1 D ios nuestro, tú nos has desechado; en tu enojo, nos has dejado sin defensas. ¡Vuélvete ahora a nosotros!

Для дириґетна хору. На спів: „Лілея свідчення". Золотий псалом Давидів для навчання, (60-2) коли він підпалив був Арам двух річок і Арам Цови, і вернувся Йоав і побив Едома в Соляній долині, дванадцять тисяч. (60-3) Боже, покинув Ти нас, розпорошив Ти нас, Ти нагнівався був, повернися ж до нас!

2 H iciste que temblara, y hendiste la tierra; ¡rellena sus fisuras, porque se desmorona!

(60-4) Ти землею затряс, і її розірвав, уздоров же уламки її, бо вона захиталась!

3 H as hecho que tu pueblo presencie el desastre; nos has hecho beber un vino que aturde.

(60-5) Ти вчинив, що народ Твій побачив тяжке, напоїв нас отрутним вином...

4 H as dado a tus fieles la señal de retirada para que se libren de las flechas enemigas.

(60-6) Ти дав прапора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. Села.

5 ¡ Sálvanos con tu diestra! ¡Respóndenos! ¡Así se salvará tu pueblo amado!

(60-7) Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи, й обізвися до нас!

6 E n su santuario, Dios ha sentenciado: «Con gran alegría fraccionaré Siquén y dividiré en parcelas el valle de Sucot.

(60-8) У святині Своїй Бог промовив: Нехай розвеселюсь, розділю Я Сихем і долину Суккотську поміряю!

7 G alaad y Manasés me pertenecen, Efraín es un yelmo en mi cabeza, y Judá es un cetro en mi mano.

(60-9) Належить Мені Ґілеад, Мені Манасія, а Єфрем охорона Моїй голові, Юда берло Моє.

8 M oab es la vasija en que me lavo, sobre Edom arrojaré mis sandalias, y sobre Filistea proclamaré mi victoria.»

(60-10) Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, филистею, вигукуй для Мене із радістю!

9 ¿ Y quién me dará entrada en Edom? ¿Quién me hará entrar en esa ciudad amurallada?

(60-11) Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене попровадить?

10 ¿ No eres tú, mi Dios, quien nos ha desechado? ¿No eres tú quien ya no sale con nuestros ejércitos?

(60-12) Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?

11 B ríndanos tu apoyo contra el enemigo, pues vana resulta la ayuda de los hombres.

(60-13) Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!

12 P or ti, Dios nuestro, haremos proezas; ¡tú harás morder el polvo a nuestros enemigos!

(60-14) Ми мужність виявимо в Бозі, і Він потопче противників наших!