1 ا سْمَعُوا ما يَقُولُهُ اللهُ: «قُمْ يا مِيخا وَارْفَعْ دَعْوايَ أمامَ الجِبالِ، وَلتَسمَعِ التِّلالُ صَوتَكَ.

Послухайте, що промовляє Господь: Устань, сперечайсь перед горами, і хай узгір'я почують твій голос!

2 « أيَّتُها الجِبالُ، استَمِعِي إلَى شَكوَى اللهِ ، أيَّتُها الباقِيَةُ إلَى الأبَدِ، يا أساساتِ الأرْضِ. لِأنَّ للهِ شَكوَى عَلَى شَعبِهِ، وَهُوَ يُرِيدُ أنْ يُقيمَ دَعْواهُ عَلَى بَنِي إسْرائِيلَ،

Послухайте, гори, Господнього суду, і візьміть до вух, ви, основи землі, бо в Господа пря із народом Своїм, і з Ізраїлем буде судитися Він!

3 ف َيِقُولُ: ‹يا شَعبِي، ماذا فَعلْتُ بِكَ؟ هَلْ أثقَلْتُ عَلَيكَ أحمالِي؟ أجِبْنِي!

Народе ти Мій, що тобі Я зробив і чим мучив тебе, свідчи на Мене!

4 أ خرَجْتُكَ مِنْ أرْضِ مِصْرَ، وَحَرَّرْتُكَ مِنَ العُبُودِيَّةِ، وَأرسَلْتُ مُوسَى وَهارُونَ وَمَريَمَ أمامَكَ.

Бо Я з краю єгипетського тебе вивів, і тебе викупив з дому рабів, і перед тобою послав Я Мойсея, Аарона та Маріям.

5 ت َذَكَّرْ يا شَعبِي ما خَطَّطَهُ بالاقُ مَلِكُ مُوآبَ، وَكَيفَ أجابَهُ بَلْعامُ بْنُ بَعُورَ. تَذَكَّرْ عُبُورَكَ مِنْ شِطِّيمَ إلَى الجِلجالِ، كَي تُقَدِّرَ أعمالَ اللهِ البارَّةَ.›» ماذا أُقَدِّمُ لله

Мій народе, згадай, що Балак, цар моавський, задумував був, і що йому відповів Валаам, син Беорів, від Шіттіму аж по Ґілґал, щоб пізнати тобі справедливості Господа.

6 ب ِماذا أقتَرِبُ إلَى اللهِ ، وَأنحَنِي فِي حَضرَةِ اللهِ العَلِيِّ؟ أأقتَرِبُ بِذَبائِحَ صاعِدَةٍ، بِعُجُولٍ أبناءِ سَنَةٍ؟

З чим піду перед Господа, схилюсь перед Богом Високости? Чи піду перед Нього з цілопаленнями, з річними телятами?

7 ه َلْ يُسَرُّ اللهُ بِأُلُوفِ الكِباشِ، وَبِعَشَراتِ أُلُوفِ أنهارِ الزَّيتِ؟ هَلْ أُقَدِّمُ ابنِيَ البِكرَ ثَمَرَ جَسَدِي ذَبِيحَةً عَنْ إثمِي وَعَنْ خَطِيَّتِي؟

Чи Господь уподобає тисячі баранів, десятитисячки потоків оливи? Чи дам за свій гріх свого первенця, плід утроби моєї за гріх моєї душі?

8 ق َدْ أخبَرَكَ اللهُ ما هُوَ صالِحٌ وَما يَطلُبُهُ مِنْكَ: أنْ تَعمَلَ بِحَسَبِ العَدلِ وَالمَحَبَّةِ وَالرَّحْمَةِ، وَأنْ تَحيا بِتَواضُعٍ مَعَ إلَهِكَ. عِقابُ الله

Було тобі виявлено, о людино, що добре, і чого пожадає від тебе Господь, нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно.

9 ص َوتُ اللهِ يُنادِي المَدِينَةَ، وَالحَكيمُ يَخافُ اسْمَهُ: «فَاسْتَمِعُوا إلَى صَوتِ عَصا العِقابِ وَحامِلِها،

Голос Господній кличе до міста, а хто мудрий, боїться той Ймення Твого: Послухайте жезла й Того, Хто призначив його:

10 أ ما زالَتْ هُناكَ كُنُوزٌ جُمِعَتْ ظُلْماً فِي بَيْتِ الشِّرِّيرِ؟ أما زالَوا يَكِيلُونَ بِقُفَفٍ صَغيرَةٍ؟

Чи є ще у домі безбожного коштовності несправедливі, та неповна й неправна ефа?

11 ه َلْ أتَغاضَى عَنِ المَكاييلِ المَغشُوشَةِ، وَالأوزانِ المُزَيَّفَةِ؟

Чи Я всправедливлю вагу неправдиву, і калитку з важками обманними?

12 أ غنِياءُ هَذِهِ المَدِينَةِ قُساةٌ وَظالِمُونَ دائِماً، وَلا يَعرِفُونَ كَيفَ يَتَكَلَّمُونَ بِالصِّدقِ، وَسُكّانُها كَذّابُونُ، وَألسِنَتُهُمْ مُخادِعَةٌ.

Що повні насильства його багачі, мешканці ж його говорили неправду, а їхній язик в їхніх устах омана,

13 س َأضرِبُكُمْ قَريباً، وَسَأُهلِكُكُمْ بِسَبَبِ خَطاياكُمْ.

то теж бити зачну Я тебе, пустошити тебе за гріхи твої.

14 س َتَأكُلُ، وَلَكِنَّكَ لَنْ تَشبَعَ، وَسَيَضرِبُ مَرَضٌ أمعاءَكَ. سَتَخزِنُ أشياءَ، وَلَكِنَّكَ لَنْ تَستَطِيعَ أنْ تُحافِظَ عَلَيها. وَكُلُّ ما تَخزِنُهُ سَأُرسِلُ أعداءَكَ لِيُخَرِّبُوهُ.

Будеш ти їсти, але не наситишся, і буде голод у нутрі твоїм, і станеш ховати, але не врятуєш, а що ти врятуєш мечеві віддам.

15 س َتَزرَعُ، وَلَكِنَّكَ لَنْ تَحصُدَ. سَتَدُوسُ الزَّيتُونَ لِتَعصُرَهُ، وَلَكِنْ لَن يَكُونَ لَدَيكَ ما يَكفِي مِنَ الزَّيتِ لِتَتَدَهَّنَ بِهِ. سَتَعصُرُ عِنَباً، وَلَكِنَّكَ لَنْ تَشْرَبَ نَبِيذاً.

Ти сіяти будеш, але не пожнеш, ти будеш оливку топтати, та не будеш маститись оливою, і молодий виноград, та вина ти не питимеш!

16 ح َفِظْتُمْ فَرائِضَ عُمْرِي بِحِرصٍ، وَاتَّبَعْتُمْ مُمارَساتِ بَيتِ أخآبَ وَمَشُوراتِهِمْ. لِذَلِكَ سَأجعَلُكُمْ خَراباً. سَيَنْدَهِشُ النّاسُ مِنْ ما أصابَ سَكّانِ هَذِهِ المَدِينَةِ. فَاحمِلُوا عِبءَ استِهزاءِ الشُّعُوبِ بِكُمْ.»

Бо ще переховуються всі устави Омрі та всі вчинки дому Ахава, і за їхніми радами ходите ви, тому то Я видам тебе на спустошення, і на посміх мешканців його, і ви ганьбу народу Мого понесете!