1 ث ُمَّ رَأيتُ لَفِيفَةً فِي اليَدِ اليُمنَى لِلجالِسِ عَلَى العَرشِ، وَقَدْ كُتِبَ عَلَى وَجهَيْها.
І я бачив в правиці Того, Хто сидить на престолі, книгу, написану всередині й назовні, і запечатану сімома печатками.
2 ك انَتِ اللَفيفَةُ مَختُومَةً بِسَبعَةِ أختامٍ. وَرَأيتُ مَلاكاً جَبّاراً يُنادِي بِصَوتٍ عالٍ: «مَنْ يَستَحِقُّ أنْ يَكسِرَ الأختامَ وَيَفتَحَ اللَّفِيفَةَ؟»
І бачив я потужного Ангола, який гучним голосом кликав: Хто гідний розгорнути книгу, і зламати печатки її?
3 ل َكِنْ لَمْ يَستَطِعْ أحَدٌ أنْ يَفتَحَ اللَّفِيفَةَ لِيَرَى ما بِداخِلِها. لا أحَدَ مِنَ السَّماءِ وَلا عَلَى الأرْضِ وَلا تَحتَ الأرْضِ!
І не міг ніхто ні на небі, ні на землі, ані під землею розгорнути книги, ані навіть зазирнути в неї.
4 ف َأخَذْتُ أبكي كَثيراً لأنَّهُ لَمْ يُوجَدْ أحَدٌ يَستَحِقُّ أنْ يَفتَحَ اللَّفِيفَةَ وَيَنظُرَ ما فِيها.
І плакав я гірко, що не знайшовся ані один гідний розгорнути й прочитати книгу, ані навіть зазирнути в неї.
5 ف َقالَ لِي أحَدُ الشُّيُوخِ: «لا تَبكِ، ها الأسَدُ الَّذِي مِنْ قَبِيلَةِ يَهُوذا وَمِنْ نَسلِ داوُدَ قَدِ انتَصَرَ، وَهُوَ قادِرٌ أنْ يَكسِرَ الأختامَ السَّبعَةَ وَيَفتَحَ اللَّفِيفَةَ.»
А один із старців промовив до мене: Не плач! Ось Лев, що з племени Юдиного, корень Давидів, переміг так, що може розгорнути книгу, і зламати сім печаток її.
6 ث ُمَّ رَأيتُ الحَمَلَ واقِفاً فِي الوَسَطِ أمامَ العَرشِ، وَحَولَهُ المَخلُوقاتُ الأربَعَةُ وَالشُّيُوخُ. وَكانَ الحَمَلُ كَما لَو أنَّهُ مَذبُوحٌ. كانَتْ لَهُ سَبعَةُ قُرُونٍ وَسَبعُ أعيُنٍ هِيَ أرواحُ اللهِ السَّبعَةِ الَّتِي أُرسِلَتْ إلَى كُلِّ الأرْضِ.
І я глянув, і ось серед престолу й чотирьох тварин і серед старців стоїть Агнець, як заколений, що має сім рогів і сім очей, а це сім Божих духів, посланих на всю землю.
7 ث ُمَّ تَقَدَّمَ وَأخَذَ اللَّفِيفَةَ مِنَ اليَدِ اليُمنَى لِلجالِسِ عَلَى العَرشِ.
І Він підійшов, і взяв книгу з правиці Того, Хто сидить на престолі.
8 ع ِندَها سَجَدَتِ المَخلُوقاتُ الأربَعَةُ وَالشُّيُوخُ الأربَعَةُ وَالعِشرُونَ أمامَهُ، وَكُلُّ واحِدٍ مِنهُمْ مَعَهُ قَيثارَةٌ وَوِعاءٌ مَملوءٌ بِالبَخُورِ، الَّذِي هُوَ صَلَواتُ المؤمِنينَ المُقَدَّسينَ.
А коли Він узяв книгу, то чотири тварині й двадцять чотири старці попадали перед Агнцем, а кожен мав гусла й золоті чаші, повні пахощів, а вони молитви святих.
9 ك انُوا يُرَنِّمُونَ تَرنِيمَةً جَدِيدَةً فَيَقولونَ: «أنتَ مُستَحِقٌّ أنْ تَأخُذَ اللَّفِيفَةَ وَأنْ تَكسِرَ أختامَها، لِأنَّكَ ذُبِحتَ، وَبِدَمِكَ اشتَرَيتَ شَعباً للهِ مِنْ كُلِّ عَشِيرَةٍ وَلُغَةٍ وَشَعبٍ وَأُمَّةٍ.
І нову пісню співають вони, промовляючи: Ти достойний узяти цю книгу, і розкрити печатки її, бо Ти був заколений, і кров'ю Своєю Ти викупив людей Богові з усякого племени, і язика, і народу, і люду.
10 و َجَعَلتَهُمْ مَملَكَةً، وَكَهَنَةً لإلَهِنا، وَسَيَسُودُونَ الأرْضَ.»
І Ти їх зробив для нашого Бога царями, і священиками, і вони на землі царюватимуть!
11 ث ُمَّ نَظَرتُ وَسَمِعتُ أصواتَ العَدِيدِ مِنَ المَلائِكَةِ الَّذِينَ التَفُّوا حَولَ العَرشِ وَالمَخلُوقاتِ وَالشُّيُوخِ، فَكانُوا مَلايِينَ وَمَلايِينَ!
І я бачив, і чув голос багатьох Анголів навколо престолу, і тварин, і старців, і число їх було десятки тисяч раз по десять тисяч і тисячі тисяч.
12 و َهُمْ يَقُولُونَ بِصَوتٍ عالٍ: «الحَمَلُ المَذبُوحُ يَسْتَحِقُّ القُدرَةَ وَالغِنَى، وَالحِكْمَةِ وَالقُوَّةِ وَالكَرامَةِ، وَالمَجدِ وَالتَّسبِيحِ.»
І казали вони гучним голосом: Достойний Агнець, що заколений, прийняти силу, і багатство, і мудрість, і міць, і честь, і славу, і благословення!
13 ث ُمَّ سَمِعْتُ كُلَّ كائِنٍ مَخلُوقٍ فِي السَّماءِ وَعَلَى الأرْضِ وَتَحتَها وَفِي البَحرِ، كُلَّ مَخلُوقاتِ الكَونِ بِأسرِهِ تَقُولُ: «لِلجالِسِ عَلَى العَرشِ وَلِلحَمَلِ، التَّسبِيحُ وَالكَرامَةُ وَالمَجدُ وَالقُدرَةُ، إلَى أبَدِ الآبِدِينَ.»
І кожне створіння, що воно на небі, і на землі, і під землею, і на морі, і все, що в них, чув я, говорило: Тому, Хто сидить на престолі, і Агнцеві благословення, і честь, і слава, і сила на вічні віки!
14 و َقالَتِ المَخلُوقاتُ الأربَعَةُ: «آمِيْن،» ثُمَّ انحَنَى الشُّيُوخُ وَسَجَدُوا.
А чотири тварині казали: Амінь! І двадцять чотири старці попадали та поклонились Тому, Хто живе повік віку!