1 ه َذِهِ هِيَ أسْماءُ أبْناءِ إسْرائِيلَ الَّذِينَ ذَهَبُوا إلَى مِصرَ مَعَ يَعقُوبَ وَمَعَ عائِلاتِهِمْ:
А оце ймення Ізраїлевих синів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом своїм прибули:
2 ر َأُوبَيْنُ وَشِمْعُونُ وَلاوِي وَيَهُوذا
Рувим, Симеон, Левій і Юда,
3 و َيَسّاكَرُ وَزَبُولُونُ وَبَنْيامِيْنُ
Іссахар, Завулон і Веніямин,
4 و َدانٌ وَنَفتالِي وَجادٌ وَأشِيرُ.
Дан і Нефталим, Ґад і Асир.
5 و َكانَ مَجمُوعُ أفْرَادِ نَسلِ يَعقُوبَ سَبعِينَ. وَعاشَ يُوسُفُ فِي مِصرَ.
І було всіх душ, що вийшли з стегна Якового, сімдесят душ. А Йосип був ув Єгипті.
6 و َماتَ يُوسُفُ وَإخوَتُهُ وَكُلُّ ذَلِكَ الجِيلِ.
І вмер Йосип і всі браття його, та ввесь той рід.
7 و َأمّا بَنُو إسْرائِيلَ فَقَدْ أثْمَرُوا وَازدادَ عَدَدُهُمْ. فَكَثُرُوا جِدّاً وَصارُوا أقْوِياءَ حَتَّى إنَّ الأرْضَ امْتَلأتْ مِنْهُمْ. ضِيقٌ عَلَى بَني إسْرائِيل
А Ізраїлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвичайно сильні. І наповнився ними той край.
8 و َوَصَلَ مَلِكٌ جَدِيدٌ إلَى السُّلطَةِ فِي مِصرَ. وَلَمْ يَكُنْ هَذا المَلِكُ قَدْ عَرَفَ يُوسُفَ.
І став над Єгиптом новий цар, що не знав Йосипа.
9 ف َقالَ مَلِكُ مِصرَ لِشَعبِهِ: «بَنُو إسْرائِيلَ أكثَرُ عَدَداً وَقُوَّةً مِنّا.
І сказав він до народу свого: Ось народ Ізраїлевих синів численніший і сильніший від нас!
10 ف َلْنَضَعْ خُطَّةً لِمَنعِهِمْ مِنَ التَّزايُدِ فِي العَدَدِ وَالقُوَّةِ. فَإنْ لَمْ نَفعَلْ ذَلِكَ، سَيَنْضَمُّونَ إلَى أعدائِنا وَيُحارِبُونَنا، ثُمَّ يَهرُبُونَ مِنَ الأرْضِ.»
Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не множився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю.
11 ف َعَيَّنَ المِصرِيُّونَ مُشْرِفِينَ لِيُضَيِّقُوا عَلَيهِمْ بِأعْمالٍ شاقَّةٍ. وَبَنَى بَنُو إسْرائِيلَ مَدينَتَيْ مَخازِنَ لِفِرْعَوْنَ هُما فِيثُومُ وَرَعَمْسِيسُ.
І настановили над ним начальників податків, щоб його гнобити своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес.
12 و َبِالرُّغْمِ مِنْ مُضايِقَةِ المِصرِيِّينَ لَهُمْ كانُوا يَتَكاثَرُونَ وَيَزدادُونَ. فَصارَ المِصرِيُّونَ يَخافُونَ بَني إسْرائِيلَ.
Але що більше його гнобили, то більше він множився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів.
13 و َاستَعبَدُوا بَنِي إسْرائِيلَ وَأجبَرُوهُمْ عَلَى القِيامِ بِأعمالٍ شاقَّةٍ.
І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати.
14 و َجَعَلَ المِصرِيُّونَ حَياةَ بَنِي إسْرائِيلَ مُرَّةً. أجبَرُوهُمْ عَلَى العَمَلِ فِي الطِّينِ وَالطُّوبِ وَكُلِّ أعمالِ الحُقُولِ. وَقَدْ قَسَوْا عَلَيهِمْ فِي جَميعِ الأعمالِ الَّتِي أجبَرُوهُمْ عَلَيها. القابِلَتانِ العِبرانِيَّتان
І вони огірчували їхнє життя тяжкою працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити.
15 و َكانَتْ هُناكَ قابِلَتانِ عِبرانِيَّتانِ تُدْعَيانِ شِفْرَةَ وَفُوعَةَ. فَقالَ مَلِكُ مِصرَ لَهُما:
І звелів був єгипетський цар єврейським бабам-сповитухам, що одній ім'я Шіфра, а ім'я другій Пуа,
16 « حِينَ تُساعِدانِ النِّساءَ العِبْرانِيّاتِ فِي الوِلادَةِ وَهُنَّ عَلَى سَرِيرِ الوِلادَةِ، انْظُرا إلَى المَولودِ، فَإذا كانَ وَلَداً فاقتُلاهُ، وَإنْ بِنتاً فاترُكاها لِتَعِيشَ.»
і говорив: Як будете бабувати єврейок, то дивіться на порід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, то нехай живе.
17 ل َكِنَّ القابِلَتَيْنِ كانَتا تَخافانِ اللهَ، فَلَمْ تَفعَلا كَما طَلَبَ مِنهُما مَلِكُ مِصرَ، بَلْ تَرَكَتا الأولادَ لِيَعِيشُوا.
Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті.
18 ف َدَعا مَلِكُ مِصْرَ القابِلَتَيْنِ وَقالَ لَهُما: «لِماذا عَمِلْتُما هَذِا وَتَرَكْتُما الأولادَ يَعِيشُونَ؟»
І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: Нащо ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?
19 ف َقالَتِ القابِلَتانِ لِفِرْعَونَ: «النِّساءُ العِبرانِيّاتُ لَسْنَ كَالمِصرِيّاتِ، فَهُنَّ قَوِيّاتٌ، فَيَلِدْنَ سَرِيعاً قَبلَ وُصُولِ القابِلاتِ.»
І сказали баби-сповитухи до фараона: Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, бо вони самі баби-сповитухи: поки прийде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять.
20 و َبارَكَ اللهُ القابِلَتَيْنِ. وَكَثُرَ بَنُو إسْرائِيلَ وَصارُوا أقوِياءَ جِدّاً.
І Бог чинив добро бабам-сповитухам, а народ розмножувався, і сильно міцнів.
21 و َأعطَى اللهُ عائِلاتٍ لِلقابِلَتَيْنِ لِأنَّهُما خافَتاهُ.
І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми.
22 ث ُمَّ أصدَرَ فِرعَوْنُ أمراً لِشَعبِهِ وَقالَ: «كُلُّ وَلَدٍ يُولَدُ لِلعِبْرانِيِّينَ، ألقُوهُ فِي نَهرِ النِّيلِ، وَاسْتَبقُوا حَياةَ البَناتِ فَقَطْ.»
І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: Кожного народженого єврейського сина кидайте його до Річки, а кожну дочку зоставляйте при житті!