1 ف َقالَ اللهُ لِمُوسَى: «سَتَرَى ما سَأفعَلُهُ بِفِرْعَونَ، فَيُرسِلَهُمْ بِقُوَّتِهِ وَيُخْرِجَهُمْ مِنْ مِصرَ، مِنْ أرْضِهِ.»

І сказав Господь до Мойсея: Тепер побачиш, що вчиню Я фараонові, бо він, змушений рукою сильною, їх відпустить, і, змушений рукою сильною, вижене їх із краю свого.

2 و َكَلَّمَ اللهُ مُوسَى وَقالَ لَهُ: «أنا يهوه

І говорив Бог до Мойсея, та й сказав йому: Я Господь!

3 ظ َهَرْتُ لإبراهِيمَ وَإسْحاقَ وَيَعقُوبَ بِصِفَتِي اللهَ الجَبّارُ، لَكِنَّهُم لَمْ يَعْرِفُونِي بِاسْمِي يهوه.

І являвся Я Авраамові, Ісакові та Яковові Богом Всемогутнім, але Йменням Своїм Господь Я не дався їм пізнати.

4 و َقَدْ قَطَعْتُ عَهدِي مَعَهُمْ وَوَعَدْتُ بِأنْ أُعطِيَهُمْ أرْضَ كَنعانَ الَّتِي كانُوا يَعِيشُونَ بِها كَغُرَباءَ.

А також Я склав був із ними Свого заповіта, що дам їм землю ханаанську, землю їх мандрування, в якій вони мандрували.

5 « كَما سَمِعْتُ أنِينَ بَنِي إسْرائِيلَ الَّذِينَ يُجبِرُهُمُ المِصرِيُّونَ عَلَى العَمَلِ، وَتَذَكَّرْتُ عَهدِي.

І почув Я теж стогін синів Ізраїлевих, що єгиптяни роблять їх своїми рабами, і згадав заповіта Свого.

6 ل ِذَلِكَ قُلْ لِبَني إسْرائِيلَ: ‹أنا يهوه، وَسَأُخْرِجُكُمْ مِنْ تَحتِ أحمالِ مِصرَ. سَأُنقِذُكُمْ مِنَ اسْتِعبادِهِمْ لَكُمْ، وَسَأفدِيكُمْ بِذِراعٍ مَمدُودَةٍ وَبِأحكامٍ عَظِيمَةٍ.

Тому скажи синам Ізраїлевим: Я Господь! І Я виведу вас з-під тягарів Єгипту, і визволю вас від їхньої роботи, і звільню вас витягненим раменом та великими присудами.

7 س َأتَّخِذُكُمْ شَعباً لِي، وَسَأكُونُ إلَهَكُمْ. وَسَتَعرِفُونَ أنِّي أنا يهوه إلَهُكُمْ، وَسَتَرَونَ إنِّي سَأُحَرِّرَكُمْ مِنْ تَحْتِ أحْمالِ المِصْرِيِّينِ.

І візьму вас Собі за народа, і буду вам Богом, і ви познаєте, що Я Господь, Бог ваш, що виводить вас із-під тягарів Єгипту!

8 س َآتِي بِكُمْ إلَى الأرْضِ الَّتِي أقسَمْتُ بِأنْ أُعطِيَها لإبراهِيمَ وَإسْحاقَ وَيَعقُوبَ. أنا يهوه، وَسَأُعطِيها مُلكاً لَكُمْ.›»

І введу вас до того Краю, що про нього Я підняв був Свою руку, щоб дати його Авраамові, Ісакові та Якову. І Я дам його вам на спадщину. Я Господь!

9 ف َتَكَلَّمَ مُوسَى بِهَذا الكَلامِ لِبَنِي إسْرائِيلَ، لَكِنَّهُمْ لَمْ يَسْتَمِعُوا لِمُوسَى بِسَبَبِ نَفادِ صَبرِهِمْ، وَبِسَبَبِ الإحْباطِ وَالعُبُودِيَّةِ القاسِيَةِ الَّتِي كانُوا فِيها.

І так говорив Мойсей до синів Ізраїлевих, та вони не слухали Мойсея через легкодухість та тяжку роботу.

10 و َتَكَلَّمَ اللهُ إلَى مُوسَى، فَقالَ:

І казав Господь до Мойсея, говорячи:

11 « اذْهَبْ وَقُلْ لِفِرعَونَ مَلِكِ مِصرَ بِأنْ يُطلِقَ بَني إسْرائِيلَ مِنْ أرْضِهِ.»

Увійди, говори до фараона, царя єгипетського, і нехай він відпустить Ізраїлевих синів із свого краю.

12 ل َكِنَّ مُوسَى قالَ للهِ: «ها إنَّ بَنِي إسْرائِيلَ لا يَستَمِعُونَ إلَيَّ، فَكَيفَ سَيَستَمِعُ فِرعَوْنُ؟ كَما أنِّي لا أُحسِنُ الكَلامَ.»

І казав Мойсей перед лицем Господнім, говорячи: Таж Ізраїлеві сини не слухали мене, як же послухає мене фараон? А я необрізановустий!

13 و َتَكَلَّمَ اللهُ لِمُوسَى وَهارُونَ وَأمَرَهُما بِأنْ يَذهَبا إلَى بَنِي إسْرائِيلَ وَفِرعَونَ، لِيُخرِجا بَنِي إسْرائِيلَ مِنْ أرْضِ مِصْرَ. بَعضُ قَبائِلِ إسرائيل

І казав Господь до Мойсея та до Аарона, і дав їм накази до Ізраїлевих синів та до фараона, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з єгипетського краю.

14 ه َؤُلاءِ هُمْ رُؤَساءُ بُيُوتِ الآباءِ. أبناءُ رَأُوبَيْنَ، بِكرِ إسْرائِيلَ، هُمْ حَنُوكُ وَفَلُّو وَحَصرُونُ وَكَرمِي. هَذِهِ هِيَ عَشائِرُ رَأُوبَيْنَ.

Оце голови батьківських домів їхніх. Сини Рувима, перворідного Ізраїлевого: Ханох і Паллу, Хецрон і Кармі, це родини Рувимові.

15 و َأبناءُ شِمعُونَ هُمْ يَمُوئِيلُ وَيامِينُ وَأُوهَدُ وَياكِينُ وَصُوحَرُ وَشَاوُلُ ابْنُ المَرأةِ الكَنعانِيَّةِ. هَذِهِ هِيَ عَشائِرُ شِمعُونَ.

А сини Симеонові: Ємуїл, і Ямін, і Огад, і Яхін, і Цохар, і Шаул, син ханаанеянки, це родини Симеонові.

16 و َهَذِهِ هِيَ أسْماءُ أبناءِ لاوِي بِحَسَبِ أجيالِهِمْ: جَرْشُونُ وَقَهاتُ وَمَرارِي. وَعاشَ لاوِي مِئَةً وَسَبْعاً وَثَلاثِينَ سَنَةً.

А оце імена синів Левієвих за їхніми родинами: Ґершон, і Кегат, і Мерарі. А літа життя Левієвого сто і тридцять і сім літ.

17 و َابْنا جَرْشُونَ هُما لِبْنِي وَشِمْعِي مَعَ عَشائِرِهِما.

Сини Ґершонові: Лівні, і Шім'ї за їхніми родинами.

18 و َأبناءُ قَهاتَ هُمْ عَمْرامُ وَيِصْهارُ وَحَبْرُونُ وَعُزِّيئِيلَ. وَعاشَ قَهاتُ مِئَةً وَثَلاثاً وَثَلاثِينَ سَنَةً.

А сини Кегатові: Амрам, і Їцгар, і Хеврон, і Уззіїл. А літа життя Кегатового сто і тридцять і три роки.

19 و َابْنا مَرارِي هُما مَحلِي وَمُوشِي. هَذِهِ هِيَ عَشائِرُ الَّلاوِيِّينَ حَسَبَ أجيالِهِمْ.

А сини Мерарі: Махлі та Муші. Оце родини Левієві за їхніми родами.

20 و َاتَّخَذَ عَمْرامُ عَمَّتَهُ يُوكابَدَ زَوجَةً لَهُ، فَوَلَدَتْ لَهُ هارُونَ وَمُوسَى. وَعاشَ عَمْرامُ مِئَةً وَسَبْعاً وَثَلاثِينَ سَنَةً.

І взяв Амрам свою тітку Йохевед собі за жінку, і вона породила йому Аарона та Мойсея. А літа життя Амрамового сто і тридцять і сім літ.

21 و َأبناءُ يِصْهارَ هُمْ قُورَحُ وَنافَجُ وَزِكْرِي.

А сини Їцгарові: Корах, і Нефеґ, і Зіхрі.

22 و َأبْناءُ عُزِّيئِيلَ هُمْ مِيشائِيلُ وَألْصافانُ وَسِتْرِي.

А сини Уззіїлові: Мішаїл, і Елцафан, і Сітрі.

23 و َتَزَوَّجَ هارُونُ مِنْ ألِيشابَعَ ابْنَةِ عَمِّينادابَ أختِ نَحشُونَ، وَوَلَدَتْ لَهُ نادابَ وَأبِيهُو وَألِعازارَ وَإيثامارَ.

І взяв Аарон Елішеву, дочку Амінадавову, сестру Нахшонову, собі за жінку, і вона породила йому Надава, і Авігу, і Елеазара, і Ітамара.

24 و َأبناءُ قُورَحَ هُمْ أسِّيرُ وَألْقانَةُ وَأبِيأسافُ. وَهَذِهِ هِيَ عَشائِرُ القُورَحِيِّينَ.

А сини Корахові: Ассир, і Елкана, і Аваасаф, це родини Корахові.

25 و َاتَّخَذَ ألِيعازارُ بْنُ هارُونَ إحدَى بَناتِ فُوطِيئِيلَ زَوجَةً لَهُ، فَوَلَدَتْ لَهُ فِينْحاسَ. هَؤُلاءِ هُمْ رُؤَساءُ بُيُوتِ آباءِ الَّلاوِيِّينَ بِحَسَبِ عَشائِرِهِمْ.

А Елеазар, син Ааронів, узяв собі з дочок Путіїлових за жінку, і вона породила йому Пінхаса. Оце голови батьківських домів Левітів за їхніми родинами.

26 ه َذانِ هُما هارُونُ وَمُوسَى اللَّذانِ قالَ اللهُ لَهُما: «أخرِجا بَني إسْرائِيلَ مِنْ أرْضِ مِصرَ بِحَسَبِ صُفُوفِهِمْ.»

Оце Аарон і Мойсей, що Господь говорив їм: Виведіть Ізраїлевих синів з єгипетського краю за їхніми військовими відділами.

27 و َهُما اللَّذانِ تَكَلَّما إلَى فِرعَوْنَ مَلِكِ مِصرَ لإخراجِ بَني إسْرائِيلَ مِنْ مِصرَ. هَذانِ هُما مُوسَى وَهارُونُ. تَكرارُ دَعوَةِ اللهِ لِمُوسَى

Вони ті, що говорили до фараона, царя єгипетського, щоб вивести Ізраїлевих синів з Єгипту, це Мойсей та Аарон.

28 ح ِينَ كَلَّمَ اللهُ مُوسَى فِي أرْضِ مِصرَ،

І сталося в дні, коли Господь говорив до Мойсея в єгипетськім краї,

29 ق الَ لَهُ: «أنا اللهُ. قُلْ لِفِرعَونَ مَلِكِ مِصرَ كُلَّ ما أقُولُهُ لَكَ.»

то казав Господь до Мойсея, говорячи: Я Господь! Говори фараонові, цареві єгипетському, усе, що Я говорю тобі.

30 ف َقالَ مُوسَى فِي حَضرَةِ اللهِ: «أنا لا أُجِيدُ الكَلامَ، فَكَيفَ سَيَستَمِعُ فِرعَوْنُ لِي؟»

І сказав Мойсей перед обличчям Господнім: Таж я необрізановустий! Як же слухати буде мене фараон?