1 و َمَلَكَ المَلِكُ صِدْقِيّا بْنُ يُوشِيّا مَكانَ كُنْياهُو بْنِ يَهُوياقِيمَ. وَهُوَ الَّذِي عَيَّنَهُ نَبُوخَذْناصَّرُ مَلِكاً فِي أرْضِ يَهُوذا.

І зацарював цар Седекія, син Йосійїн, замість Конії, сина Єгоякимового, якого зробив царем Навуходоносор, цар вавилонський, в Юдиному краї.

2 و َلَمْ يَستَمِعْ هُوَ وَخُدّامُهُ وَشَعبُ الأرْضِ لِكَلامِ اللهِ الَّذِي قالَهُ عَلَى فَمِ إرْمِيا النَّبِيِّ.

Та не послухався ані він, ані його раби, ані народ Краю слів Господа, які Він говорив через пророка Єремію.

3 و َأرسَلَ المَلِكُ صِدْقِيّا يَهُوخَلَ بْنَ شَلَمْيا وَصَفَنْيا بْنَ مَعَسِيّا الكاهِنِ إلَى إرْمِيا النَّبِيِّ بِهَذِهِ الرِّسالَةِ: «صَلِّ لأجلِنا إلَى إلَهِنا.»

І послав цар Седекія Єгухала, сина Шелеміїного, і священика Цефанію, сина Маасеїного, до пророка Єремії, говорячи: Помолися за нас до Господа, Бога нашого!

4 و َكانَ إرْمِيا يَتَحَرَّكُ بِحُرِّيَّةٍ وَسطَ الشَّعبِ فِي ذَلِكَ الوَقتِ، إذْ لَمْ يَكُنْ قَدْ وُضِعَ فِي السِّجنِ بَعدُ.

А Єремія тоді ще вільно ходив серед народу, бо не дали його ще до в'язниці.

5 و َكانَ جَيشُ فِرعَوْنَ قَدْ خَرَجَ مِنْ مِصرَ، وَالبابِلِيُّونَ الَّذِينَ كانُوا يُحاصِرُونَ مَدينَةَ القُدْسِ قَدْ سَمِعُوا بِما عَمِلَهُ جَيْشُ فِرعَوْنَ، وَلِذا تَرَكُوا مَوقِعَهُمْ عِندَ مَدينَةِ القُدْسِ.

А фараонове військо вийшло з Єгипту. І почули вістку про них халдеї, що облягали Єрусалим, і відійшли від Єрусалиму.

6 و َجاءَتْ كَلِمَةُ اللهِ إلَى إرْمِيا النَّبِيِّ فَقالَ:

І було слово Господнє до пророка Єремії, говорячи:

7 « هَذا هُوَ ما يَقُولُهُ اللهُ ، إلَهُ إسْرائِيلَ: هَذا ما تَقُولانِهِ – يا يَهُوخَلُ وَصَفَنْيا – إلَى مَلِكِ يَهُوذا: ‹جَيشُ فِرعَوْنَ الَّذِي خَرَجَ لِيُساعِدَكَ سَيَعُودُ إلَى أرْضِهِ مِصرَ.

Так промовив Господь, Бог Ізраїлів: Так скажете до Юдиного царя, що послав вас до мене поспитати мене: Ось фараонове військо, що вийшло вам на поміч, вернеться до свого краю, до Єгипту.

8 و َالبابِلِيُّونَ سَيَرجِعُونَ وَيُحارِبُونَ هَذِهِ المَدِينَةَ. سَيَسْتَولُونَ عَلَيها وَيَحرِقُونَها بِالنّارِ.›

А халдеї знову вернуться, і будуть воювати з цим містом, і здобудуть його, та й спалять його огнем.

9 ه َذا هُوَ ما يَقُولُهُ اللهُ: ‹لا تَخدَعُوا أنفُسَكُمْ فَتَقُولُوا: سَيَرحَلُ البابِلِيُّونَ بِلا شَكٍّ، لأنَّهُمْ لَنْ يَرحَلُوا.

Так говорить Господь: Не обманюйте своїх душ, говорячи: Халдеї конче підуть від нас, бо не підуть вони.

10 و َحَتَّى لَو ضَرَبُوا كُلَّ جَيشِ البابِلِيِّينَ الَّذِينَ يُحارِبُونَكُمْ، فَلَمْ يَبقَ سِوَى رِجالٍ جَرحَى فِي خَيامِهِمْ، فَإنَّهُمْ سَيَقُومُونَ وَيُحرِقُونَ هَذِهِ المَدِينَةَ.›»

Бо якщо б ви побили все халдейське військо, що з вами воює, а з них залишилися б тільки ранені, то встане кожен із намету свого, і спалять це місто огнем...

11 و َعِندَما تَرَكَ جَيشُ البابِلِيِّينَ مَوقِعَهُ عِندَ مَدينَةِ القُدْسِ بِسَبَبِ اقتِرابِ جَيشِ فِرعَوْنَ،

І сталося, коли халдейське військо відступило від Єрусалиму перед фараоновим військом,

12 أ رادَ إرْمِيا الخُرُوجَ مِنَ مَدينَةِ القُدْسِ إلَى أرْضِ بَنْيامِيْنَ، لِيَأخُذَ حِصَّتَهُ مِنَ الأرْضِ مَعَ باقِي الشَّعبِ هُناكَ.

то вийшов Єремія з Єрусалиму, щоб піти до Веніяминового краю, і щоб сховатися там серед народу.

13 و َعِندَما جاءَ إلَى بَوّابَةِ بَنْيامِيْنَ كانَ هُناكَ حارِسٌ يُدعَى يَرْئِيّا بْنَ شَلَمْيا بْنَ حَنَنِيّا. قَبَضَ هَذا عَلَى إرْمِيا النَّبِيِّ، فَقالَ: «أنتَ تُرِيدُ الانضِمامَ إلَى البابِلِيِّينَ!»

Та коли він був біля Веніяминової брами, то був там начальник сторожі, а ім'я йому Їрійя, син Шелемеї, сина Хананіїного. І схопив він пророка Єремію, говорячи: Ти переходиш до халдеїв!

14 ف َقالَ إرْمِيا لِيَرْئِيّا: «هَذا كَذِبٌ، فَأنا لَنْ أنضَمَّ إلَى البابِلِيِّينَ.» وَلَكِنَّ يَرئِيّا لَمْ يَسمَعْ لَهُ. وَلِذا قَبَضَ يَرْئِيّا عَلَى إرْمِيا وَأحضَرَهُ إلَى الرُّؤَساءِ.

А Єремія відказав: Неправда, я не переходжу до халдеїв! Та не послухав той його; і схопив Їрійя Єремію, і попровадив його до зверхників.

15 ف َغَضِبَ الرُّؤَساءُ عَلَى إرْمِيا وَضَرَبُوهُ وَحَبَسُوهُ فِي بَيتِ يُوناثانَ الكاتِبِ، لأنَّهُمْ كانُوا قَدْ حَوَّلُوا بَيتَهُ إلَى سِجنٍ.

І розгнівалися зверхники на Єремію, і побили його, та й віддали його до в'язниці в домі писаря Єгонатана, бо його зробили за в'язничний дім.

16 و َلَمّا أتَى إرْمِيا إلَى الزَّنازِينِ، بَقِيَ هُناكَ أيّاماً كَثِيرَةً.

І зійшов Єремія до темничної ями та до підвалу, і сидів там Єремія багато днів...

17 و َأرسَلَ المَلِكُ صِدْقِيّا وَأحضَرَهُ إلَيهِ، وَاستَجوَبَهُ المَلِكُ فِي بَيتِ المَلِكِ سِرّاً، فَقالَ: «هَلْ هُناكَ كَلِمَةٌ مِنَ اللهِ ؟» فَأجابَ إرْمِيا: «نَعَمْ، هُناكَ كَلِمَةٌ: سَتُسَلَّمُ إلَى يَدِ مَلِكِ بابِلَ.»

І послав цар Седекія, і взяв його. І спитав його цар у своїм домі таємно й сказав: Чи є слово від Господа? І Єремія відказав: Є. І далі сказав: Ти будеш відданий в руку вавилонського царя...

18 ث ُمَّ قالَ إرْمِيا لِلمَلِكِ صِدْقِيّا: «بِماذا أخطَأتُ إلَيكَ أوْ إلَى خُدّامِكَ أوْ إلَى هَذا الشَّعبِ حَتَّى وَضَعتُمُونِي فِي السِّجنِ؟

І сказав Єремія до царя Седекії: Що я згрішив тобі й рабам твоїм та цьому народові, що ви віддали мене до в'язниці?

19 و َأينَ أنبِياؤُكُمُ الَّذِينَ تَنَبَّأُوا لَكُمْ وَقالُوا: ‹لَنْ يَأتِيَ مَلِكُ بابِلَ عَلَيكُمْ وَعَلَى هَذِهِ الأرْضِ؟›

І де ваші пророки, що вам пророкували, говорячи: Цар вавилонський не прийде на вас та на Край цей?

20 و َالآنَ يا سَيِّدِي المَلِكَ، تَكَرَّمْ وَاسمَعْ طَلَبِي. أرجُوكَ، لا تُعِدْنِي إلَى بَيتِ يُوناثانَ الكاتِبُ، فَإنِّي سَأمُوتُ هُناكَ.»

А тепер послухай, пане мій царю: хай упаде моє благання перед обличчя твоє, і не вертай мене до дому писаря Єгонатана, щоб не помер я там!...

21 ف َأمَرَ المَلِكُ بِوَضعِ إرْمِيا فِي ساحَةِ السِّجنِ. وَأمَرَ بِأنْ يُعطَى رَغِيفَ خُبزٍ يَومِيّاً مِنْ شارِعِ الخَبّازِينَ، حَتَّى لَمْ يَتَبَقَّ خُبزٌ فِي المَدِينَةِ. وَمَكَثَ إرْمِيا فِي ساحَةِ السِّجنِ.

І наказав цар Седекія, й Єремію вмістили в подвір'ї в'язниці, і давали йому буханець хліба на день з вулиці пекарів, аж поки не скінчився ввесь хліб у місті. І сидів Єремія в подвір'ї в'язниці.