1 غ َضِبْتَ مِنّا يا اللهُ. رَفَضْتَنا وَضَرَبْتَنا بِقُوَّةٍ. فَأعِدْ عافِيَتَنا إلَينا.

Для дириґетна хору. На спів: „Лілея свідчення". Золотий псалом Давидів для навчання, (60-2) коли він підпалив був Арам двух річок і Арам Цови, і вернувся Йоав і побив Едома в Соляній долині, дванадцять тисяч. (60-3) Боже, покинув Ти нас, розпорошив Ти нас, Ти нагнівався був, повернися ж до нас!

2 أ نتَ زَلزَلتَ الأرْضَ وَشَقَّقْتَها تَحتَنا. فَأَصلِحْها لأنَّها تَتَهاوَى!

(60-4) Ти землею затряс, і її розірвав, уздоров же уламки її, бо вона захиталась!

3 أ عطَيتَ شَعبَكَ مَتاعِبَ كَثِيرَةً، وَنَحنُ كَالسُّكارَى نَتَرَنَّحُ مِنْ تَأثِيرِها.

(60-5) Ти вчинив, що народ Твій побачив тяжке, напоїв нас отрутним вином...

4 أ عطَيتَ لِخائِفِيكَ رايَةً لِيَلتَفُّوا حَولَها ضِدَّ العَدُوِّ. سِلاهْ

(60-6) Ти дав прапора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. Села.

5 خ َلِّصْنِي بِيَمِينِكَ، استَجِبْ لِصَلاتِي وَخَلِّصِ الَّذِينَ تُحِبُّهُمْ.

(60-7) Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи, й обізвися до нас!

6 ق الَ اللهُ فِي هَيكَلِهِ: «سَأربَحُ المَعرَكَةَ وَأبتَهِجُ! سَأُعْطِي شَكِيمَ حِصَّةً لِمَنْ أُرِيدُ، وَسَأُقَسِّمُ وادِي سُكُّوتَ.

(60-8) У святині Своїй Бог промовив: Нехай розвеселюсь, розділю Я Сихем і долину Суккотську поміряю!

7 ل ِي سَتَكُونُ جِلعادُ، وَكَذَلِكَ مَنَسَّى. أفْرايِمُ خُوذَتِي، وَيَهُوذا صَولَجانُ مُلْكِي.

(60-9) Належить Мені Ґілеад, Мені Манасія, а Єфрем охорона Моїй голові, Юда берло Моє.

8 م ُوآبُ مِغسَلَةُ قَدَمَيَّ، وَأُدُومُ حَيْثُ أخلَعُ حِذائِي. وَفِي فِلِسْطِيَةَ يُدَوِّي هُتافُ انتِصارِي.»

(60-10) Моав то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, филистею, вигукуй для Мене із радістю!

9 ل َكِنِّي أقُولُ، مَنْ سَيَأْخُذُنِي إلَى المَدِينَةِ المُحَصَّنَةِ؟ مَنْ سَيَقُودُنِي إلَى أدُومَ؟

(60-11) Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене попровадить?

10 أ لَستَ أنتَ مَنْ هَجَرتَنا، يا اللهُ؟ ألَستَ تَرفُضُ الخُرُوجَ إلَى المَعرَكَةِ مَعَ جُيُوشِنا؟

(60-12) Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже, Боже?

11 أ عِنّا فَنَتَخَلَّصَ مِنَ العَدُوِّ! فَعَونُ البَشَرِ بِلا فائِدَةٍ!

(60-13) Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч марнота!

12 أ مّا بِعَونِ اللهِ فَنَنتَصِرُ. إذْ هُوَ يَدُوسُ أعداءَنا.

(60-14) Ми мужність виявимо в Бозі, і Він потопче противників наших!