїх, я побитий і не говорю...

5 P ensaba yo en los días de antaño, en los años de tiempos pasados.

(77-6) Пригадую я про дні давні, про роки відвічні,

6 M e acordaba de mis cánticos nocturnos, y en mi corazón meditaba, y mi espíritu inquiría:

(77-7) свою пісню вночі я пригадую, говорю з своїм серцем, а мій дух розважає:

7 « ¿Nos abandonará el Señor para siempre? ¿Acaso no volverá a tratarnos con bondad?

(77-8) Чи навіки покине Господь, і вже більш не вподобає?

8 ¿ Se habrá agotado para siempre su misericordia? ¿Habrá puesto fin para siempre a su promesa?

(77-9) Чи навіки спинилася милість Його? Чи скінчилося слово Його в рід і рід?

9 ¿ Se habrá olvidado Dios de tener misericordia? ¿Habrá, en su enojo, puesto un límite a su piedad?»

(77-10) Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милосердя? Села.

10 T ambién me dije: «Debo estar enfermo. ¿Cómo puedo pensar que la diestra del Altísimo ha cambiado?

(77-11) і промовив був я: То страждання моє переміна правиці Всевишнього.

11 E s mejor que haga memoria de las obras del Señor.» Sí, haré memoria de tus maravillas de antaño;

(77-12) Пригадаю я вчинки Господні, як чудо Твоє я згадаю віддавна,

12 m editaré en todas tus obras, y proclamaré todos tus hechos.

(77-13) і буду я думати про кожен Твій чин, і про вчинки Твої оповім!

13 S anto es, oh Dios, tu camino; ¿qué otro dios es tan grande como tú, Dios nuestro?

(77-14) Боже, святая дорога Твоя, котрий бог великий, як Бог наш?

14 T ú eres el Dios que hace maravillas; has manifestado entre los pueblos tu poder.

(77-15) Ти Той Бог, що чуда вчиняє, Ти виявив силу Свою між народами,

15 C on tu brazo diste libertad a tu pueblo, a los descendientes de Jacob y de José.

(77-16) Ти визволив люд Свій раменом, синів Якова й Йосипа! Села.

16 C uando las aguas te vieron, oh Dios, cuando las aguas te vieron, sintieron temor, y hasta los abismos se estremecieron.

(77-17) Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затряслися й безодні.

17 L as nubes derramaron torrentes de agua, los cielos retumbaron, y atronaron tus rayos;

(77-18) Лилася струмком вода з хмар, тучі видали грім, також там і сям Твої стріли літали.

18 r esonó en el torbellino la voz de tu trueno; tus relámpagos iluminaron el mundo, y la tierra tembló y se estremeció.

(77-19) Гуркіт грому Твого на небесному колі, й блискавки освітили вселенну, тремтіла й тряслася земля!

19 T e abriste paso en el mar, y atravesaste las muchas aguas, aunque nadie vio jamás tus pisadas,

(77-20) Через море дорога Твоя, а стежка Твоя через води великі, і не видно було Твоїх стіп.

20 y por medio de Moisés y de Aarón guiaste a tu pueblo como a un rebaño.

(77-21) Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою Мойсея та Аарона.