1 و َأتَتْ إلَيَّ كَلِمَةُ اللهِ:

І було мені слово Господнє таке:

2 « يا إنْسانُ، تَنَبَّأ ضِدَّ الأنبِياءِ الَّذِينَ يَتَنَبّأُونَ فِي إسْرائِيلَ. قُلْ لِهَؤُلاءِ الأنبِياءِ الَّذِينَ وَحيُهُمْ مِنْ ذَواتِهِمْ: ‹استَمِعُوا إلَى كَلِمَةِ اللهِ.

Сину людський, пророкуй на Ізраїлевих пророків, що пророкують, і скажи пророкам, що провіщають із власного серця: Послухайте Господнього слова!

3 ي َقُولُ الرّبُّ الإلَهُ: ‹وَيلٌ لِأُولَئِكَ الأنبِياءِ الحَمقَى الَّذِينَ يُفَضِّلُونَ التَكَلُّمَ بِآرائِهِمْ وَلَيسَ بِالرُّؤَى الَّتِي يُرِيها اللهُ لَهُمْ.›

Так говорить Господь Бог: Горе на пророків безумних, що ходять за своїм духом та за тим, чого не бачили!

4 ي ا إسْرائِيلُ، الأنبِياءُ كَالثَّعالِبِ الَّتِي تَجُولُ فِي الخَرائِبِ.

Твої пророки, Ізраїлю, як ті лисиці в руїнах!

5 ل َمْ تَتَسَلَّقُوا إلَى ثَغَراتِ السُّورِ لِتَرمِيمِهِ، وَلا بَنَيتُمْ سُورِ حِمايَةٍ لِبَيتِ إسْرائِيلَ لِتَصمِدَ فِي الحَربِ حِينَ يَسكُبُ اللهُ غَضَبَهُ.

Не ввійшли ви в проломи, і не загородили загороди над Ізраїлевим домом, щоб стати на бій Господнього дня.

6 إ نَّهُمْ يَرَوْنَ أوهاماً وَيَستَحضِرُونَ كَذِباً بِقَولِهِمْ إنَّها رَسائِلُ مِنَ اللهِ ، مَعَ أنَّ اللهَ لَمْ يُرسِلهُمْ. ثُمَّ يَتَوَقَّعُونَ مِنَ اللهِ أنْ يُتَمِّمَ ما قالُوهُ.

Вони бачать марноту та фальшиве чарування, говорячи: Говорить Господь, а Господь не посилав їх, та вони мають надію, що сповниться слово.

7 أ يُّها الأنبِياءُ الكَذَبَةُ، ألَيسَ صَحِيحاً أنَّكُمْ رَأيتُمْ أوْهاماً وَتَنَبَّأتُمْ كَذِباً حِينَ قُلْتُمْ هَذِهِ رَسائِلُ مِنَ اللهِ ، مَعَ أنَّي لَمْ أتَكَلَّمَ إلَيكُمْ؟›»

Хіба ж не марне видіння ви бачили, і не фальшиве чарування ви говорили? А ви кажете: Говорить Господь, а Я не говорив!

8 ل ِهَذا يَقُولُ الرّبُّ الإلَهُ: «سَأُقاوِمُكُمْ لِأنَّكُمْ تَنَبَّأتُمْ بِالكَذِبِ وَرَأيتُمْ ضَلالاً. وَالآنَ، اسْمَعُوا هَذِهِ الرِّسالَةَ مِنَ اللهِ:

Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви говорите марноту, і бачите лжу, тому ось Я проти вас, говорить Господь Бог.

9 ‹ سَأُعاقِبُ الأنبِياءَ الَّذِينَ يَرَوْنَ أوهاماً وَيَتَنَبَّأُونَ كَذِباً. لَنْ يُشمَلُوا فِي عِدادِ شَعبِي فِيما بَعْدُ. وَلَنْ تَظهَرَ أسماؤُهُمْ فِي سِجِلِّ بَني إسْرائِيلَ، وَلَنْ يَعُودُوا إلَى أرْضِ إسْرائِيلَ. حِينَئِذٍ، تَعلَمُونَ أنِّي أنا الرّبُّ الإلَهُ.

І буде рука Моя проти пророків, що бачать марноту й чарують ілжею. Вони не будуть на раді народу Мого, і в перепису Ізраїлевого дому не будуть записані, і до землі Ізраїлевої не ввійдуть. І пізнаєте ви, що Я Господь Бог!

10 ل أنَّهُمْ أضَلُّوا شَعبِي بِقَولِهِمْ: ‹سَلامٌ لَكُمْ،› وَلَيسَ مِنْ سَلامٍ. كَمَنْ يُرِيدُ أنْ يَبْنِيَ سُوراً، فَيُطَيِّنَهُ الأنبِياءُ الكَذَبَةُ بِطِينٍ ضَعِيفٍ.

Саме за те, що вони впровадили народ Мій у помилку, говорячи мир, а миру нема. І він будує мура, а вони тинкують його будьяким тинком.

11 ق ُلْ لِمَنْ يُطَيِّنُونَ السُّورُ بِطِينٍ ضَعِيفٍ، إنَّهُ سَيَسقُطُ. سَتَأتِي عَواصِفُ المَطَرِ، وَحَبَّاتُ البَرَدِ الثَّقِيلَةُ، وَالرِّيحُ الشَّدِيدَةُ، فَيَتَشَقَّقَ السُّورُ.

Скажи до тих, що тинкують будьяким тинком, що мур упаде. Буде дощ заливний, і ви, каміння великого граду, впадете, і вітер бурхливий розвалить мура.

12 و َحِينَ يَسقُطُ السُّورُ، سَيَسألُكُمُ النّاسُ: ‹ماذا حَدَثَ للطِّينِ الَّذِي وَضَعتُمُوهُ عَلَى السُّورِ؟›»

І ось стіна впаде. Чи ж не скажуть вам: Де той тинк, яким ви тинкували?

13 ل ِهَذا، يَقُولُ الرّبُّ الإلَهُ: «سَأُرْسِلُ فِي غَضَبِي رِيحاً شَدِيدَةً لِتُشَقِّقَ السُّورَ. سَأُرسِلُ فِي غَضَبِي مَطَراً شَدِيداً لِيُسقِطَهُ. سَأُرسِلُ فِي غَيظِي بَرَداً ثَقِيلاً لِيُفنِيهِ تَماماً.

Тому так говорить Господь Бог: Я вчиню, що бурхливий вітер валитиме в лютості Моїй, і буде дощ заливний в Моїм гніві, і каміння великого граду в лютості на вигублення.

14 و َهَكَذا، سَأُدَمِّرُ السُّورَ الَّذِي طَيَنْتُمُوهُ بِطِينٍ ضَعِيفٍ. سَيَسقُطُ عَلَى الأرْضِ فَتَنكَشِفَ أساساتُهُ. وَحِينَ يَسقُطُ، أنتُمْ أيضاً سَتَهلِكُونَ. حِينَئِذٍ، تَعلَمُونَ أنِّي أنا اللهُ.

І розіб'ю Я ту стіну, яку ви обтинкували будьяким тинком, і повалю її до землі, й оголиться підвалина її, і впаде, і ви загинете в середині його, Єрусалима, і пізнаєте, що Я Господь!

15 ح ِينَئِذٍ، يَهدَأُ غَضَبِي عَلَى الَّذِينَ طَيَّنُوا السُّورَ بِطِينٍ ضَعِيفٍ. وَأقُولُ لَكُمْ: لَنْ يَعُودَ هُناكَ سُورٌ وَلا مُطَيِّنُونَ –

І докінчу Я лютість Свою на стіні та на тих, що тинкують її якимбудь тинком, і скажу вам: Немає стіни та її тинкувальників,

16 أ يِ أنبِياءُ إسرائِيلَ الكَذَبَةُ الَّذِينَ تَنَبَّأُوا للِقُدسِ وَرَأَوْا رُؤَى سَلامٍ لها، وَلَيسَ مِنْ سَلامٍ.» يَقُولُ الرّبُّ الإلَهُ.

Ізраїлевих пророків, що пророкували на Єрусалим і бачили для нього видіння миру, та немає миру, говорить Господь!

17 أ مّا أنتَ يا إنْسانُ، فَانظُرْ إلَى نِساءِ شَعبِكَ اللَّواتِي يَتَنَبَّأْنَ بِتَصَوُّراتِ أفكارِهِنَّ. تَنَبَّأْ عَلَيهِنَّ وَقُلْ:

А ти, сину людський, зверни своє обличчя до дочок свого народу, що пророкують з власного серця, і пророкуй на них,

18 « يَقُولُ الرّبُّ الإلَهُ: وَيلٌ لَكُنَّ أيَّتُها النِّساءُ اللَّواتِي تَصنَعْنَ تَعاويذَ عَلَى شَكلِ عَصائِبَ لأيْدي النّاسِ، وَبَراقِعَ لِرؤوسِهِمْ. تُرِدْنَ اصطِيادَ حَياةَ النّاسِ، لَكَي تَعِشْنَ أنتُنَّ.

та й скажи: Так говорить Господь Бог: Горе тим, що шиють чародійні обв'язки на суглоби рук, і роблять хустки на голову всякого зросту, щоб ловити душі. Невже, ловлячи душі Мого народу, ви свої душі спасете?

19 و َبِكَذِبِكُنَّ عَلَى شَعبِي الَّذِي يَستَمِعُ لِلكَذِبِ، تَدْفَعْنَ شَعبِي للاسِتِهانَةِ بِي، مُقابِلَ حِفْنَةٍ مِنَ الشَّعِيرِ وَبِضْعَةِ أرغِفَةٍ. فَتَقْتُلْنَ الَّذِينَ لا يَستَحِقُّونَ المَوتَ، وَتُحيِينَ الَّذِينَ لا يَستَحِقُّونَ الحَياةَ، بِسَبِبِ أكاذِيبِكُنَّ الَّتِي يُصْغِي إلَيها شَعبِي.

І ви безчестите Мене в Мого народу за жмені ячменю та за кришки хліба, забиваючи душі, що не повинні б умирати, та лишаючи при житті душі, що не повинні б жити, своїми обманами Моєму народові, що слухають лжу.

20 ل ِهَذا، هَذا هُوَ ما يَقُولُهُ الرّبُّ الإلَهُ: ‹سَأُقاوَمُ تِلكَ العَصائِبَ الَّتِي تَصطَدْنَ بِها حَياةَ النّاسِ. سَأُمَزِّقُ هَذِهِ التَّعاوِيذَ. وَسَأطلقُ النّاسَ كَما تُطلَقُ الطُّيُورُ مِنْ الفِخاخِ.

Тому так говорить Господь Бог: Ось Я проти ваших чародійних обв'язок, ув які ви ловите душі. І позриваю їх із ваших рамен, і повипускаю ті душі, ті душі, що ви ловите, щоб були вільні, як птахи.

21 س َأُمَزِّقُ بَراقِعَكُنَّ، وَأُنقِذُ شَعبِي مِنْ أيدِيكُنَّ. لَنْ يَسقُطُوا ثانِيَةً فَريسَةً لَكُنَّ. حِينَئِذٍ، سَتَعلَمْنَ أنِّي أنا اللهُ.

І позриваю ваші хустки, і врятую народ Свій з вашої руки, і не будуть вони вже в вашій руці за здобич, і пізнаєте ви, що Я Господь.

22 ق َدْ أضْعَفتُنَّ بِخِداعِكُنَّ الأبرارَ الَّذِينَ لَمْ أنوِ قَطُّ إيذاءَهُمْ. وَشَجَعتُنَّ الأشرارَ عَلَى أنْ لا يَتُوبُوا عَنْ شُرُورِهِمْ لِيَحيُوا.

За те, що ви лжею заподіяли біль серцю праведного, хоч Я не зробив йому болю, і за те, що ви зміцнюєте руки безбожного, щоб він не відвернувся від своєї злої дороги, щоб спасти його при житті,

23 ل ِذَلِكَ لَنْ تَعُدْنَ تَرَيْنَ أوهامَكُنَّ، وَلَنْ تَعُدْنَ تَستَخدِمنَ السِّحرَ لِلمَعرِفَةِ، لأنِّي سَأُنقِذُ شَعبِي مِنْ أيدِيكُنَّ. حِينَئِذٍ، سَتَعرِفْنَ أنِّي أنا اللهُ.›»

тому більш не будете бачити марноти та не будете віщувати, і Я врятую народ Свій з вашої руки, і ви пізнаєте, що Я Господь!