1 و َبَعْدَ مُدَّةٍ ماتَ ناحاشُ، مَلِكُ العَمُّونِيِّينَ. فَخَلَفَهُ ابْنُهُ في المُلْكِ.

І сталося по тому, і помер Нахаш, цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Ханун.

2 و َقالَ داوُدُ: «سَأصْنَعُ مَعْرُوفاً مَعَ حانُونَ بْنِ ناحاشَ، لِأنَّ أباهُ صَنَعَ مَعِي مَعْرُوفاً.» فَأرْسَلَ داوُدُ رُسُلاً لِيُعَزُّوا حانُوتَ بِمَوْتِ وَالِدِهِ. وَلَمّا وَصَلَ مُمَثِّلُو داوُدَ إلَى أرْضِ العَمُّونِيِّينَ، إلَى حانُونَ لِيُقَدِّمُوا التَّعازِيَ لَهُ.

І сказав Давид: Зроблю я милість Ханунові, Нахашевому синові, як батько його зробив був милість мені. І Давид послав послів, щоб потішити його за його батька. І прибули Давидові раби до аммонітського краю, до Хануна, щоб потішити його.

3 ف َقالَ قادَةَ العَمُّونِيِّينَ لِحانُونَ: «أتَعْتَقِدُ أنَّ داوُدَ يَقْصِدُ حَقّاً أنْ يُكرِمَ أباكَ بِإرْسالِهِ هَؤُلاءِ الرِّجالَ لِيُقَدِّمُوا لَكَ التَّعازِي؟ لا بُدَّ أنَّ مُمَثِّلِي داوُدَ هَؤُلاءِ جاءُوا إلَيكَ ليَسْتَكشِفُوا، وَيَتَجَسَّسُوا عَلَى أرْضِكَ لِكَي يُدَمِّرُوها.»

А начальники аммонітян сказали до Хануна: Чи Давид шанує батька твого в очах твоїх тим, що послав тобі потішителів? Чи ж раби його прийшли до тебе не на те, щоб вивідати, і щоб знищити, і щоб вишпигувати край?

4 ف َألقَى حانُونُ القَبْضَ عَلَى مُمَثِّلِي داوُدَ وَحَلَقَ لِحاهُمْ، وَقَصَّ ثِيابَهُمْ مِنَ الوَسَطِ عِنْدَ الوِرْكِ، ثُمَّ صَرَفَهُمْ.

І взяв Ханун Давидових рабів та й оголив їх, й обрізав їхню одежу в половині аж до сидіння, та й відпустив їх...

5 ف َجاءَ بَعْضُ النّاسِ إلَى داوُدَ وَأخبَرُوهُ بِما حَدَثَ لِمُمَثِّلِيهِ، فَأرْسَلَ رُسُلاً لاسْتِقبالِهِمْ، لِأنَّهُمْ أُهِينُوا وكانُوا خَجِلِينَ جِدّاً. وَقالَ المَلِكُ لَهُمْ: «امكُثُوا فِي أرِيحا إلَى أنْ تَنْمُو لِحاكُمْ ثانِيَةً، ثُمَّ عُودُوا.»

І пішли й донесли Давидові про тих мужів, а він послав навпроти них, бо ті мужі були дуже осоромлені. І цар їм сказав: Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте вам борода, потім повернетесь.

6 و َلَمّا رَأى العَمُّونِيُّونَ أنَّهُمْ أساءُوا إلَى داوُدَ، وَأَّنَّهُ انْزعَجَ مِنْهُمْ جِدّاً، أرْسَلَ حانُونُ وَالعَمُّونِيُّونَ ألفَ قِنطارٍ مِنَ الفِضَّةِ لِيَستَأْجِرُوا لِأنفُسِهِمْ مَرْكَباتٍ وَفُرْساناً مِنْ أرامَ النَّهْرَينِ، وَمِنْ أرامَ مَعْكَةَ، وَمِنْ صُوبَةَ.

І побачили аммонітяни, що вони зненавиджені в Давида. І послав Ханун та аммонітяни тисячу талантів срібла, щоб винайняти собі колесниці та верхівців з Араму двох річок і з Араму Маахи та з Цови.

7 و َاستَأْجَرُوا أيضاً لِأنفُسِهِمِ اثْنَينِ وَثَلاثِينَ ألفَ مَركَبَةٍ وَمَلِكَ مَعْكَةَ وَجَيشَهُ. فَجاءُوا وَعَسْكَرُوا قُرْبَ مَيْدَبا. وَاحتَشَدَ العَمُّونِيُّونَ أيضاً مِنْ مُدُنِهِمْ وَجاءُوا لِلقِتالِ.

І найняли вони собі тридцять і дві тисячі колесниць, і царя Маахи та народ його, і прийшли й таборували перед Медевою. Також аммонітяни зібралися зо своїх міст і прийшли до бою.

8 ف َلَمّا سَمِعَ داوُدُ بِهَذا، أرْسَلَ يُوآبَ وَمَعَهُ جَميعُ جَيشِ الأقْوِياءِ.

А коли Давид прочув про це, то послав Йоава та все військо лицарів.

9 ف َخَرَجَ العَمُّونِيُّونَ وَاصطَفُّوا لِلقِتالِ عِنْدَ بَوّابَةِ المَدِينَةِ. وَكانَ المُلُوكُ الَّذِينَ جاءُوا وَحدَهُمْ فِي العَراءِ.

І повиходили аммонітяни, і вставилися до бою при вході до міста. А царі, що прийшли, вони самі були на полі.

10 و َرَأى يُوآبُ أنَّهُ وَقَعَ بَينَ فَكَّي جَبْهَتَي القِتالِ مِنَ الأمامِ وَمِنَ الخَلفِ. فَاختارَ مِنْ أفْضَلِ جُنُودِ بَنِي إسْرائِيلَ فِي مُواجَهَةِ جَيشِ الأرامِيِّينَ.

І побачив Йоав, що бойовий фронт став на нього спереду та позаду, то вибрав зо всього вибраного в Ізраїлі, та й установив їх навпроти сиріян.

11 و َأوْكَلَ قِيادَةَ بَقِيَّةِ الجَيشِ إلَى أخِيهِ أبيشايَ. فَأخَذُوا مَواقِعَهُمْ فِي مُواجَهَةِ العَمُّونِيِّينَ.

А решту народу дав під руку свого брата Ав'шая, й їх установили навпроти аммонітян,

12 و َقالَ يُوآبُ لأخيهِ أبيشايَ: «إذا كانَ الأراميُّونَ أقْوَى مِنْ أنْ أسْتطيعَ مُواجَهَتَهُم وَحْدِي، فَسَتُساعِدُني. وَإذا كانَ العَمُّونِيُّونَ أقْوَى مِنْ أنْ تَسْتَطيعَ مُواجَهَتَهُم وَحْدَكَ، فَسَأُساعِدُكَ.

і сказав: Якщо сиріяни будуть сильніші від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммонітяни будуть сильніші від тебе, то допоможу тобі.

13 ك ُنْ قَوِياًّ وَلْنُحارِبْ بِشَجاعةً مِنْ أجلِ شَعبِنا ومِنْ أجلِ مُدُنِ إلهنا. وَسَيَفْعَلُ اللهُ ما يَراهُ حَسَناً.»

Будь мужній, і стіймо міцно за народ наш та за міста нашого Бога, а Господь нехай зробить, що добре в очах Його!

14 و َتَقَدَّمَ يُوآبُ بِجَيشِهِ إلَى الأرامِيِّينَ لِمُقاتَلَتِهِمْ، فَهَرَبَ الأرامِيُّونَ مِنْ أمامِهِمْ.

А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшов перед сиріян до бою, то ті повтікали перед ним.

15 و َلَمّا رَأى العَمُّونِيُّونَ أنَّ الأرامِيِّينَ قَدْ هَرَبُوا، هَرَبُوا هُمْ أيضاً مِنْ أمامِ أخِيهِ أبِيشايَ وَجَيشِهِ. وَرَجِعُوا إلَى مَدِينَتِهِمْ. حِينَئِذٍ، ذَهَبَ يُوآبُ إلَى مَدينَةِ القُدْسِ.

А аммонітяни побачили, що повтікали сиріяни, то й вони повтікали перед братом його Ав'шаєм, і ввійшли до міста, а Йоав прибув до Єрусалиму.

16 و َلَمّا رَأى الأرامِيُّونَ أنَّ بَنِي إسْرائِيلَ هَزَمُوهُمْ، أرسَلُوا رُسُلاً، وَاسْتَقْدَمُوا الأرامِيِّينَ مِنَ الجانِبِ الآخَرِ مِنْ نَهْرِ الفُراتِ. فَجاءُوا بِقِيادَةِ شُوبَكَ، قائِدِ جَيشِ هَدَدَ عَزَرَ.

А коли побачили сиріяни, що вони побиті Ізраїлем, то послали послів, і привели сиріян, що з другого боку Річки, а Шофах, зверхник Гадад'езерового війська, був перед ними.

17 و َوَصَلَ هَذا الخَبَرُ إلَى داوُدَ، فَحَشَدَ كُلَّ إسْرائِيلَ مَعاً، وَعَبَرَ نَهْرَ الأُردُنِّ. وَعِندَما جاءَ إلَى الأرامِيِّينَ، وَأخَذَ مَواقِعَهُ مُقابِلَهُمْ، وَضَعَ داوُدُ جَيشَهُ فِي وَضْعِ الاسْتِعدادِ لِلاشْتِباكِ مَعَ الأرامِيِّينَ فِي القِتالِ، فَهَجَمُوا عَلَيهِ.

І було донесено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан та прийшов до них, і вставився проти них. І встановився Давид на бій проти сиріян, і вони воювали з ним.

18 و َهَرَبَ الأرامِيُّونَ مِنْ أمامِ إسْرائِيلَ، وَقَتَلَ داوُدُ وَجَيشُهُ سَبْعَةَ آلافِ قائِدِ مَركَبَةٍ، وَأربَعِينَ ألفَ جُندِيٍّ مِنَ المُشاةِ، وَقَتَلَ أيضاً شُوبَكَ قائدَ الجَيشِ.

І побігли сиріяни перед Ізраїлем, а Давид повбивав із сиріян сім тисяч колесниць та сорок тисяч пішого люду. І вбив він Шофаха, зверхника війська...

19 و َلَمّا رَأى أتباعُ هَدَدَ عَزَرَ أنَّ بَنِي إسْرائِيلَ هَزَمُوهُمْ، عَقَدُوا صُلْحاً مَعَ داوُدَ وَصارُوا أتباعاً خاضِعِينَ لَهُ. فَرَفَضَ الأرامِيُّونَ أنْ يُعِينُوا العَمُّونِيِّينَ عَلَى بَنِي إسْرائِيلَ مَرَّةً أُخْرَى.

А коли Гадад'езерові раби побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замирилися з Давидом і служили йому. І сиріяни вже не хотіли допомагати аммонітянам.