1 و َأرسَلَ المَلِكُ حَزَقِيّا رَسائلَ إلَى كُلِّ بَنِي إسْرائِيلَ وَيَهُوذا. وَكَتَبَ أيضاً إلَى بَنِي أفْرايِمَ وَمَنَسَّى. وَدَعا كُلَّ هَؤُلاءِ إلَى بَيتِ اللهِ فِي القُدسِ لِكَي يَحتَفِلُوا بِعِيدِ الفِصحِ إكراماً للهِ ، إلَهِ إسْرائِيلَ.

І послав Єзекія по всьому Ізраїлю та по Юдеї, а також написав листи до країв Єфрема та Манасії, щоб прийшли до Господнього дому в Єрусалимі, щоб справити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога.

2 و َاتَّفَقَ المَلكُ حَزَقِيّا مَعَ كُلِّ مَسؤُولِيهِ وَكُلِّ الجَماعَةِ فِي القُدسِ عَلَى اقامَةِ الفَصْحِ فِي الشَّهرِ الثّانِي.

І радився цар і зверхники його та ввесь збір в Єрусалимі, щоб справити Пасху другого місяця.

3 ل َمْ يَستَطِيعُوا أنْ يَحتَفِلُوا بِالفِصْحِ فِي الوَقتِ المُحَدَّدِ، لِأنَّ عَدَدَ الكَهَنَةِ الَّذِينَ طَهَّرُوا أنفُسَهُمُ استِعداداً لِلخِدمَةِ المُقَدَّسَةِ لَمْ يَكُنْ كافِياً. وَلَمْ يَكُنْ جَمِيعُ الشَّعبُ قَدِ اجْتَمَعُوا فِي القُدسِ بَعْدُ.

Бо не могли справити її того часу, бо священики не освятилися в потрібному числі, а народ не зібрався до Єрусалиму.

4 ف َأرْضَى الاتِّفاقُ المَلِكَ حَزَقِيّا وَكُلَّ الجَماعَةِ.

І була вгодна та річ в очах царевих та в очах усього збору.

5 ف َأذاعُوا نِداءً فِي كُلِّ أنْحاءِ إسْرائِيلَ، مِنْ مَدِينَةِ بِئرِ السَّبعِ إلَى مَدينَة دانَ. وَطَلَبُوا إلَى الشَّعبِ المَجِيءَ إلَى مَدينَةِ القُدْسِ لِلاحتِفالِ بِالفِصح إكراماً للهِ ، إلَهِ إسْرائِيلَ. إذْ لَمْ يَحتَفِلْ قسمٌ كَبِيرٌ مِنْ بَنِي إسْرائِيلَ بِالفصحِ مُنذُ زَمَنٍ بَعيدٍ عَلَى النَّحوِ الَّذِي نَصَّتْ عَلَيهِ شَرِيعَةُ مُوسَى.

І вони постановили оголосити по всьому Ізраїлю від Беер-Шеви й аж до Дана, щоб приходили справити Пасху для Господа, Ізраїлевого Бога, в Єрусалим, бо не часто робили її так, як написано.

6 ف َنَقَلَ رُسُلُ المَلك رَسائِلَهُ إلَى جَمِيعِ أنحاءِ إسْرائِيلَ وَيَهُوذا. وَهَذا ما قالَتْهُ الرَّسائِلُ: «يا بَنِي إسْرائِيلَ، ارْجِعُوا إلَى اللهِ ، إلَهِ إبْراهيمَ وَإسحَاقَ وَإسْرائِيلَ. حِينَئِذٍ، سَيَرجِعُ اللهُ إلَيكُمْ أنتُمُ الَّذِينَ نَجَوْتُمْ مِنْ مُلُوك أشُّورَ.

І пішли бігуни з листами від царя та його зверхників по всьому Ізраїлі та Юдеї, та за наказом царя говорили: Ізраїлеві сини, верніться до Господа, Бога Авраамового, Ісакового та Ізраїлевого, і Він повернеться до останку, позосталого вам із руки асирійських царів.

7 ف َلا تَكُونُوا مثلَ آبائكُمْ أوْ إخْوَتِكُمُ الَّذِينَ انقَلَبُوا عَلَى اللهِ ، إلَهِ آبائِهِمْ. فَجَعَلَهُمْ عِبْرَةً حَيَّةً لِلشُّعُوب الأُخرَى الَّتِي تَحتَقرُهُمْ، كَما تَرَوْنَ.

І не будьте такі, як ваші батьки та як ваші брати, що спроневірилися Господеві, Богові їхніх батьків, і Він дав їх на спустошення, як ви бачите.

8 و َلا تَكُونُوا عَنيدِينَ كَما كانَ آباؤكُمْ. بَلِ اخْضَعُوا للهِ بِقَلبٍ راغِبٍ. وَاصْعَدُوا إلَى مَسْكَنِهِ الَّذِي قَدَّسَهُ اللهُ إلَى الأبَدِ. اخْدِمُوا إلَهَكَمْ فَيَرتَدَّ عَنكُمْ غَضَبُهُ الشَّدِيدُ عَلَيكُمْ.

Тепер не будьте твердошиї, як ваші батьки. Покоріться Господеві, і ввійдіть до святині Його, яку Він освятив навіки, і служіть Господеві, Богові вашому, і Він відверне від вас жар гніву Свого.

9 ف َإنْ رَجِعتُمْ إلَى اللهِ ، سَيَكُونُ الَّذِينَ أسَرُوا أقرِباءَكُمْ وَأبناءَكُمْ رَحِيمِينَ مَعَهُمْ، وَسَيُعِيدُونَهُمْ إلَى هَذِه الأرْضِ. إنَّ إلَهَكَمْ عَطُوفٌ وَرَحِيمٌ، فَلَنْ يَصُدَّكُمْ إنْ رَجِعتُمْ إلَيهِ.»

Бо як ви навернетесь до Господа, то брати ваші та ваші сини знайдуть милосердя в своїх поневільників, і зможуть вернутися до цього Краю, бо милостивий і милосердний Господь, Бог ваш, і Він не відверне лиця від вас, якщо ви навернетеся до Нього.

10 ف َذَهَبَ الرُّسُلُ إلَى كُلِّ مَدِينَةٍ فِي مِنْطَقَة أفْرايِمَ وَمَنَسَّى حَتَّى زَبُولُونَ. لَكِنَّ الشَّعبَ ضَحِكُوا عَلَيهِمْ وَسَخرُوا مِنهُمْ.

І сторожі все переходили з міста до міста по краю Єфремовому та Манасіїному й аж до Завулона. Та люди глузували з них, і висміювали їх.

11 ل َكنَّ بَعضاً مِنهُمْ منْ مَناطِقِ أشِيرَ وَمَنَسَّى وَزَبُولُونَ تَواضَعَ وَجاءَ إلَى مَدينَةِ القُدْسِ.

Тільки люди з Асира, і Манасії та з Завулона впокорилися, і поприходили до Єрусалиму.

12 و َعَمِلَتْ يَدُ اللهِ فِي يَهُوذا أيضاً، فَأعطَتهُمْ قَلْباً مُوَحَّداً عَلَى إطاعَةِ المَلِكِ وَمَسؤُولِيهِ. فَكانُوا بهَذا يُطِيعُونَ أمْرَ اللهِ.

Також в Юдеї була Божа рука, щоб дати їм одне серце для виконання наказу царя та зверхників за Господнім словом.

13 ف َجاءَتْ أعدادٌ كَبِيرَةٌ مِنَ النّاس إلَى مَدينَةِ القُدْسِ للاحتِفالِ بِعِيد الخُبزِ غَيرِ المُختَمرِ في الشَّهرِ الثّانِي. فَكانُوا حَشْداً كَبِيْراً.

І зібрався до Єрусалиму численний народ, щоб справити свято Опрісноків другого місяця, збір дуже численний.

14 و َأزالَ هَؤُلاءِ مَذابحَ الآلهَةِ الزّائِفَةِ الَّتِي في القُدسِ. وَأزالُوا أيضاً جَمِيعَ مَذابِحِ البَخُورِ المُستَخدَمَةِ فِي عِبادَةِ تِلكَ الآلِهَةِ. وَألقَوْا بِها فِي وادِي قَدْرُونَ.

І встали вони, і повикидали ідольські жертівники, що були в Єрусалимі, і повикидали всі кадильниці, та й повкидали до долини Кедрон.

15 ث ُمَّ ذَبَحُوا حَمَلَ الفِصحِ في اليَوم الرّابِعَ عَشَرَ مِنَ الشَّهرِ الثّانِي. فَخَجِلَ الكَهَنَةُ وَالَّلاوِيُّونَ وَطَهَّرُوا أنفُسَهُمُ استِعداداً للخِدمَةِ المُقَدَّسَةِ. وَأدْخَلُوا الذَّبائِحَ إلَى هَيْكَلِ اللهِ.

І зарізали пасхальне ягня чотирнадцятого дня другого місяця, а священики та Левити засоромилися й освятилися, і принесли цілопалення до Господнього дому.

16 و َأخَذُوا أماكِنَهُمُ الدّائِمَةَ فِي الهَيكَلِ، كَما قالَ مُوسَى رَجُلُ اللهِ. وَأعطَى الَّلاوِيُّونَ دَمَ الذَّبائِح لِلكَهَنَةِ، فَرَشَّهُ الكَهَنَةُ عَلَى المَذبَحِ.

І поставали вони на своєму місці за їхнім правом, за Законом Мойсея, чоловіка Божого. Священики кропили кров, беручи з руки Левитів.

17 و َكانَ هُناكَ كَثِيرُونَ مِنَ الشَّعبِ لَمْ يَتَطَهَّرُوا استِعداداً لِلخدمَة المُقَدَّسَةِ. فَلَمْ يُسمَحْ لَهُمْ بِذَبْحِ خِرافِ الفِصحِ. فَتَوَلَّى الَّلاوِيُّونَ مَسؤُوليَّةَ ذَبحِ خِرافِ الفِصحِ عَنْ كُلّ شَخصٍ لَمْ يَتَطَهَّرْ، لِكَي تُقَدَّمَ الخِرافَ مَقَدَّسَةً للهِ.

Багато бо було в зборі, що не освятилися, тому Левити були для різання пасхальних ягнят за кожного нечистого, щоб посвятити для Господа.

18 ل َمْ يَكُنْ كَثيرُونَ مِنْ أفْرايِمَ وَمَنَسَّى وَيَسّاكَرَ وَزَبُولُونَ قَدْ طَهَّرُوا أنفُسَهُمْ عَلَى نَحوٍ سَلِيمٍ استِعداداً لاحْتِفالِ الفِصحِ. فَلَمْ تَكُنْ مُشارَكَتُهُمْ فِي احتفالِ الفِصحِ عَلَى نَحوٍ سَليمٍ، وفقَ شَرِيعَةِ مُوسَى. لَكنَّ حَزَقِيّا صَلَّى مِنْ أجلِهِمْ وَقالَ: « اللهُ صالِحٌ يَغْفِرُ لِلجَمِيعِ.

Бо безліч народу, багато з Єфрема та Манасії, Іссахара та Завулона не очистилися, але їли Пасху, не так, як написано. Та Єзекія молився за них, говорячи: Добрий Господь простить кожному,

19 ه ُوَ يُوَجِّهُ قُلُوبَهُمْ لِطَلَبِ اللهِ ، إلَهِ آبائِهِمْ، حَتَّى لَو لَمْ يَلتَزِمُوا بِقَواعِدِ التَّطْهيرِ المَعْرُوفَةِ فِي المَسْكَنِ المُقَدَّسِ.»

хто все своє серце міцно встановив, щоб звертатися до Бога, Господа, Бога батьків своїх, хоч не зробив він за правилами чистости святині.

20 ف َاسْتَجابَ اللهُ صَلاةَ حَزَقِيّا، وَغَفَرَ للشَّعبِ.

І послухав Господь Єзекію, і простив народ.

21 و َاحْتَفَلَ بَنُو إسْرائِيلَ فِي القُدسِ بِعيدِ الخُبزِ غَيْرِ المُختَمِرِ سَبعَةَ أيّامٍ بفَرَحٍ غامِرٍ. وَكانَ الَّلاوِيُّونَ وَالكَهَنَةُ يُسَبِّحُونَ اللهَ كُلَّ يَومٍ بكُلِّ قُوَّتِهِمْ.

І справляли Ізраїлеві сини, що знаходилися в Єрусалимі, свято Опрісноків сім день з великою радістю, а Левити та священики день-у-день славили Господа всією силою.

22 و َشَجَّعَ المَلِكُ حَزَقِيّا كُلَّ الَّلاوِيِّينَ العارفِينَ كَيفيَّةَ القِيامِ بِخِدمَةِ اللهِ. احْتَفَلَ الشَّعبُ بِالعِيدِ سَبعَةَ أيّامٍ وَقَدَّمَ ذَبائِحَ شَرِكَةٍ. وَشَكَرُوا وَسَبَّحُوا اللهَ ، إلَهَ آبائِهِمْ.

І промовляв Єзекія до серця всіх Левитів, що мали добре розуміння для Господа. І їли святкову жертву сім день, і приносили мирні жертви, і сповідалися Господеві, Богові батьків своїх.

23 و َوافَقَ جَمِيعُ الشَّعبِ عَلَى البَقاءِ سَبعَةَ أيّامٍ أُخْرَى، فَمَدَّدُوا الاحتِفالَ سَبعَةَ أيّامٍ بِفَرَحٍ.

І ввесь збір нарадився справити свято ще другі сім день, і справляли сім день в радості.

24 و َقَدَّمَ حَزَقِيّا مَلكُ يَهُوذا لِلجَماعَةِ ألفَ ثَورٍ وَسَبعَةَ آلافِ خَرُوفٍ لِكَي يَذبَحُوها وَيَأْكُلُوها. وَقَدَّمَ القادَةُ ألفَ ثَورٍ وَعَشْرَةَ آلافِ خَرُوفٍ لِلجَماعَةِ. وَطَهَّرَ كَهَنَةٌ كَثيرُونَ أنفُسَهُمْ لأجلِ الخِدمَةِ المُقَدَّسَةِ.

Бо Єзекія, цар Юдин, дав для збору тисячу биків і сім тисяч худоби дрібної, а зверхники дали для збору тисячу биків і десять тисяч худоби дрібної. І освятилося багато священиків.

25 و َفَرِحَتْ كُلُّ جَماعَة يَهُوذا، وَالكَهَنَةُ وَالَّلاوِيُّونَ، وَكُلُّ الغُرَباءِ المُقِيمِينَ الآتِينَ منْ إسْرائِيلَ، وَكُلُّ الغُرَباءِ المُقِيمِينَ فِي أرْضِ يَهُوذا.

І радів увесь Юдин збір, і священики та Левити, і ввесь збір, що прийшов з Ізраїля, і приходьки, що поприходили з Ізраїлевого Краю, та ті, що сиділи в Юдеї.

26 ك انَ الفَرَحُ عَظيماً فِي القُدسِ. وَلَمْ يَكُنْ لِهَذا الاحتِفالِ مَثِيلٌ مُنذُ زَمَنِ سُلَيْمانَ بْنِ داوُدَ مَلكِ إسْرائِيلَ.

І була велика радість в Єрусалимі, бо від днів Соломона, Давидового сина, Ізраїлевого царя, не було такого, як оце в Єрусалимі!

27 و َقامَ الكَهَنَةُ وَالَّلاوِيُّونَ وَبارَكُوا الشَّعبَ. فَسُمِعَ صَوتُهُمْ، وَوَصَلَتْ صَلاتَهُمُ إلَى المَسكَنِ المُقَدَّسِ في السَّماءِ.

І встали священики та Левити, і поблагословили народ. І почутий був їхній голос, а їхня молитва дійшла до оселі святости Його, до небес!