1 ك انَ آحازُ في العِشرِينَ منْ عُمرِهِ عندَما تَوَلَّى الحُكمَ. وَحَكَمَ ستَّ عَشْرَةَ سَنَةً فِي القُدسِ. لَكنَّهُ لَمْ يَعِشْ حَياةَ اسْتقامَةٍ كَسَلَفِهِ داوُدَ. فَلَمْ يَفعَلْ آحازُ ما يُرضي اللهَ ،

Ахаз був віку двадцяти літ, коли він зацарював, і шістнадцять літ царював в Єрусалимі.

2 ب َلْ سارَ عَلَى نَهْجِ مُلُوكِ إسْرائِيلَ الأردِياءِ. وَاستَخدَمَ قَوالبَ لصُنعِ أوثانٍ لِعِبادَةِ آلهَةِ البَعلِ.

І ходив він дорогами Ізраїлевих царів, а також робив литих бовванів Ваалів.

3 ف َكانَ يُقَدِّمُ البَخُورَ وَيَحرِقُ أولادَهُ في وادِي ابنِ هِنُّومَ كَتَقْدِماتِ لِلآلَهَةِ الأُخْرى. عَمِلَ الأُمُورَ البَغِيضَةَ الَّتِي كانَ يَفعَلُها أهلُ تِلكَ الأرْضِ الَّذِينَ طَرَدَهُمُ اللهُ عندَما دَخَلَ بَنُو إسْرائِيلَ تِلكَ الأرْضَ.

І він кадив у долині Бен-Гіннома, і палив своїх синів огнем за гидотами тих народів, що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами.

4 و َقَدَّمَ آحازُ أيضاً ذَبائحَ وَأحرَقَ بَخُوراً فِي المُرتَفَعاتِ، وَعَلَى التِّلالِ وَتَحتَ كُلِّ شَجَرَةٍ خَضراءَ.

І він приносив жертви та кадив на пагірках і на висотах, та під кожним зеленим деревом.

5 ف َدَفَعَ اللهُ آحازَ إلَى يَدِ مَلِكِ أرامَ، فَهَزَمَهُ وَأسَرَ كَثيرينَ منْ شَعبِ يَهُوذا وَأحضَرَهُمْ إلَى دِمَشْقَ. كَما دَفَعَهُ إلَى يَدِ فَقْحَ مَلكِ إسْرائِيلَ، فَهَزَمَهُ وَأحدَثَ مَجزَرَةً فِي جَيشِهِ.

І дав його Господь, Бог його, в руку сирійського царя, і вони повбивали з його війська та взяли до неволі від нього багатьох полонених, і спровадили до Дамаску. Крім того, він був виданий і в руку Ізраїлевого царя, і той уразив його великою поразою.

6 ف َقَدْ قَتَلَ فَقْحُ بْنُ رَمَلْيا مئَةً وَعِشرِينَ ألفَ جُندِيٍّ قَوِيٍّ منْ يَهُوذا في يَومٍ واحِدٍ، لِأنَّهُمْ خَرَجُوا عَنْ طاعَةِ اللهِ ، إلَهِ آبائِهِمْ.

І побив Пеках, син Ремалії, в Юді сто й двадцять тисяч одного дня, все мужів хоробрих, за те, що залишили вони Господа, Бога їхніх батьків.

7 و َكانَ زِكْرِي جُندِيّاً قَوِيّاً مِنْ جُنُودِ أفْرايِمَ. فَتَمَكَّنَ مِنْ قَتلِ مَعْسِيَّا بْنِ المَلِكِ آحازَ، وَعَزْرِيقامَ المَسؤُولِ عَنْ بَيْتِ المَلِكِ، وَألقانَةَ نائِبِ المَلكِ.

А Зіхрі, лицар Єфремів, забив Маасею, царського сина, й Азрікама, володаря дому, й Елкану, другого по царі.

8 و َأسَرَ جَيشُ إسْرائِيلَ مِئَتَي ألفَ شَخصٍ مِنْ أقربائِهِمِ السّاكِنِينَ فِي يَهُوذا. وَغَنِمُوا نِساءً وَأطفالاً وَأشياءَ ثَمِينَةً كَثيرَةً مِنْ يَهُوذا. وَجاءُوا بكُلِّ ما غَنِمُوهُ إلَى مَدِينَةِ السّامرَةِ.

І Ізраїлеві сини взяли до неволі зо своїх братів двісті тисяч жінок, синів та дочок, а також пограбували від них велику здобич, і спровадили ту здобич до Самарії.

9 و َكانَ هُناكَ أحَدُ أنبِياءِ اللهِ ، وَاسْمُهُ عُودِيدُ. قابَلَ النَّبِيُّ عُودِيدُ جَيشَ إسْرائِيلَ العائِدَ إلَى السّامرَةِ. وَقالَ لَهُمْ: «لَقَدْ سَمَحَ لَكُمُ اللهُ ، إلَهُ آبائِكُمْ بِالانتِصارِ عَلَى شَعبِ يَهُوذا لِأنَّهُ غَضبَ عَلَيهِمْ. لَكِنَّكُمْ تَجاوَزْتُمْ كُلَّ حَدٍّ في مُعاقَبَتِهِمْ وَقَتلِهِمْ. وَالآنَ، فَإنَّ اللهَ غاضِبٌ عَلَيكُمْ أنتُمْ.

А там був Господній пророк, Одед ім'я йому. І він вийшов перед військо, що входило до Самарії, та й сказав їм: Ось Господь, Бог ваших батьків, у гніві на Юду, віддав їх у вашу руку, а ви повибивали між ними з лютістю, яка досягла аж до небес.

10 ف َأنتُمْ تَنوُونَ إبقاءَ أهلِ يَهُوذا وَالقُدسِ عَبيداً خاضِعِينَ لَكُمْ. أفَلَسْتُمْ مِثلَهُمْ فِي الخَطايا الَّتِي ارتَكَبْتُمُوها ضِدَّ إلَهِكُمْ ؟

А тепер ви задумуєте здобути собі за рабів та за невільниць дітей Юди та Єрусалиму. Чи ж за вами самими нема провин проти Господа, Бога вашого?

11 و َالآنَ استَمعُوا إلَيَّ. أطلِقُوا إخْوَتَكُمْ وَأخَواتِكُمُ الَّذينَ أسَرْتُمُوهُمْ، وَإلّا ازدادَ غَضَبُ اللهِ عَلَيكُمْ.»

Отож, послухайте мене тепер, і верніть тих полонених, яких взяли ви до неволі з ваших братів, бо на вас ревність Господнього гніву!

12 ث ُمَّ رَأى بَعضُ قادَةِ أفْرايِمَ جُنُودَ جَيشِ إسْرائِيلَ القادمينَ منَ الحَربِ. فَاجتَمَعَ هَؤُلاءِ القادَةُ مَعَ جُنُودِ إسْرائِيلَ وَأنذَرُوهُمْ. وَهَؤُلاءِ القادَةُ هُمْ عَزَرْيا بْنُ يَهُوحانانَ، وَبَرَخْيا بْنُ مَشُلِّيمُوتَ، وَيَحَزْقِيا بْنُ شَلُّومَ، وَعَماسا بْنُ حَدلايَ.

І встали дехто з голів Єфремових синів: Азарія, син Єгоханана, Берехія, син Мешіллемотів, і Єхізкійя, син Шаллумів, і Амаса, син Хадлаїв, проти тих, що приходили з війська,

13 ق الَ هَؤُلاءِ القادَةُ لِجُنُودِ إسْرائِيلَ: «لا تُدخِلُوا أسرَى يَهُوذا إلَى هُنا. فَإنْ فَعَلْتُمْ ذَلِكَ، فَإنَّكُمْ تَتَمادُوْنَ فِي الإثمِ ضِدَّ اللهِ. وَسَتَزِيدُونَ إثمَنا إثماً، وَسَيَشتَدُّ غَضَبُ اللهِ عَلَى إسْرائِيلَ!»

та й сказали до них: Не приводьте цих полонених сюди, бо на провину нам проти Господа ви задумуєте додати це до наших гріхів та до нашої провини. Бо велика наша провина та жар гніву Господнього на Ізраїля!

14 ف َأعطَى الجُنُودُ الأسرَى وَالغَنائِمَ لِهَؤُلاءِ القادَةِ وَلِبَنِي إسْرائِيلَ.

І озброєні покинули тих полонених та ту здобич перед зверхниками та всім збором.

15 و َقامَ القادَةُ عَزَرْيا وَبَرَخْيا وَيَحَزْقِيا وَعَماسا وَأعانُوا الأسرَى. فَجَلَبَ هَؤُلاءِ الرِّجالُ الأربَعَةُ المَلابِسَ الَّتِي أخَذَها جَيشُ إسْرائِيلَ وَأعطُوها لِهَؤُلاءِ الأسرَى العُراةِ. وَألبَسُوهُمْ أحذِيَةً أيضاً. ثُمَّ أعطُوهُمْ طَعاماً لِيَأْكُلُوا وَماءً لِيَشرَبُوا. وَدَهَّنُوهُمْ بِالزَّيتِ مِنْ أجلِ تَطريَة جُرُوحهِمْ وَشِفائِها. وَبَعدَ ذَلِكَ وَضَعَ قادَةُ أفْرايِمَ هَؤُلاءِ الأسرَى المُنهَكِينَ عَلَى حَميرٍ، وَأرجَعُوهُمْ إلَى أقْرِبائِهِمْ فِي أريحا، مَدينَةِ النَّخِيلِ. ثُمَّ عادَ هَؤُلاء القادَةُ إلَى وَطَنِهمْ في السّامرَةِ.

І встали ті мужі, що були означені іменами, і взяли полонених, і всіх їхніх нагих позодягали зо здобичі, і зодягнули їх, і обули їх, і нагодували їх, і напоїли їх, і намастили їх, і кожного слабого з них повезли на ослах. І припровадили їх до Єрихону, міста пальм, до їхніх братів, а самі вернулися до Самарії.

16 و َفِي ذَلِكَ اليَومِ، اسْتَنْجَدَ المَلِكُ آحازُ بِمَلِكِ أشُّورَ.

Того часу послав цар Ахаз до асирійських царів, щоб допомогли йому.

17 ف قَدْ هَجَمَ الأدُومِيُّونَ ثانِيَةً عَلَى شَعبِ يَهُوذا وَضَرَبُوهُمْ ضَربَةً مُوجِعَةً، وَأسَرُوا منهُمْ كَثِيرِينَ.

Прийшли ще й едомляни, і побили багатьох між Юдою, і взяли до неволі полонених.

18 و َهاجَمَ الفِلِسْطِيُّونَ أيضاً المُدُنَ وَالتِّلالَ فِي جَنُوبِ يَهُوذا. وَاستَولَوْا عَلَى مُدُنِ بَيتِ شَمسٍ وَأيَّلُونَ وَجَدِيرُوتَ وَسُوكُو وَتِمْنَةَ وَحِمْزُو. وَاستَولُوا أيضاً عَلَى القُرَى التّابِعَةِ لِهَذِهِ المُدُنِ.

А филистимляни розсипалися по містах Шефелі та Юдиного Неґеву, і здобули Бет-Шемеш, і Айялон, і Ґедерот, і Сохо та залежні міста його, і Тімну та залежні міста її, і Ґімзо та залежні міста його, й осілися там.

19 و َأذَلَّ اللهُ يَهُوذا بِمَزِيدٍ مِنَ الضِّيقاتِ لأنَّ آحازَ مَلِكَ يَهُوذا شَجَّعَ الشَّعبَ عَلَى السَّيرِ فِي طَرِيقِ الخَطِيَّةِ. فَكانَ غَيرَ وَفيٍّ للهِ.

Бо Господь принизив Юду через Ахаза, Ізраїлевого царя, бо завільно поступав він щодо Юди, і спроневірився великим гріхом проти Господа.

20 ف َجاءَ تَغْلَثَ فَلاسَرُ، مَلِكُ أشُّورَ، وَكانَ مَصْدَرَ ضيقٍ لا مَصْدَرَ عَونٍ لآحازَ.

І прийшов на нього Тіґлат Пілнеесер, цар асирійський, й утискав його, і не допоміг йому.

21 ف َمَعَ أنَّ آحازَ أخَذَ بَعْضَ الأشياءِ الثَّمينَةِ منْ بَيتِ اللهِ وَمِنْ بَيْتِ المَلِكِ وَمِنْ بَيْتِ الرُّؤَساءِ وَأعطاها لمَلِكِ أشُّورَ، إلّا أنَّهُ لَمْ يُقَدِّمْ العَونَ لآحازَ.

Бо Ахаз пограбував був Господній дім, і дім царів, і зверхників, і дав це асирійському цареві, та не було це на поміч йому.

22 و َفِي وَسَط ضِيقاتِ آحازَ، زادَ ذَلِكَ المَلِكُ فِي الإثمِ وَعَدَمِ الوَفاءِ للهِ.

А в часі утиску його, то продовжував спроневірюватися Господеві він, той цар Ахаз.

23 ق َدَّمَ ذَبائِحَ للآلِهَةِ الَّتِي يَعبُدُها أهلُ دمَشقَ الَّذِينَ هَزَمُوهُ. وَقالَ: «ساعَدَتْ آلِهَةُ أرامَ الشَّعبَ الَّذِي يَعبُدُها، فَلَعَلَّها تُعِينُنِي أنا أيضاً إذا ذَبَحتُ لَها.» فَعَبَدَ آحازُ تِلكَ الآلِهَةَ. فَكانَتْ سَبَباُ فِي سُقُوطِهِ، وَسُقُوطِ إسرائِيلَ مَعَهُ.

І приносив він жертви дамаським богам, що його побили, і говорив: Через те, що боги сирійських царів допомагають їм, то буду приносити їм жертви, вони будуть допомагати мені! А вони були йому на те, щоб спотикався він та ввесь Ізраїль!

24 و َجَمَعَ آحازُ الأدَواتِ المُستَخدَمَةَ فِي بِيتِ اللهِ وَكَسَّرَها. ثُمَّ أغلَقَ أبوابَ بَيتِ اللهِ. وَعَمِلَ مَذابحَ وَوَضَعَها فِي كُلّ زاوِيَةِ شارعٍ فِي القُدس.

І Ахаз зібрав посуд Божого дому, і порубав посуд Божого дому. І позамикав він двері Господнього дому, і поробив собі жертівники в кожному куті в Єрусалимі...

25 و َبَنَى آحازُ فِي كُلِّ مَدينَةٍ فِي يَهُوذا مُرتَفَعاتٍ لإحراقِ البَخُورِ لعِبادَة آلِهَةٍ أُخْرَى. وَأغضَبَ آحازُ اللهَ ، إلَهَ آبائِهِ، غَضَباً شَدِيداً.

І в кожному місті Юдиному поробив він пагірки, щоб кадити іншим богам, і розгнівав Господа, Бога батьків своїх.

26 أ مّا الأشياءُ الأُخرَى الَّتي عَملَها آحازُ، فَمَكتُوبَةٌ مِنْ أوَّلها إلَى آخِرها في كتاب تاريخ مُلُوكِ إسْرائِيلَ وَيَهُوذا.

А решта його діл та всі дороги його, перші й останні, ото вони описані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.

27 و َماتَ آحازُ وَدُفِنَ مَعَ آبائِهِ. وَدَفَنَهُ الشَّعبُ فِي مَدِينَةِ القُدسِ، لَكِنَّهُمْ لَمْ يَدفِنُوهُ فِي المَقابِرِ المَلَكِيَّةِ. وَخَلَفَهُ فِي الحُكمِ ابنُهُ حَزَقِيّا.

І спочив Ахаз зо своїми батьками, і поховали його в місті, в Єрусалимі, бо не внесли його до гробів Ізраїлевих царів, а замість нього зацарював син його Єзекія.