1 « يا إنْسانُ، خُذْ سَيفاً حادّاً وَاستَخدِمهُ كَشَفرَةِ حِلاقَةٍ، وَاحلِقْ بِهِ شَعرَ رَأسِكَ وَلِحيَتِكَ. ثُمَّ خُذْ مِيزاناً وَقَسِّمْ شَعرَكَ بِالمِيزانِ إلَى ثَلاثَةِ أقسامٍ.

А ти, сину людський, візьми собі гострого меча, як бритву стрижіїв; візьми його собі, і проведи ним по голові своїй та по бороді своїй. І візьми собі вагові шальки, і поділи те волосся.

2 أ لقِ ثُلُثاً مِنْ شَعرِكَ إلَى النّارِ الَّتِي وَسَطِ المَدِينَةِ حِينَ تَنتَهِي فَترَةُ الحِصارِ. وَخُذِ الثُّلُثَ الثّانِي وَقَطِّعهُ بِالسَّيفِ خارِجَ المَدِينَةِ. أمّا الثُّلُثُ الثّالِثُ فَألقِهِ إلَى الهَواءِ، وَسَأضرِبُهُ بِسَيفِي.

Третину спали в огні посеред міста, коли виповняться дні облоги; і візьми другу третину, і посічи мечем навколо нього, а третину розпороши на вітер, і Я витягну меча за ними.

3 و َخُذْ قَلِيلاً مِنَ الشَّعرِ وَصُرَّهُ فِي طَرَفِ ثَوبِكَ.

І візьми звідти мале число волосся, і зав'яжи його в своїх полах.

4 ث ُمَّ خُذْ قَلِيلاً مِنَ الشَّعرِ المَصرُورِ وَألقِهِ إلَى النّارِ وَاحرِقهُ، وَسَتَخرُجُ مِنهُ نارٌ وَتَنتَشِرُ إلَى كُلِّ بَيتِ إسْرائِيلَ.»

І візьми із нього ще, і кинь його до середини огню, і спали його в огні, з нього вийде огонь на ввесь Ізраїлів дім...

5 ه َذا هُوَ ما يَقُولُهُ الرَّبُّ الإلَهُ: «تُمَثِّلُ هَذِهِ اللِّبِنَةُ مَدينَةَ القُدْسِ الَّتِي وَضَعتُها وَسَطَ الأُمَمِ.

Так говорить Господь Бог: Цей Єрусалим Я поставив його в середині народів, а довкілля його країни.

6 و َهِيَ الَّتِي عَصَتْ أحكامِي وَشَرائِعِي لِتَعمَلَ شُرُوراً أكثَرَ مِنْ كُلِّ الأُمَمِ الأُخرَى، وَخَرَقَتْ شَرائِعِي أكثَرَ مِنْ كُلِّ البِلادِ الَّتِي حَولَها. رَفَضَ أهلُها أحكامِي، وَلَمْ يُطِيعُوا شَرائِعِي.»

Та він став проти постанов Моїх більше від поганів, а проти устав Моїх більше від тих країн, що навколо нього, бо права Мої вони відкинули, а устави Мої не ходили вони ними.

7 ل ِهَذا يَقُولُ الرَّبُّ الإلَهُ: «عَصَيتُمْ أكثَرَ مِنَ الأُمَمِ الَّتِي حَولَكُمْ. لَمْ تُطِيعُوا شَرائِعِي وَلَمْ تَحفَظُوا أحكامِي، بَلْ سَلَكْتُمْ وَفْقَ أحكامِ الأُمَمِ الَّتِي حَولَكُمْ.

Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви ворохобилися більше від тих поган, що навколо вас, й уставами Моїми не ходили, і постанов Моїх не виконували, а робили за постановами тих поган, що навколо вас,

8 ل ِذَلِكَ، هَكَذا يَقُولُ الرَّبُّ الإلَهُ: سَوفَ أقِفُ ضِدَّكَمْ وَسَأُعاقِبُكُمْ بِأعمالٍ عَظِيمَةٍ عَلَى مَرأىً مِنَ الأُمَمُ الأُخرَى.

тому так говорить Господь Бог: Ось Я проти тебе, Сам Я, і зроблю серед тебе суди перед очима тих поган!

9 و َبِسَبَبِ كُلِّ الأُمُورِ الكَرِيهَةِ الَّتِي عَمِلتُمُوها، سَأعمَلُ بِكُمْ أُمُوراً لَمْ يَسبِقْ لِي أنْ عَمِلتُها، وَلَنْ أعُودَ أعمَلُها ثانِيَةً.

І зроблю на тобі те, чого Я не робив, і нічого подібного вже не зроблю, за гидоти твої.

10 و َلِذَلِكَ بِسَبَبِ ما عَمِلتُمْ، سَيَأكُلُ الآباءُ أولادَهُمْ، وَسَيَأكُلُ الأولادُ آباءَهُمْ. سَأُنَفِّذُ فِيكُمْ حُكْمِي وَدَينُونَتِي، وَأُشَتِّتُ الباقِينَ مِنكُمْ مَعَ الرِّيحِ فِي كُلِّ اتِّجاهٍ.»

Тому серед тебе батьки будуть їсти синів, а сини будуть їсти батьків своїх, і виконаю над тобою присуди, і розпорошу ввесь останок твій на всі вітри!...

11 ي َقُولُ الرَّبُّ الإلَهُ: «أُقسِمُ بِذاتِي، إنِّي سَأُعاقِبُكُمْ بِنَفسِي! لَنْ أرحَمَكُمْ أوْ أتَرَأّفَ بِكُمْ! لِأنَّكُمْ نَجَّستُمْ هَيكَلِي بِمُمارَساتِكُمُ الكَرِيهَةِ.

Тому, як живий Я, говорить Господь Бог, за те, що ти занечистив святиню Мою всіма гидотами своїми та всіма обридженнями своїми, то теж Я відкину тебе, й око Моє не матиме милосердя, і Сам Я не змилосерджуся!

12 ث ُلثُكُمْ سَيَمُوتُ بِالمَرَضِ وَيَذبُلُ بِالجُّوعِ، وَثُلثُكُمْ سَيَسقُطُ بِالسَّيفِ فِي الحُقُولِ وَالأراضِي المُحِيطَةِ بِالمَدِينَةِ، وَثُلثُكُمْ سَأُشَتِّتهُ مَعَ الرِّيحِ فِي كُلِّ اتِّجاهٍ، وَسَأُلاحِقُكُمْ بِالسَّيفِ.

Третина твоя помре від моровиці й загине від голоду серед тебе, а третина попадає від меча в твоїх околицях, а третину розпорошу на всі вітри, і витягну за ними меча!

13 س َأُطلِقُ غَضَبِي، سَأُعَبِّرُ عَنْ غَيظِي عَلَى شَعبِي. حِينَئِذٍ، يَعلَمُونَ أنِّي أنا اللهَ تَكَلَّمْتُ فِي غِيرَتِي، حَينَ أُطلِقُ عَلَيهِمْ غَيظِي.»

І докінчиться гнів Мій, і Я заспокою Свою лють проти них, і задовольнюся. І пізнають вони, що Я, Господь, говорив у горливості Своїй, коли доконаю Свою лютість на них!

14 « سَأُسَلِّمُكِ لِلخَرابِ وَأُدَمِّرُكِ، وَأجعَلُكِ عِبرَةً بَينَ الأُمَمِ الَّتِي حَولَكِ، وَلِكُلِّ مَنْ يَمُرُّ مُقابِلَكِ.

І зроблю тебе руїною та ганьбою серед людів, що навколо тебе, перед очима кожного, хто буде проходити...

15 س َتُصبِحُ القُدْسُ عاراً وَمَثارَ سُخْرِيَةٍ وَدَهشْةً وَعِبرَةً لِلأُمَمِ المُحِيطَةِ بِكِ حِينَ أُوَبِّخُكِ بِشِدَّةٍ وَأُعاقِبَكِ. أنا اللهَ تَكَلَّمْتُ.

І станеш ганьбою та посміховиськом, осторогою та остовпінням для народів, що навколо тебе, коли буду виконувати на тобі присуди гнівом та люттю, та лютими картаннями. Я, Господь, оце говорив!

16 س َأُطلِقُ سِهامَ المَجاعَةِ وَسِهامَ الدَّمارِ لإهلاكِكُمْ. سَأزِيدُ الجُوعَ أكثَرَ عَلَيكُمْ، وَأجعَلُ خُبزَكُمْ قَلِيلاً.

Коли Я пошлю на них злі стріли голоду, що будуть нищівними, що пошлю їх понищити вас та примножу голод на вас, то Я зламаю вам підпору хліба,

17 س َأُرسِلُ عَلَيكُمُ المَجاعَةَ وَالحَيواناتِ المُفتَرِسَةَ لِتَقتُلَ أولادَكُمْ! وَسَأنشُرُ المَوتَ وَالأمراضَ بَينَكُمْ. وَسَآتِي بِالسَّيفِ عَلَيكُمْ.» أنا اللهَ تَكَلَّمْتُ.

і пошлю на вас голод та злу звірину, і позбавлю тебе дітей, і моровиця та кров перейде серед тебе, і спроваджу на тебе меча. Я, Господь, оце говорив!