1 ه َذِهِ الكَلِمَةُ جاءَتْ إلَى إرْمِيا مِنَ اللهِ:

Слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:

2 « هَذا هُوَ ما يَقُولُهُ اللهُ القَدِيرُ إلَهُ إسْرائِيلَ: ‹اكتُبْ جَميعَ الكَلامِ الَّذِي كَلَّمْتُكَ بِهِ عَلَى لَفِيفةٍ.

Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, кажучи: Напиши собі всі ті слова, що тобі говорив Я, до книги.

3 ف َسَتَأتِي أيّامٌ، يَقُولُ اللهُ ، حِينَ أُرجِعُ فِيها ما سُلِبَ مِنْ بَني إسْرائِيلَ وَيَهُوذا، يَقُولُ اللهُ. وَسَأُرجِعُهُمْ إلَى هَذِهِ الأرْضِ الَّتِي أعطَيتُها لآبائِهِمْ لِكَي يَمتَلِكُوها.›»

Бо приходять ось дні, говорить Господь, і Я верну народ Мій Ізраїлів та Юдин, каже Господь, і верну їх до Краю, що їхнім батькам Я був дав, і вони посядуть його.

4 ه َذا هُوَ الكَلامُ الَّذِي تَكَلَّمَ بِهِ اللهُ عَنْ إسْرائِيلَ وَيَهُوذا.

А оце ті слова, що Господь говорив про Ізраїля й Юду:

5 ل أنَّ هَذا هُوَ ما يَقُولُهُ اللهُ: «سَمِعْنا صَوتَ رُعبٍ، سَمِعنا عَنْ خَوفٍ لا سَلامٍ.

Бо так промовляє Господь: Почули ми голос страху, переляку, й немає спокою...

6 « اسألُوا وَانظُرُوا إنْ كانَ هُناكَ رَجُلٌ يَلِدُ! فَلِماذا أرَى كُلَّ الرِّجالِ الأبطالِ يَضَعُونَ أيدِيهِمْ عَلَى بُطُونِهِمْ، كَالنِّساءِ اللَّواتِي يَلِدنَ؟ وَلِماذا شَحُبَتْ كُلُّ وُجُوهِهِمْ؟

Запитайте й побачте, чи родить мужчина? Чому ж це Я бачу, що в кожного мужа он руки його на стегнах його, немов у породіллі, і всяке обличчя поблідло?

7 « وَيلٌ لَهُمْ، لأنَّ ذَلِكَ اليَومَ عَظِيمٌ، وَلَيسَ لَهُ مَثِيلٌ. سَيَكُونُ وَقتَ ضِيقٍ لِيَعقُوبَ، وَلَكِنَّهُ سَيَخلُصُ مِنهُ.

Ой горе, бо це день великий, немає такого, як він! А це час недолі для Якова, та з нього він буде врятований!

8 « فِي ذَلِكَ الوَقتِ، يَقُولُ اللهُ القَدِيرُ، سَأُكَسِّرُ نِيرَ بابِلَ عَنْ كَتِفِكَ، وَسَأنزَعُ قُيُودَكَ. حِينَئِذٍ، لَنْ يُجبِرَهُمُ الغُرَباءُ، فِيما بَعْدُ، عَلَى خِدمَتِهِمْ،

І буде в той день, говорить Господь Саваот, поламаю ярмо Я із шиї твоєї, а пута твої розірву, і не будуть чужі поневолювати більше його!

9 ل َكِنَّهُمْ سَيَخدِمُونَ إلَهَهُمْ وَداوُدَ مَلِكَهُمْ، الَّذِي سَأُعِينُهُ عَلَيهِمْ.

І будуть служити вони тільки Господеві, Богові своєму, і цареві своєму Давидові, якого поставлю Я їм.

10 « أمّا أنتَ يا خادِمِي يَعقُوبَ، فَلا تَخَفْ، يَقُولُ اللهُ ، وَأنتَ يا إسْرائِيلُ، لا تَرتَعِبْ. لأنِّي سَأُخَلِّصُكَ مِنْ بَعِيدٍ، وَسَأُنقِذُ نَسلَكَ مِنْ أرْضِ سَبيِهِمْ. سَيَرجِعُ يَعقُوبُ، وَسَيَكُونُ فِي راحَةٍ وَأمانٍ، وَلَنْ يَكُونَ هُناكَ مَنْ يُزعِجُهُ.

А ти не лякайся, рабе Мій Якові, каже Господь, і не страшися, Ізраїлю, бо Я ось врятую тебе із далекого краю, і нащадків твоїх з краю їхнього полону! І вернеться Яків, і буде спокійний, і буде безпечний, і не буде того, хто б його настрашив,

11 ل أنِّي مَعَكَ، يَقُولُ اللهُ ، لأُنقِذَكَ، وَلأنِّي سَأُفنِي الأُمَمَ الَّتِي بَدَّدْتُكَ فِي وَسَطِها. أمّا أنتَ فَلَنْ أُفنِيكَ، لَكِنِّي سَأُؤَدِّبُكَ بِالعَدلِ، وَلَنْ أدَعَ إثمَكَ بِلا عِقابٍ.»

бо Я із тобою, говорить Господь, щоб спасати тебе! Бо зроблю Я кінець всім народам, між якими тебе розпорошив, та з тобою кінця не зроблю, і тебе покараю за правом, бо не полишу тебе непокараним!

12 ل أنَّ هَذا هُوَ ما يَقُولُهُ اللهُ: «إصابَتُكَ لا شِفاءَ لَها، وَجُرحُكَ بَلِيغٌ.

Бо так промовляє Господь: Невилічальна пораза твоя, рана твоя невигойна!

13 ل ا يُوجَدُ مَنْ يُدافِعُ عَنْ قَضِيَّتِكَ. وَما مِنْ شِفاءٍ اِجُرحِكَ.

Немає того, хто б справу твою розсудив для твоєї болячки, нема в тебе ліків таких, щоб над раною м'ясо зросло!

14 ك ُلُّ الَّذِينَ كانُوا يُحِبُّونَكَ نَسُوكَ، وَهُمْ لا يَهتَمُّونَ بِخَيْرِكَ. لأنَّي ضَرَبْتُكَ ضَربَةً قاسِيَةً كَعَدُوٍّ، بِسَبَبِ كِبَرِ إثمِكَ، وَكَثرَةِ خَطاياكَ.

Забули про тебе всі друзі твої, до тебе вони не звертаються, бо ворожим ударом Я вразив тебе, жорстокою карою за численні провини твої, за те, що зміцніли гріхи твої...

15 ل ِماذا تَصرُخِينَ بِسَبَبِ إصابَتِكِ؟ جُرحُكِ لا يُمكِنُ شِفاؤُهُ. بِسَبَبِ عَظَمَةِ إثمِكِ، وَبِسَبَبِ كَثرَةِ خَطاياكِ، عَمِلتُ هَذِا بِكِ.

Чого ти кричиш про поразу свою, про свій біль невигойний? За численні твої беззаконства, за те, що зміцніли гріхи твої, Я зробив тобі це...

16 ل ِذَلِكَ، كُلُّ الَّذِينَ التَهَمُوكِ سَيُلتَهَمُونَ، وَكُلُّ خُصُومِكِ سَيَذهَبُونَ إلَى السَّبيِ. الَّذِينَ سَلَبُوكِ سَيُسلَبُونَ، وَكُلُّ الَّذِينَ يَنهَبُونَكِ سَيُنهَبُونَ.

Тому всі, що тебе поїдають, поїджені будуть, а всі вороги твої всі вони підуть в полон, і стануть здобиччю ті, хто тебе обдирає, а всіх, хто грабує тебе, на грабунок віддам!

17 ي َقُولُ اللهُ: «سَأُعِيدُ صِحَّتَكِ إلَيكِ، وَسَأُشفِيكِ مِنْ جُرُوحِكِ، لأنَّ النّاسَ دَعُوكِ ‹المَنبُوذَةَ.› قالُوا: ‹هَذِهِ صِهْيَوْنُ الَّتِي لا يُرِيدُها أحَدٌ.›»

Бо вирощу шкурку на рані тобі, і з пораз тебе вилікую, говорить Господь, бо відкинута звано тебе, ти, Сіонська дочка, якої ніхто не шукає.

18 ه َذا هُوَ ما يَقُولُهُ اللهُ: «سَأُغَيِّرُ مَصِيرَ خِيامِ يَعقُوبَ وَسَأرحَمُ مَساكِنَهُ، وَسَتُبنَى المَدِينَةُ عَلَى خَرائِبِها، وَالقَصرُ فِي مَكانِهِ.

Так говорить Господь: Ось Я поверну з полону шатра Яковові, і змилуюся над місцями його пробування, і на пагірку своїм побудується місто, а палац осядеться на відповідному місці своїм.

19 س َتَخرُجُ تَرانِيمُ الشُّكرِ مِنهُمْ، وَكَذَلِكَ صَوتُ الضَّحِكِ. سَأُكَثِّرُهُمْ، فَلا يَكُونُونَ قَلِيلِينَ، وَسَأُكرِمُهُمْ، فَلا يَكُونُونَ مُنبُوذِينَ.

І вийде подяка із них та голос радіючих, і Я їх помножу, і не буде їх мало, і прославлю Я їх і не будуть принижені!

20 و َسَيَكُونُ نَسلُهُمْ كَما كانَ مِنْ قَبلُ، وَسَتَثبُتُ جَماعَتُهُمْ أمامِي، وَسَأُعاقِبُ كُلَّ الَّذِينَ يُضايِقُونَهُمْ.

І сини його стануть, як перше, а збір його буде міцний перед лицем Моїм, і Я покараю всіх тих, хто його переслідує!

21 و َسَيَأتِي قائِدٌ مِنْ شَعبِهِ، وَسَيَخرُجُ حاكِمُهُ مِنْ وَسَطِهِ. سَأُقَرِّبُهُ فَيَقتَرِبَ مِنِّي، لأنَّهُ مَنْ يَجرُؤُ عَلَى الاقتِرابِ مِنِّي،» يَقُولُ اللهُ.

І буде із нього Потужний його, і постане Володар його з-поміж нього, й Я наближу Його, й Він підійде до Мене! Бо хто є такий, що наразить життя своє на небезпеку, щоб до Мене наблизитись? каже Господь.

22 « وَسَتَكُونُونَ شَعبِي، وَسَأكُونُ إلَهَكُمْ.»

І станете ви народом Мені, а Я буду вам Богом!

23 ه ا عاصِفَةُ اللهِ! غَضَبُهُ يَخْرُجُ، يَلتَفُّ فَوقَ رُؤوسِ الأشْرارِ كَالإعْصارِ.

Ось буря Господня, лютість виходить, а вихор крутливий на голову безбожних упаде.

24 ل َنْ يَرتَدَّ غَضَبُ اللهِ الشَّدِيدُ، حَتَّى يُتَمِّمَ ما يَنوِي عَمَلَهُ. فِي الايّامِ الأخِيرَةِ، سَتَفهَمُونَ.

Не спиниться полум'я гніву Господнього, поки Свого не зробить, і поки не виконає замірів серця Свого, ви наприкінці днів зрозумієте це!