1 ع َلَى جَبَلِ صِهْيَوْنَ تَنالُ ما تَستَحِقُّ مِنْ تَسبِيحٍ وَتُوفَى لَكَ النُّذُورُ.
Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Пісня. Уся земле, покликуйте Богові:
2 ه ُناكَ سَيَأتِي أمامَكَ كُلُّ إنسانٍ، يا مَنْ تَسمَعُ الصَّلَواتَ!
Тобі, Боже, належиться слава в Сіоні, і Тобі має відданий бути обіт!
3 إ ثمُنا يَغمُرُنا، لَكِنَّكَ أنتَ تُغَطِّي خَطايانا وَتَغْفِرُها.
Ти, що молитви вислухуєш, всяке тіло до Тебе приходить!
4 ه َنيئاً لِمَنْ تَختارُهُ لِلاقتِرابِ إلَيكَ وَالسُّكنَى فِي ساحاتِ بَيتِكَ، لأنَّهُ سَيَشبَعُ مِنْ أطايِبِ هَيكَلِكَ المُقَدَّسِ.
Справи грішні зробились сильніші від нас, Ти наші гріхи пробачаєш!
5 أ نَتَ تُخَلِّصُنا يا إلَهَنا، تَستَجِيبُ لَنا، وَبِقُوَّةٍ مُهِيبَةٍ تَنصُرُنا. عَلَيكَ يَعتَمِدُ كُلُّ بَشَرٍ فِي الأراضِي البَعِيدَةِ وَفِي البِحارِ النّائِيَةِ.
Блаженний, кого вибираєш Ти та наближаєш, в оселях Твоїх спочивати той буде! наситимось ми добром дому Твого, найсвятішим із храму Твого!
6 ي َلبَسُ اللهُ القُدرَةَ. يُثَبِّتُ الجِبالَ بِقُوَّتِهِ.
Грізні речі Ти відповідаєш нам правдою, Боже, Спасителю наш, надіє всіх кінців землі та сущих далеко на морі,
7 ي ُهَدِّئُ البِحارَ الهائِجَةَ، وَالأمواجَ المُضطَرِبَةَ، وَالشُّعُوبَ الثّائِرَةَ.
що гори ставиш Своєю силою, підперезаний міццю,
8 آ ياتُكَ تُوقِعُ الهَيبَةَ فِي النّاسِ فِي البِلادِ البَعِيدَةِ. وَأنتَ تُدهِشُ السّاكِنِينَ فِي أقاصِي الشَّرقِ وَالغَربِ.
що втихомирюєш гуркіт морів, їхніх хвиль та галас народів...
9 ت َعتَنِي بِالأرْضِ وَتَسقِيها. تَجْعَلُها خَصْبَةً وَمُثْمِرَةً. أنْهارُ اللهِ مَلآنَةٌ ماءً، تُهَيِّئُ الأرْضَ وَتَزِيدُ قَمْحَها وَغِلالَها.
і будуть боятись ознак Твоїх мешканці кінців землі. Ти розвеселяєш країну, де вихід поранку й де вечір.
10 أ نتَ تُرَطِّبُ حُقُولَها. الأمطارُ الخَفِيفَةُ تُمَهِّدُ تُربَتَها وَتُنَعِّمُها. وَأنتَ تُبارِكُ نَباتاتِها وَغَلّاتِها.
Ти відвідуєш землю та поїш її, Ти збагачуєш щедро її, повний води потік Божий, Ти збіжжя готуєш її, бо Ти так приготовив її!
11 ت ُكَلِّلُ السَّنَةَ بِخَيرِكَ الوَفِيرِ، وَتَملأُ عَرَباتِكَ بِغَلَّةٍ عَظِيمَةٍ.
Ти ріллю її насичуєш вогкістю, вирівнюєш груддя її, розпускаєш дощами її, Ти благословляєш рослинність її!
12 ت َفِيضُ المَراعِي دَسَماً كَثِيراً. وَالتِّلالُ المُحِيطَةُ تُعطِي ثَمَرَها كامِلاً.
Ти добром Своїм рік вкороновуєш, і стежки Твої краплями товщу течуть!
13 ت َكتَسِي المُرُوجُ بِقُطعانِ الغَنَمِ. وَبِالحُبُوبِ تَتَغَطَّى الوِديانُ. تَهتِفُ وَتُغَنِّي.
Пасовиська пустині спливаються краплями, і радістю підперезались узгір'я! (65-14) Луги зодягнулись отарами, а долини покрилися збіжжям, гукають вони та співають!