1 ف ِي بِدايَةِ حُكمِ يَهُوياقِيمَ بْنِ يُوشِيّا مَلِكِ يَهُوذا، جاءَتْ كَلِمَةُ اللهِ إلَيَّ.

На початку царювання Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного, було оце слово від Господа, кажучи:

2 ه َذا هُوَ ما يَقُولُهُ اللهُ: «قِفْ فِي ساحَةِ بَيتِ اللهِ ، وَتَكَلَّمْ إلَى سُكّانِ مُدُنِ يَهُوذا القَادِمِينَ لِيَسجُدُوا فِي بَيتِ اللهِ. تَكَلَّمْ إلَيْهِمْ بِكُلِّ الكَلامِ الَّذِي أوصَيتُكَ بِأنْ تَقُولَهُ لَهُمْ، وَلا تُنقِصْ كَلِمَةً مِنهُ.

Так говорить Господь: Стань на подвір'ї Господнього дому, і будеш говорити всім Юдиним містам, що приходять на поклін до Господнього дому, усі ті слова, що Я наказав був тобі, щоб до них говорити, не вбав ані слова.

3 ف َرُبَّما يَسمَعُونَ، وَيَتُوبُونَ عَنْ طَرِيقِهِمُ الشِّرِّيرِ. حينَئِذٍ، سَأتَراجَعُ عَنِ الدَّمارِ الَّذِي كُنْتُ سَأُنِزِلُهُ بِهِمْ بِسَبَبِ شَرِّ أعمالِهِمْ.

Може почують вони, і вернуться кожен зо своєї злої дороги, й Я пожалую щодо зла, яке думаю вчинити їм через злі їхні вчинки!

4 « قُلْ لَهُمْ، هَذا هُوَ ما يَقُولُهُ اللهُ: ‹إنْ لَمْ تَسمَعُوا لِي وَتَسلُكُوا بِحَسَبِ شَرِيعَتِي الَّتِي وَضَعتُها أمامَكُمْ،

І скажеш до них: Так говорить Господь: Якщо ви не будете прислухуватися до Мене, щоб ходити за Законом Моїм, якого Я дав вам,

5 ل ِتَستَمِعُوا إلَى كَلامِ خُدّامِي الأنبِياءِ، الَّذِينَ أرسَلتُهُمْ إلَيكُمْ بِإلحاحٍ، فَلَمْ تَستَمِعُوا لَهُمْ –

щоб прислухуватися до слів Моїх рабів пророків, яких Я посилаю до вас рано та пізно, та не слухали ви,

6 ف َإنِّي سَأجعَلُ هَذا الهَيكَلَ كَشِيلُوهَ. وَسَأُحَوِّلُ هَذِهِ المَدِينَةَ إلَى لَعنَةٍ لِكُلِّ أُمَمِ الأرْضِ.›»

то вчиню з оцим домом, як з Шіло, а місто це дам на прокляття для всіх народів землі...

7 ف َسَمِعَ الكَهَنَةُ وَالأنبِياءُ وَكُلُّ الشَّعبِ إرمِيا وَهُوَ يَتَكَلَّمُ بِهَذا الكَلامِ فِي بَيتِ اللهِ.

І чули священики, і пророки, і ввесь народ Єремію, що говорив ці слова в Господньому домі.

8 و َعِندَما أنهَى إرمِيا كَلامَهُ عَنْ كُلِّ شَيءٍ أمَرَهُ اللهُ بِقَولِهِ لِكُلِّ الشَّعبِ، قَبَضَ الكَهَنَةُ وَالأنبِياءُ وَكُلُّ الشَّعبِ عَلَيهِ، وَقالُوا لَهُ: «يَنْبَغِي أنْ تَمُوتَ.

І сталося, як Єремія закінчив говорити все, що наказав був Господь сказати до всього народу, то схопили його священики, і пророки, і ввесь народ, говорячи: Ти конче помреш!

9 ف َلِماذا تَتَنَبَّأُ بِاسْمِ اللهِ وَتَقُولُ: ‹هَذا البَيتُ سَيَكُونُ مِثلَ شِيلُوهَ، وَسُكّانُ هَذِهِ المَدِينَةِ سَيَفنُونَ؟›» وَاجتَمَعَ كُلُّ الشَّعبِ حَولَ إرمِيا فِي هَيْكَلِ اللهِ.

Нащо пророкував ти Господнім Ім'ям, кажучи: Як Шіло, буде дім цей, а місто це буде зруйноване, так що не буде в ньому мешканця? І зібрався ввесь народ проти Єремії в Господньому домі.

10 و َسَمِعَ رُؤَساءُ يَهُوذا هَذا الكَلامَ، فَصَعِدُوا مِنَ القَصرِ إلَى بَيتِ اللهِ وَجَلَسُوا فِي مَدخَلِ البَوّابَةِ الجَدِيدَةِ فِي بَيتِ اللهِ.

І почули ці слова Юдині князі, і відійшли з царського дому до дому Господнього, і сіли при вході до нової Господньої брами.

11 ف َقالَ الكَهَنَةُ وَالأنبِياءُ لِلرُّؤَساءِ وَكُلِّ الشَّعبِ: «يَنْبَغِي أنْ يُحكَمَ عَلَى هَذا الرَّجُلِ بِالمَوْتِ لأنَّهُ تَنَبَّأ ضِدَّ هَذِهِ المَدِينَةِ كَما سَمِعْتُمْ بِآذانِكُمْ.»

І сказали священики та пророки до князів та до всього народу, говорячи: Присуд смерти цьому чоловікові, бо він пророкував проти цього міста, як ви чули своїми вухами!

12 ف َقالَ إرمِيا لِكُلِّ الرُّؤَساءِ وَلِكُلِّ الشَّعبِ: «أرسَلَنِي اللهُ لأتَنَبَّأ عَلَى هَذا البَيتِ وَعَلَى هَذِهِ المَدِينَةِ بِكُلَّ الكَلامِ الَّذِي سَمِعْتُمُوهُ.

І сказав Єремія до всіх князів і до всього народу, говорячи: Господь послав мене пророкувати проти цього дому, і проти цього міста всі ті слова, що ви чули.

13 و َالآنَ، أصلِحُوا طُرُقَكُمْ وَأعمالَكُمْ وَأطِيعُوا صَوتَ إلَهِكُمْ. حِينَئِذٍ، يَتَراجَعُ اللهُ عَنِ الدَّمارِ الَّذِي كانَ سَيُنِزِلُهُ بِكُمْ.

А тепер поліпшіть ваші дороги та ваші чини, і слухайтеся голосу Господа, вашого Бога, то пожалує Господь щодо зла, яке говорив був на вас.

14 أ مّا أنا فَفِي أيدِيكُمْ. افعَلُوا بِي ما يَحسُنُ فِي عُيُونِكُمْ.

А я ось я в вашій руці: робіть мені як добре, і як правдиве в ваших очах!

15 و َلَكِنْ يَنْبَغِي أنْ تَعلَمُوا بِأنَّكُمْ إنْ قَتَلتُمُونِي، فَإنَّكُمْ تَضَعُونَ ذَنبَ دَمٍ بَرِيءٍ عَلَيكُمْ وَعَلَى هَذِهِ المَدِينَةِ وَعَلَى سُكّانِها. لأنَّ اللهَ قَدْ أرسَلَنِي إلَيكُمْ لأتَكَلَّمَ بِهَذا الكَلامِ فِي مَسامِعِكُمْ.»

Тільки справді пізнаєте ви, якщо ви вб'єте мене, що ви невинну кров спровадите на себе й на це місто та на мешканців його, бо Господь справді послав мене до вас говорити в ваші вуха всі ці слова.

16 ف َقالَ الرُّؤَساءُ وَكُلُّ الشَّعبِ لِلكَهَنَةِ وَالأنبِياءِ: «لا يَنْبَغِي أنْ يُحكَمَ عَلَى هَذا الرَّجُلِ بِالمَوْتِ، لأنَّهُ تَكَلَّمَ إلَينا بِاسْمِ إلَهِنا.»

І сказали князі та ввесь народ до священиків та до пророків: Цей чоловік не підлягає присуду смерти, бо він говорив до нас Ім'ям Господа, нашого Бога!

17 و َوَقَفَ رِجالٌ مِنْ شُيُوخِ الأرْضِ وَقالُوا لِكُلِّ جَماعَةِ الشَّعبِ:

І встали люди зо старших Краю, і сказали до всього збору народу, говорячи:

18 « كانَ مِيخا المُورِشتِيُّ يَتَنَبَّأُ فِي أيّامِ حَزَقِيّا، مَلِكِ يَهُوذا، وَقالَ لِبَنِي يَهُوذا: ‹هَذا هُوَ ما يَقُولُهُ اللهُ القَدِيرُ: ‹سَتَكُونُ صِهْيَوْنُ حَقلاً مَحرُوثاً، وَالقُدسُ كَومَةَ خَرابٍ، وَجَبَلُ الهَيكَلِ تَلَّةً تَنبُتُ فِيها الشُّجَيراتُ.›

Міхей з Мораші пророкував за днів Єзекії, царя Юдиного, і сказав до всього юдейського народу, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Сіон, як те поле, заораний буде, а Єрусалим за румовища стане, а гора цього храму підгірками лісу...

19 ف َهَلْ قَتَلَهُ حَزَقِيّا مَلِكُ يَهُوذا، أوْ بَنُو يَهُوذا؟ ألَمْ يَخَفْ حَزَقِيّا اللهَ وَطَلَبَ رَحمَةَ اللهِ ؟ ألَمْ يَتَراجَعِ اللهُ عَنِ الدَّمارِ الَّذِي كانَ سَيُنِزِلُهُ بِهِمْ؟ أمّا نَحنُ، فَنُوشِكُ أنْ نَأتِيَ بِكارِثَةٍ عَلَى أنفُسِنا.»

Чи справді забив його Єзекія, цар Юдин, та ввесь Юда? Чи ж він не побоявся Господа, і не злагодив Господнього лиця? І Господь пожалував щодо того зла, яке говорив був на них. А ми вчинимо таке велике зло на свої душі?

20 و َكانَ هُناكَ رَجُلٌ آخَرُ تَنَبَّأ بِاسْمِ اللهِ ، اسْمُهُ أُورِيّا بْنُ شِمْعِيا مِنْ قِرْياتِ يَعارِيمَ. وَقَدْ تَنَبَّأ ضِدَّ هَذِهِ المَدِينَةِ وَهَذِهِ الأرْضِ وَقالَ ما قالَهُ إرْمِيا.

І також пророкував був Господнім Ім'ям один чоловік, Урійя, син Шемаї, з Кір'ят-Єаріму, і пророкував проти цього міста та проти цього Краю всі ті слова, як Єремія.

21 و َقَدْ سَمِعَهُ المَلِكُ يَهُوياقِيمُ وَكُلُّ جُنُودِهِ وَكُلُّ رُؤَسائِهِ، وَسَعَى المَلِكُ لِقَتلِهِ. فَسَمِعَ أُورِيّا هَذا الأمرَ، فَخافَ وَهَرَبَ إلَى مِصرَ.

І почув був слова його цар Єгояким, і всі лицарі його та всі князі; і шукав цар способу забити його. І почув це Урійя, і злякався, й утік прийшов до Єгипту.

22 ف َأرسَلَ المَلِكُ يَهُوياقِيمُ ألْناثانَ بْنَ عَكْبُورَ وَمَعَهُ بَعضُ الرِّجالِ إلَى مِصرَ.

І послав цар Єгояким людей до Єгипту, Елнатана, Ахборового сина, і людей з ним до Єгипту.

23 ف َأحضَرُوا أُورِّيا مِنْ مِصْرَ إلَى المَلِكِ يَهُوياقِيمَ. فَقَطَعَ رَأسَهُ بِالسَّيفِ وَطَرَحَ جُثَّتَهُ إلَى مَقبَرَةِ العامَّةِ.»

І вони вивели Урійю з Єгипту, і привели його до царя Єгоякима, а той ударив його мечем, а трупа його кинув до гробів простих людей...

24 أ مّا أخِيقامُ بْنُ شافانَ فَحَمَى إرْمِيا، وَحالَ دُونَ تَسلِيمِ إرْمِيا لِقادَةِ الشَّعبِ لِيَقتُلُوهُ.

Але рука Ахикама, Шаханового сина, була з Єремією, щоб не дати його в руку народу забити його.