1 و َكانَ لأخآبَ سَبْعُونَ ابْناً فِي السّامِرَةِ. فَكَتَبَ ياهُو رَسائِلَ وَأرْسَلَها إلَى السّامِرَةِ إلَى رُؤَساءِ يَزْرَعِيلَ وَقادَتِهاِ فِي السّامِرَةِ وَإلَى مُرَبِّي أولادِ أخآبَ. وَجاءَ فِيها:

А Ахав мав сімдесят синів у Самарії. І понаписував Єгу листи, і порозсилав до Самарії, до провідників Їзреелу, до старших і до виховників Ахавових синів, говорячи:

2 « أنتُمْ لَدَيكُمْ مَرْكِباتٌ وَخَيلٌ وَأسلِحَةٌ وَمَدِينَةٌ مُحَصَّنَةٌ، وَلَدَيكُمْ أولادُ سَيِّدِكُمْ. فَحالَما تَصِلُكُمْ رِسالَتِي هَذِهِ،

Як тільки прийде лист цей до вас, а з вами сини вашого пана, і з вами колесниці, і коні, і твердині, і зброя,

3 ا ختارُوا الأفضَلَ وَالأجدَرَ مِنْ أولادِ سَيِّدِكُمْ، وَاجعَلُوهُ مَلِكاً مَكانَ أبِيهِ. ثُمَّ حارِبُوا دِفاعاً عَنْ عائِلَةِ سَيِّدِكُمْ.»

то виберіть найліпшого та найвідповіднішого з синів вашого пана, і посадіть його на трон вашого батька, та й воюйте за дім вашого пана!

4 ل َكِنَّهُمْ خافُوا كَثِيراً وَقالُوا: «لَمْ يَسْتَطِعْ مَلِكانِ اثْنانِ أنْ يَصمِدا فِي وَجهِ ياهُو، فَكَيفَ نَسْتَطِيعُ نَحنُ؟»

А вони дуже-дуже налякалися й сказали: Ось два царі не встояли перед ним, якже встоїмо ми?

5 ف َأرْسَلَ المَسْؤُولُ عَنْ بَيتِ أخآبَ، وَرَئِيسُ المَدِينَةِ، وَمُرَبُّو أولادِ المَلِكِ رِسالَةً جَوابِيَّةً إلَى ياهُو قالُوا فِيها: «نَحْنُ نُعلِنُ وَلاءَنا لَكَ. وَلَنْ نُنَصِّبَ مَلِكاً عَلَينا. بَلْ سَنَفعَلُ كُلَّ ما تَقُولُهُ لَنا. وَافْعَلْ ما تَراهُ مُناسِباً.» قادَةُ السّامِرَةِ يَقتُلُونَ أبناءَ أخآب

І послали ті, що були над домом та над тим містом, і старші, і виховники до Єгу, говорячи: Ми раби твої, і зробимо все, що ти нам скажеш. Та ми не настановимо царем нікого, що добре в очах твоїх, те роби!

6 ف َكَتَبَ ياهُو رِسالَةً أُخْرَى إلَى هَؤُلاءِ القادَةِ قالَ فِيها: «إذا أرَدْتُمْ أنْ تُبَرْهِنُوا أنَّكُمْ مُوالُونَ لِي وَجادُّونَ فِي طاعَتِي، فاقطَعُوا رُؤُوسَ أولادِ أخآبَ، وَأحضِرُوها إلَيَّ فِي يَزرَعِيلَ فِي مِثلِ هَذا الوَقتِ مِنْ يَومِ غَدٍ.» وَكانَ لأخآبَ سَبْعُونَ ابْناً كانُوا مَعَ قادَةِ المَدِينَةِ الَّذِينَ رَبُّوهُمْ.

А він написав до них другого листа, пишучи: Якщо ви мої, і слухняні моєму голосові, візьміть голови мужів, синів вашого пана, і прийдіть до мене цього часу взавтра до Їзреелу (а царських синів було сімдесят чоловіка, при міських вельможах, що виховали їх).

7 ف َلَمّا اسْتَلَمَ قادَةُ المَدِينَةِ الرِّسالَةَ، أخَذُوا أولادَ المَلِكِ السَّبْعِينَ وَقَتَلُوهُمْ جَمِيعاً. ثُمَّ وَضَعُوا رُؤُوسَهُمْ فِي سِلالٍ وَأرْسَلُوها إلَى ياهُو فِي يَزرَعِيلَ.

І сталося, як прийшов той лист до них, то побрали вони царських синів, та й позабивали сімдесят чоловіка. І поскладали вони їхні голови в кошики, та й послали до нього в Їзреел...

8 ف َجاءَ الرَّسُولُ إلَى ياهُو وَقالَ لَهُ: «لَقَدْ أحضَرُوا رُؤُوسَ أبناءِ المَلِكِ.» فَقالَ ياهُو: «كَوِّمُوا الرُّؤُوسَ كَوْمَتَينِ عِندَ بابِ المَدِينَةِ حَتَّى الصَّباحِ.»

І прибув посол, і доніс йому, кажучи: Принесли голови царських синів! А він сказав: Покладіть їх на дві купі при вході до брами до ранку.

9 و َفِي الصَّباحِ خَرَجَ ياهُو وَوَقَفَ أمامَ الشَّعبِ وَقالَ لَهُمْ: «أنتُمْ أبْرِياءُ. ها أنا قَدْ تَمَرَّدْتُ عَلَى سَيِّدِي وَقَتَلْتُهُ. لَكِنْ مَنْ قَتَلَ أبناءَ أخآبَ هَؤُلاء؟ أنتُمْ قَتَلْتُمُوهُمْ!

І сталося вранці, і він вийшов і став, і сказав до всього народу: Ви невинні. Я вчинив змову на свого пана й убив його. А хто повбивав усіх цих?

10 ف َلْيَكُنْ مَعلُوماً لَدَيكُمْ أنَّ كُلَّ ما أنْبَأ بِهِ اللهُ لا بُدَّ أنْ يَتَحَقَّقَ. وَقَدْ تَكَلَّمَ اللهُ عَنْ هَذِهِ الأُمُورِ عَنْ عائِلَةِ أخآبَ مِنْ خِلالِ إيلِيّا. وَها قَدْ فَعَلَ اللهُ ما تَكَلَّمَ بِهِ.»

Знайте ж тепер, що з Господнього слова не проминеться нічого, що Господь говорив на Ахавів дім, і Господь зробив те, що говорив був через раба Свого Іллю.

11 ف َقَتَلَ ياهُو كُلَّ أفرادِ عائِلَةِ أخآبَ السّاكِنِينَ فِي يَزرَعِيلَ. قَتَلَ قادَتَهُمْ وَأصْدِقاءَهُمْ وَكَهَنَتَهُمْ، فَلَمْ يَنجُ أحَدٌ مِنهُمْ. ياهُو يَقتُلُ كُلَّ أقارِبِ أخَزْيا

І Єгу повбивав усіх позосталих з Ахавого дому в Їзреелі, і всіх вельмож його, і знайомих його, і священиків його, так, що не позоставив йому і врятованого!

12 و َغادَرَ ياهُو يَزرَعِيلَ إلَى السّامِرَةِ. وَتَوَقَّفَ فِي الطَّرِيقِ فِي مَكانٍ يُدعَى «مُخَيَّمَ الرّاعِي.»

І встав він і відійшов, і пішов до Самарії. А коли він був на дорозі при Бет-Екед-Гароімі,

13 و َصادَفَ هُناكَ أقارِبَ أخَزْيا، مَلِكِ يَهُوذا. فَسَألَهُمْ ياهُو: «مَنْ تَكُونُونَ؟» فَأجابُوا: «نَحنُ أقرِباءُ أخَزْيا مَلِكِ يَهُوذا. وَقَدْ نَزَلْنا لِكَي نَزُورَ أبناءَ المَلِكِ وَأبناءَ المَلِكَةِ الأُمِّ.»

то спіткав братів Ахазії, Юдиного царя, і сказав: Хто ви? А ті відказали: Ми Ахазієві брати, а йдемо запитати про гаразд царевих синів та синів цариці!

14 ف َقالَ ياهُو: «أمسِكُوا بِهِمْ أحياءً.» فَأمسَكُوا بِهِمْ أحياءَ. وَكانَ عَدَدُهُمُ اثْنَينِ وَأربَعِينَ رَجُلاً. فَقَتَلَهُمْ عِندَ البِئْرِ قُرْبَ بَيتِ عَقْدٍ، وَلَمْ يَعفُ عَنْ أحَدٍ مِنهُمْ. ياهُو يُلاقِي يَهُوناداب

А він сказав: Схопіть їх живих! І схопили їх живих, і позабивали їх до ями Бет-Екеду, сорок і два чоловіка, і він не позоставив ані одного з них!

15 و َبَعدَ أنِ انطَلَقَ مِنْ هُناكَ، قابَلَ يَهُونادابَ بْنَ رَكابٍ الَّذِي كانَ قادِماً لِلِقائِهِ. فَحَيّا ياهُو يَهُونادابَ وَقالَ لَهُ: «هَلْ أنتَ وَفِيٌّ لِي كَما أنا لَكَ؟» فَأجابَ يَهُونادابُ: «نَعَمْ، هَذا أمْرٌ أكِيدٌ.» فَقالَ ياهُو: «إنْ كانَ الأمْرُ كَذَلِكَ، فَأعطِنِي يَدَكَ.» ثُمَّ مَدَّ ياهُو يَدَهُ وَأصعَدَهُ إلَى المَركَبَةِ.

І пішов він ізвідти, і спіткав Єгонадава, Рехавового сина, що йшов навпроти нього, і привітав його та й сказав до нього: Чи твоє серце щире до мене, як моє серце до тебе? А Єгонадав відказав: Так! Дай же свою руку! І той дав руку свою, і підняв його до себе до колесниці,

16 و َقالَ ياهُو: «تَعالَ مَعِي، وَسَأُرِيكَ مَدَى غَيرَتِي للهِ.» رَكِبَ يَهُونادابُ فِي مَركَبَةِ ياهُو.

і сказав: Іди ж зо мною, і приглянься до моєї запопадливости для Господа! І посадили його в колесницю його.

17 و َجاءَ ياهُو إلَى السّامِرَةِ وَقَتَلَ كُلَّ عائِلَةِ أخآبَ الَّذِينَ كانُوا ما يَزالُونَ عَلَى قَيدِ الحَياةِ فِي السّامِرَةِ. أبادَهُمْ جَمِيعاً، كَما أنْبَأ اللهُ عَلَى لِسانِ إيلِيّا. ياهُو يَجمَعُ عابِدِي البَعل

І прибув він до Самарії, і повбивав усіх позосталих в Ахава в Самарії, і вибив аж до кінця його, за словом Господа, що говорив до був Іллі.

18 ث ُمَّ جَمَعَ ياهُو الشَّعبَ مَعاً، وَقالَ لَهُمْ: «لَقَدْ خَدَمَ أخآبُ البَعلَ خِدمَةً قَليلَةً. وَأمّا أنا فَسَأخدِمُهُ خِدمَةً كَبِيرَةً وكَثِيرَةً!

І зібрав Єгу ввесь народ і сказав до них: Ахав мало служив Ваалові, Єгу служитиме йому більше!

19 و َالآنَ، استَدعُوا كُلَّ كَهَنَةِ البَعلِ وَأنبِيائِهِ، وَكُلَّ مَنْ يَعبُدُ البَعلَ. لا تَدَعُوا أحَداً مِنْهُمْ يُفَوِّتُ هَذا الاجْتِماعَ. فَأنا سَأُقَدِّمُ ذَبِيحَةً عَظِيمَةً لِلبَعلِ. وَسَأقتُلُ كُلَّ مَنْ لا يَحضُرُ هَذا الاجْتِماعَ!» لَكِنَّ ياهُو كانَ يَحتالُ عَلَيهِمْ. إذْ كانَ يَنوِي أنْ يَقضِيَ عَلَى عابِدِي البَعلِ.

А тепер покличте до мене всіх пророків Ваала, усіх, хто служить йому, та всіх священиків. Нехай нікого не бракуватиме, бо в мене велика жертва для Ваала. Кожен, хто буде відсутній, не буде живий! А Єгу зробив це підступом, щоб вигубити тих, хто служить Ваалові.

20 و َقالَ ياهُو: «أقِيمُوا اجتِماعاً مُقَدَّساً لِلبَعلِ.» فَأعلَنَ الكَهَنَةُ عَنِ الاجْتِماعِ.

І сказав Єгу: Оголосіть святочні збори для Ваала! І вони оголосили.

21 ف َأرسَلَ ياهُو رِسالَةً إلَى جَمِيعِ أنحاءِ أرْضِ إسْرائِيلَ. فَجاءَ كُلُّ عابِدِي البَعلِ. لَمْ يَتَخَلَّفْ أحَدٌ عَنِ الحُضُورِ. وَدَخَلُوا مَعبَدَ البَعلِ، فامتَلأ بِالنّاسِ.

І послав Єгу по всьому Ізраїлю. І посходилися всі, хто служить Ваалові, і не позостався ніхто, хто не прийшов би. І прибули вони до Ваалового дому, і переповнився Ваалів дім від входу до входу.

22 ح ِينَئِذٍ، قالَ ياهُو لِلرَّجُلِ المَسؤُولِ المُوَكَّلِ عَلَى ثِيابِ العِبادَةِ: «أحضِرْ ثِيابَ العِبادَةِ لِعابِدِي البَعلِ.» فَأخرَجَ الثِّيابَ لَهُمْ.

І сказав він тому, хто над царською шатнею: Винеси одежу для всіх тих, хто служить Ваалові. І той виніс їм ту одежу.

23 ث ُمَّ دَخَلَ ياهُو وَيَهُونادابُ بْنُ رَكابٍ إلَى مَعبَدِ البَعلِ. وَقالَ ياهُو لِعابِدِي البَعلِ: «انظُرُوا حَولَكُمْ وَتَحَقَّقُوا مِنْ أنَّهُ لا يُوجَدُ بَينَكُمْ أحَدٌ مِنْ خُدّامِ اللهِ. تَحَقَّقُوا مِنْ أنَّهُ لا يُوجَدُ هُنا إلّا مَنْ يَعبُدُونَ البَعلَ.»

І ввійшов Єгу та Єгонадав, Рехавів син, до Ваалового дому, і сказав до Ваалових служителів: Пошукайте й подивіться, щоб не був тут із вами ніхто з Господніх слуг, а тільки самі ті, хто служить Ваалові.

24 و َبَعدَ أنْ تَحَقَّقُوا مِنْ ذَلِكَ، دَخَلَ أنبِياءُ البَعلِ لِكَي يُقَدِّمُوا تَقدِماتٍ وَذَبائِحَ لَهُ. أمّا خارِجَ الهَيكَلِ، فَقَدْ كانَ هُناكَ ثَمانُونَ جُندِيّاً أحضَرَهُمْ ياهُو. فَقالَ لَهُمْ: «لا تَدَعُوا أحَداً يَهرُبُ. وَمَنْ يَسمَحُ لِأحَدٍ بِأنْ يَهرُبَ سَيَدفَعُ حَياتَهُ ثَمَناً لِذَلِكَ.»

І ввійшли вони, щоб принести жертви та цілопалення. А Єгу поставив собі назовні вісімдесят чоловіка й сказав: Кожен, у кого втече хто з тих людей, що я ввів на ваші руки, життя його буде за життя того!

25 و َحالَما انتَهَى ياهُو مِنْ تَقدِيمِ التَّقْدِماتِ وَالذَّبائِحِ. قالَ ياهُو لِلحُرّاسِ وَالقادَةِ: «ادخُلُوا وَاقتُلُوا عابِدِي البَعلِ. وَلا تَدَعُوا أحَداً مِنْهُمْ يَخرُجُ مِنَ الهَيكَلِ حَيّاً.» فَقَتَلُوهُمْ بِالسَّيفِ. وَرَمُوا جُثَثَهُم فِي الخارِجِ. ثُمَّ دَخَلَ الحَرَسُ وَالقادَةُ إلَى الغُرْفَةِ الرَّئِيسِيَّةِ لِمَعبَدِ البَعلِ.

І сталося, як скінчив він приряджувати цілопалення, то Єгу сказав до бігунів та до старшин: Увійдіть, повбивайте їх, нехай ніхто не вийде!... І повбивали їх вістрям меча, і поскидали їх ті бігуни та старшини. Потому пішли до міста Ваалового дому.

26 و َأخرَجُوا الأنْصابَ التَّذْكارِيَّةَ مِنْ مَعبَدِ البَعلِ، وَأحْرَقُوا المَعبَدَ.

І повиносили вони бовванів Ваалового дому, і попалили те.

27 ث ُمَّ سَحَقُوا تِلكَ الأنْصابَ وَمَعبَدَ البَعلِ. وَحَوَّلُوا مَعبَدَ البَعلِ إلَى مِرْحاضٍ عامٍّ مازالَ يُسْتَخدَمُ إلَى هَذا اليَومِ.

І розбили вони Ваалового боввана, і розбили Ваалів дім, та й зробили з нього нечисте місце, і так є аж до сьогодні.

28 و َهَكَذا قَضَى ياهُو عَلَى عِبادَةِ البَعلِ فِي إسْرائِيلَ.

І вигубив Єгу Ваала з Ізраїля.

29 غ َيرَ أنَّهُ لَمْ يَتْرُك تَماماً خَطايا يَرُبْعامَ بْنِ ناباطَ الَّذِي جَعَلَ بَنِي إسْرائِيلَ يُخطِئُونَ. إذْ لَمْ يُحَطِّمِ العِجلَينِ الذَّهَبِيَّينِ فِي بَيتِ إيلَ وَفِي دانَ. ياهُو يَحكُمُ إسْرائِيل

Тільки не відступив він від гріхів Єровоама, Неватового сина, що вводив у гріх Ізраїля, від золотих тельців, що в Бет-Елі та що в Дані.

30 و َقالَ اللهُ لِياهُو: «أحسَنْتَ صُنعاً. قَدْ فَعَلْتَ ما يُرضِينِي، حَيثُ قَضَيتَ عَلَى عائِلَةِ أخآبَ حَسَبَ مَشِيئَتِي. لِهَذا سَيَحكُمُ نَسلُكَ إسْرائِيلَ إلَى الجِيلِ الرّابِعِ.»

І сказав Господь до Єгу: Тому, що ти добре зробив угодне в очах Моїх, зробив Ахавовому домові все, що було на серці Моєму, сидітимуть сини твої на Ізраїлевому троні аж до четвертого покоління.

31 غ َيرَ أنَّ ياهُو لَمْ يَحرِصْ عَلَى إطاعَةِ شَرِيعَةِ اللهِ ، إلَهِ إسْرائِيلَ بِكُلِّ قَلبِهِ. فَقَدْ سارَ عَلَى خُطَى يَرُبْعامَ الَّذِي جَعَلَ بَنِي إسْرائِيلَ يُخطِئُونَ. حَزائِيلُ يَهزِمُ إسْرائِيل

Та Єгу не пильнував ходити за Законом Господа, Бога Ізраїля, усім своїм серцем, не відступив від гріхів Єровоама, що вводив у гріх Ізраїля.

32 ف ِي ذَلِكَ الوَقتِ، بَدَأ اللهُ يَقتَطِعُ أجزاءً مِنْ أرْضِ إسْرائِيلَ وَيُعطِيها لِأُمَمٍ أُخْرَى. وَهاجَمَ حَزائِيلُ مَلِكُ أرامَ إسْرائِيلَ مِنْ جَمِيعِ حُدُودِها وَهَزَمَها.

За тих днів розпочав Господь відрубувати від Ізраїля частини, і побив їх Газаїл в усій Ізраїлевій країні,

33 و َاسْتَولَى عَلَى كُلِّ أرْضِ جِلْعادَ، أيْ الأراضِي الَّتِي كانَتْ لِعَشائِرِ جادَ وَرَأُوبَيْنَ وَمَنَسَّى. وَاسْتَولَى عَلَى كُلِّ الأرْضِ مِنْ عَرُوعِيرَ قُرْبَ وادِي أرنُونَ إلَى جِلْعادَ وَباشانَ. مَوْتُ ياهُو

від Йордану на схід сонця, увесь край Ґілеаду, Ґадів, Рувимів та Манасіїн, від Ароеру, що над потоком Арнон, і Ґілеад та Башан.

34 أ مّا بَقِيَّةُ أعْمالِ ياهُو وَجَبَرُوتِهِ، فَهِيَ مُدَوَّنَةٌ فِي كِتابِ تارِيخِ مُلُوكِ إسْرائِيلَ.

А решта діл Єгу, і все, що він зробив, і вся лицарськість його, ось вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.

35 و َماتَ ياهُو وَدُفِنَ مَعَ آبائِهِ. وَدُفِنَ فِي السّامِرَةِ. وَتَوَلَّى عَرْشَ إسْرائِيلَ بَعدَهُ ابْنُهُ يَهُوآحازُ.

І спочив Єгу зо своїми батьками, і поховали його в Самарії, а замість нього зацарював син його Єгоахаз.

36 و َقَدْ حَكَمَ ياهو مَلِكاً عَلَى إسْرائِيلَ مُدَّةَ ثَمانٍ وَعَشْرِينَ سَنَةً فِي مَدِينةِ السّامِرَةِ.

А дні, що царював Єгу над Ізраїлем у Самарії, були двадцять і вісім літ.