1 ث ُمَّ قالَ اللهُ لِيَعقُوبَ: «قُمْ وَاذْهَبْ إلَى بَيتِ إيلَ وَاسْكُنْ هُناكَ. وَابْنِ مَذْبَحاً هُناكَ للهِ الَّذِي ظَهَرَ لَكَ وَأنتَ هارِبٌ مِنْ وَجهِ أخِيكَ عِيسُو.»

І сказав Бог до Якова: Уставай, вийди до Бет-Елу, і там осядься, і зроби там жертівника Богові, що явився тобі, як ти втікав був перед Ісавом, братом своїм.

2 ف َقالَ يَعقُوبُ لِأهلِ بَيتِهِ وَلِكُلِّ الَّذِينَ كانُوا مَعْهُ: «تَخَلَّصُوا مِنَ الآلِهَةِ الغَرِيبَةِ الَّتِي لَدَيكُمْ. وَطَهِّرُوا أنفُسَكُمْ، وَغَيِّرُوا ثِيابَكُمْ.

І сказав Яків до дому свого, до всіх, хто був із ним: Усуньте чужинних богів, які є серед вас, і очистьтеся, і змініть свою одіж.

3 ف َلْنُغادِرْ هَذا المَكانَ وَنَذْهَبْ إلَى بَيتِ إيلَ، فَأبنِيَ هُناكَ مَذبَحاً للهِ الَّذِي استَجابَ لِي فِي وَقتِ ضِيقِي، وَرافَقَنِي فِي الطَّرِيقِ الَّذِي مَضَيتُ فِيهِ.»

І встаньмо, і підім до Бет-Елу, і зроблю я там жертівника Богові, що відповів мені в день мого утиску, і був зо мною в дорозі, якою ходив я.

4 ف َأعطُوا لِيَعقُوبَ كُلَّ الأوثانِ الغَريبَةِ الَّتِي كانَتْ لَدَيهِمْ، وَالأقْراطِ الَّتِي كانَتْ فِي آذانِهِمْ. فَدَفَنَها يَعقُوبُ تَحْتَ شَجَرَةِ البُطْمِ قُرْبَ شَكِيمَ.

І вони віддали Якову всіх чужинних богів, що були в їх руках, і сережки, що в їхніх ушах, а Яків сховав їх під дубом, що перед Сихемом.

5 ث ُمَّ انطَلَقُوا. وَجَعَلَ اللهُ أهلَ المُدُنِ حَولَهُمْ يَهابُونَ عائِلَةَ يَعقُوبَ. فَلَمْ يُلاحِقُوا أبْناءَ يَعقُوبَ.

І вирушили вони. І великий жах обгорнув ті міста, що навколо них, і вони не гналися за синами Якова.

6 ف َجاءَ يَعقُوبُ وَكُلُّ الَّذِينَ مَعَهُ إلَى لُوزَ، أي بَيتِ إيلَ فِي أرْضِ كَنْعانَ.

І прибув Яків до Лузу, що в землі ханаанській, цебто до Бет-Елу, він і ввесь народ, що був з ним.

7 و َبَنَى مَذبَحاً هُناكَ. وَدَعا المَكانَ «إلَهَ بَيتَ إيلَ.» لِأنَّ اللهَ أعلَنَ لَهُ نَفْسَهُ وَهُوَ هارِبٌ مِنْ أخِيهِ.

І збудував він там жертівника, та й назвав те місце: Ел Бет-Ел, бо там явився йому Бог, коли він утікав перед своїм братом.

8 و َماتَتْ دَبُّورَةُ، مُرضِعَةُ رِفْقَةَ هُناكَ. وَدُفِنَتْ تَحتَ البَلُّوطَةِ قُرْبَ بَيتِ إيلَ. وَسَمَّى يَعقُوبُ ذَلِكَ المَكانَ «بَلُّوطَةَ الحُزنِ.» اسْمُ يَعْقُوبَ الجديد

І вмерла Девора, мамка Ревеки, і була похована нижче Бет-Елу під дубом, а він назвав ім'я йому: Аллон-Бахут.

9 و َفِي طَرِيقِ عَوْدَتِهِ مِنْ فَدَّانَ أرامَ، ظَهَرَ اللهُ لِيَعقُوبَ وَبارَكَهُ

І ще явився Бог до Якова, коли він прийшов був із Падану арамейського, і поблагословив його.

10 و َقالَ لَهُ: «اسْمُكَ يَعقُوبُ. لَكِنَّكَ لَنْ تُدعَى يَعقُوبَ فِيما بَعْدُ، بَلْ إسْرائِيلَ.» فَسَمّاهُ اللهُ «إسْرائِيلَ.»

І сказав йому Бог: Ім'я твоє Яків. Не буде вже кликатися ім'я твоє Яків, але Ізраїль буде ім'я твоє. І назвав ім'я йому: Ізраїль.

11 و َقالَ لَهُ: «أنا اللهُ الجَبّارُ. لِيَكُنْ لَكَ أبناءٌ كَثِيرُونَ، وَلْتَزْدَدْ عَدَداً. سَتَخرُجُ مِنْكَ أُمَّةٌ، بَلْ جَماعَةٌ مِنَ الأُمَمِ. وَسَيَنحَدِرُ مُلُوكٌ مِنْكَ.

І сказав йому Бог: Я Бог Всемогутній! Плодися й розмножуйся, народ і громада народів буде з тебе, і царі вийдуть із стегон твоїх.

12 و َسَأُعطِيكَ الأرْضَ الَّتِي أعطَيتُها لإبْراهِيمَ وَإسْحاقَ. وَسَأُعطِيها لِنَسلِكَ مِنْ بَعدِكَ أيضاً.»

А той Край, що я дав його Авраамові та Ісакові, дам його тобі, і нащадку твоєму по тобі дам Я той Край.

13 ث ُمَّ مَضَى عَنْهُ اللهُ فِي المَكانِ الَّذِي كَلَّمَهُ فِيهِ.

І вознісся Бог з-понад нього в місці, де з ним говорив.

14 ف َأقامَ يَعقُوبُ نَصَباً تَذْكاريّاً حَجَرِيّاً فِي المَكانِ الَّذِي كَلَّمَهُ اللهُ فِيهِ، وَكَرَّسَهُ للهِ بِسَكِيبٍ مِنَ النَّبِيذِ وَزَيتِ الزَّيتُونِ.

І поставив Яків пам'ятника на тому місці, де Він говорив з ним, пам'ятника кам'яного, і вилив на нього винне лиття, і полив його оливою.

15 و َسَمَّى يَعقُوبُ المَكانَ الَّذِي كَلَّمَهُ اللهُ فِيهِ بَيتَ إيلَ. مَوتُ راحِيلَ أثْناءَ الوِلادَة

І назвав Яків ім'я місцю, що там говорив із ним Бог: Бет-Ел.

16 ث ُمَّ انطَلَقُوا مِنْ بَيتِ إيلَ. وَقَبلَ أنْ يَصِلُوا إلَى أفْراتَةَ بَدَأتْ راحِيلُ تَلِدُ. وَكانَتْ أوجاعُ الوِلادَةِ شَدِيدَةً.

І він рушив із Бет-Елу. І була ще ківра землі до Ефрати, а Рахіль породила, і були важкі її пологи.

17 ف َقالَتْ لَها القابِلَةُ أثْناءَ وِلادَتِها العَسِرَةِ: «لا تَخافِي، فَهَذا ابْنٌ آخَرُ لَكِ.»

І сталося, коли важкі були її пологи, то сказала їй баба-сповитуха: Не бійся, бо й це тобі син.

18 و َأثناءَ نِزاعِها، وَقُبَيلَ مَوْتِها، سَمَّتِ ابْنَها «بَنْ أُونِي،» لَكِنَّ أباهُ سَمّاهُ «بَنْيامِيْنَ.»

І сталося, коли виходила душа її, бо вмирала вона, то назвала ім'я йому: Бен-Оні, а його батько назвав його: Веніямин.

19 و َماتَتْ راحِيلُ وَدُفِنَتْ فِي الطَّرِيقِ إلَى أفراتَةَ، أي بَيتَ لَحْمَ.

І вмерла Рахіль, і була похована на дорозі до Ефрати, це є Віфлеєм.

20 ف َأقامَ يَعقُوبُ عَمُوداً فَوقَ قَبْرِها وَهُوَ مَعرُوفٌ حَتَّى هَذا اليَوْمِ بِاسْمِ عَمُودِ قَبْرِ راحِيلَ.

І поставив Яків пам'ятника на гробі її, це надгробний пам'ятник Рахілі аж до сьогодні.

21 ث ُمَّ تابَعَ إسْرائِيلُ ارتِحالَهُ. وَخَيَّمَ جَنُوبَ بُرجِ عِدْرٍ.

І рушив Ізраїль, і розтягнув намета свого далі до Міґдал-Едеру.

22 و َبَينَما كانَ إسْرائِيلُ ساكِناً فِي تِلكَ المَنْطِقَةِ، ذَهَبَ رَأُوبَيْنُ وَنامَ مَعَ بِلْهَةَ، خادِمَةِ أبِيهِ. فَعَلِمَ إسْرائِيلُ بِالأمْرِ. عائلةُ إسْرائِيل وَكانَ لِيَعقُوبَ اثْنا عَشَرَ ابْناً.

І сталося, коли Ізраїль перебував у тім краї, то Рувим пішов і ліг із Білгою, наложницею батька свого. І почув Ізраїль, і було це злим йому. А в Якова було дванадцятеро синів.

23 أ بْناؤُهُ مِنْ لَيئَةَ هُمْ رَأُوبَيْنُ بِكْرُ يَعقُوبَ، وَشِمْعُونُ وَلاوِي وَيَهُوذا وَيَسّاكَرُ وَزَبُولُونُ.

Сини Ліїні: перворідний Якова Рувим, і Симеон, і Левій, і Юда, і Іссахар, і Завулон.

24 و َابْناهُ مِنْ راحِيلَ هُما يُوسُفُ وَبَنْيامِيْنُ.

Сини Рахілині: Йосип і Веніямин.

25 و َابْناهُ مِنْ بِلْهَةَ، خادِمَةِ راحِيلَ، هُما دانُ وَنَفْتالِي.

А сини Білги, невільниці Рахілиної: Дан і Нефталим.

26 و َابْناهُ مِنْ زِلْفَةَ، خادِمَةِ لَيئَةَ، هُما جادُ وَأشِيرُ. هَؤُلاءِ هُمْ أولادُ يَعقُوبَ الَّذِينَ أنجَبَهُمْ فِي فَدَّانَ أرامَ.

А сини Зілпи, невільниці Ліїної: Ґад і Асир. Оце сини Якова, що йому народжено в Падані арамейському.

27 و َجاءَ يَعقُوبُ إلَى أبِيهِ إسْحاقَ فِي مَمْرا، قَرْيَةِ أرْبَعَ، أي حَبْرُونَ، حَيثُ كانَ إبْراهِيمُ وَإسْحاقُ قَدْ عاشا هُناكَ.

І прибув Яків до Ісака, свого батька, до Мамре, до Кир'ят-Арби, цебто Хеврону, що там жив Авраам та Ісак.

28 و َعاشَ إسْحاقُ مِئَةً وَثَمانِينَ عاماً.

І були Ісакові дні сто літ і вісімдесят літ.

29 ث ُمَّ لَفَظَ أنفاسَهُ الأخِيرَةَ وَماتَ. وَانْضَمَّ إلَى جَماعَتِهِ عَجُوزاً شَبِعَ مِنَ الحَياةِ. وَدَفَنَهُ ابْناهُ عِيسُو وَيَعْقُوبُ.

І впокоївся Ісак та й помер, і прилучився до своєї рідні, старий та нажившись. І поховали його Ісав та Яків, сини його.