1 ا نْفُخُوا بِالبُوقِ فِي صِهْيَوْنَ، وَارْفَعُوا صَرخَةَ تَحْذِيِرٍ عَلَى جَبَلِيَ المُقَدَّسِ. لِيَرتَعِدْ كُلُّ سُكّانِ الأرْضِ، لأنَّ يَومَ اللهِ آتٍ، لأنَّ يَومَ اللهِ قَرِيبٌ.

Засурміть на Сіоні в сурму, здійміть крик на святій горі Моїй! Затремтіть, всі мешканці землі, бо прийшов день Господній, бо близько вже він,

2 إ نَّهُ يَومُ ظَلامٍ وَعِتمَةٍ شَدِّيدَةٍ، يَومُ غُيُومٍ سَوداءَ قاتِمَةٍ. مِثلُ الظُّلمَةِ المُنتَشِرَةِ عَلَى الجِبالِ، هَكَذا الشَّعبُ كَثِيرٌ وَقَوِيٌّ. لَمْ يَأتِ يَومٌ مِثلُهُ مِنْ قَبلُ، وَلَنْ يَأتِي يَومٌ مِثُلُهُ مِنْ بَعدُ.

день темноти та темряви, день хмари й імли! Як несеться досвітня зоря по горах, так народ цей великий й міцний. Такого, як він, не бувало відвіку, і по ньому не буде вже більш аж до літ з роду в рід!

3 أ مامَ ذَلِكَ الشَّعبِ نارٌ تَلتَهِمُ، وَخَلفَهُ لُهُبٌ تَشْتَعِلُ. الأرْضُ أمامَهُ مِثلُ جَنَّةِ عَدَنٍ، وَوَراءَهُ بَرِّيَّةٌ خَرِبَةٌ، وَلَنْ يَنجُوَ أحَدٌ!

Перед ним пожирає огонь, і палахкотить за ним полум'я! Земля перед ним, як еденський садок, а за ним опустіла пустиня, і рятунку від нього нема!

4 م َظهَرُهُمْ كَمَظهَرِ الخَيلِ وَالفُرسانِ هَكَذا يَركُضُونَ.

Його вигляд ніби коні, гарцюють вони, наче ті верхівці!

5 ي َقفِزُونَ فَيُحدِثُونَ ضَجَّةً كَضَجَّةِ المَركَباتِ عَلَى قِمَمِ الجِبالِ. صَوتُهُمْ كَصَوتِ النّارِ وَهِيَ تَلتَهِمُ القَشَّ، وَكَصَوتِ جَيشٍ عَظِيمٍ يَصطَفُّ للمَعْرَكَةِ.

Як гуркіт військових возів, вони скачуть гірськими верхів'ями, як вереск огнистого полум'я, що солому жере, наче потужний народ, що до бою поставлений.

6 ت َرْتَعِدُ الأُمَمُ أمامَهُمْ، وَكُلُّ الوُجُوهِ تَصفَرُّ مِنَ الرُّعبِ.

Народи тремтять перед ним, всі обличчя поблідли.

7 ي َركُضُوُنَ كَأبطالٍ، وَيَتَسَلَّقُونَ الأسوارَ كَمُحارِبِينَ. كُلٌّ يَسِيرُ فِي مَسْرَبِهِ، وَلا يَنحَرِفُونَ عَنْ طُرُقِهِمْ.

Як лицарі, мчаться вони, немов вояки вибігають на мур, і кожен своєю дорогою йдуть, і з стежок своїх не позбиваються,

8 ل ا يَتَزاحَمُونَ، بَلْ كُلُّ واحِدٍ يَمْشِي فِي طَرِيقِهِ. وَإنْ سَقَطَ بَعضُهُمْ بِسَبَبِ ضَربَةِ سَهْمٍ، فَإنَّ الآخَرِينَ لا يَنحَرِفُونَ عَنْ طُرُقِهِمْ.

не пхають вони один одного, ходять своєю дорогою битою, а коли на списа упадуть, то не зраняться.

9 ي َندَفِعُونَ إلَى المَدِينَةِ، وَيَتَراكَضُونَ إلَى السُّورِ. يَتَسَلَّقُونَ البُيُوتَ، وَيَدخُلُونَ عَبْرَ النَّوافِذَ كَاللُّصُوصِ.

По місті хурчать, по мурі біжать, увіходять в доми, через вікна пролазять, як злодій.

10 ت َهْتَزُّ الأرْضُ أمامَهُمْ، وَالسَّماءُ تَرتَعِشُ، وَالشَّمسُ وَالقَمَرُ يُظلِمانِ، وَالنُّجُومُ تَمنَعُ بَرِيقَها.

Трясеться земля перед ним, тремтить небо, сонце та місяць темніють, а зорі загублюють сяйво своє.

11 ي َرفَعُ اللهُ صَوتَهُ فِي مُقَدِّمَةِ هَذا الجَيشِ الَّذِي أرسَلَهُ، لأنَّ مُعَسكَرَهُ كَبِيرٌ جِداً، وَلأنَّ أُولَئِكَ الَّذِينَ يُنَفِّذُونَ أمْرَهُ أشِدّاءَ. حَقاً، إنَّ يَومَ اللهِ عَظِيمٌ وَرَهِيبٌ، وَمَن يَستَطِيعُ احتِمالَهُ؟ دَعوَةٌ إلَى التَّغيِّير

І голос Свій видасть Господь перед військом Своїм, бо табір Його величезний, бо міцний виконавець слова Його, бо великий день Господа й вельми страшний, і хто зможе його перенести?

12 و َيَقُولُ اللهُ: «ارْجِعُوا إلَيَّ الآنَ بِكُلِّ قُلُوبِكُمْ. تَعالَوا بِالصَّومِ وَالبُكاءِ وَالنَّوحِ.»

Тому то тепер промовляє Господь: Верніться до Мене всім серцем своїм, і постом святим, і плачем та риданням!

13 م َزِّقُوا قُلُوبَكُمْ إذاً لا ثِيابَكُمْ، وَارجِعُوا إلَى إلَهِكُمْ ، لأنَّهُ رَحِيمٌ وَرَؤوفٌ، هُوَ صَبُورٌ وَأمِينٌ جِدّاً، وَيَتَراجَعُ عَنْ إيقاعِ العِقابِ الَّذِي نَوَى إيقاعَهُ،

І деріть своє серце, а не свою одіж, і наверніться до Господа, вашого Бога, бо ласкавий Він та милосердний, довготерпеливий та многомилостивий, і жалкує за зло!

14 ف َمَنْ يَعلَمُ؟ فَلَعَلَّهُ يَرجِعُ عَنْ عِقابِكُمْ، وَيَترُكُ لَكُمْ بَعضَ الخَيرِ، فَتُقَدِّمُوا مِنهُ تَقدِماتِ الحُبُوبِ وَالسَّكِيبِ لإلَهِكُمْ. دَعوَةٌ إلَى الصَلاة

Хто знає, чи Він не повернеться та не пожалує, і по Собі не залишить благословення, жертву хлібну та жертву ту литу для Господа, вашого Бога.

15 ا نفُخُوا بِالبُوقِ فِي صِهْيَوْنَ، عَيِّنُوا وَقتاً للصَّومِ، ادعُوا إلَى اجتِماعٍ،

Засурміть на Сіоні в сурму, оголосіть святий піст, скличте зібрання!

16 ا جْمَعُوا الشَّعبَ، حَدِّدُوا وَقتاً لِلاجْتِماعِ. اجمَعُوا الشُيُوخَ وَالأطفالَ وَالرُّضَّعَ. لِيَخرُجِ العَرِيسُ مِنْ بَيتِهِ، وَالعَرُوسُ مِنْ حُجرَتِها الخاصَّةِ.

Зберіте народ, оголосіть святі збори, старців згромадьте, позбирайте дітей та грудних немовлят, нехай вийде з кімнати своєї також молодий, молода ж з-під свого накриття!

17 ل ِيَبكِ الكَهَنَةُ، خُدّامُ اللهِ ، بَينَ الدِّهلِيزِ وَالمَذبَحِ. وَلِيَصرُخُوا: «أشفِقْ عَلَى شَعبِكَ يا اللهُ ، لاتَسمَحْ بِأنْ يُخزَى الَّذِينَ لَكَ، عِندَما تَحكُمُهُمْ أُمَمٌ أُخْرَى. لِماذا تَسمَحُ بِأن يُقالَ بَينَ تِلكَ الأُمَمِ: ‹أينَ إلَهُهُمْ؟›» استِجابَةُ الصَّلاة

Між притвором та жертівником нехай плачуть священики, слуги Господні, хай молять вони: Змилуйся, Господи, над народом Своїм, і не видай на ганьбу спадку Свого, щоб над ним панували погани. Нащо будуть казати між народами: Де їхній Бог?

18 ح ِينَئِذٍ، سَيَغارُ اللهُ عَلَى أرْضِهِ، وَيَرحَمُ شَعبَهُ.

І заздрісним стане Господь за Свій Край, і змилується над народом Своїм.

19 ح ِينَئِذٍ، يُجِيبُ اللهُ وَيَقُولُ لِشَعبِهِ: «سَأُرسِلُ لَكُمِ القَمحَ وَالنَّبِيذَ وَالزَّيتَ، وَسَتَشبَعُونَ، وَلَنْ أسمَحَ بِأنْ تَتَعَرَّضُوا للعارِ بَينَ الأُمَمِ مَرَّةً ثانِيَةً.

І Господь відповів і сказав до народу Свого: Ось Я посилаю вам збіжжя й вино молоде та оливу, і насититесь нею, і більше не дам вас на наругу народам.

20 س أُبعِدُ عَنكُمِ القادِمِينَ مِنَ الشَّمالِ. سأطرُدُهُمْ إلَى أرْضٍ جافَّةٍ وَخَرِبَةٍ. سأدفَعُ مُقَدِّمَةَ جَيشِهِمْ إلَى البَحرِ الشَّرْقِيِّ، وَمؤَخِرَتَهُ إلَى البَحرِ الغَرْبِيِّ. وَسَتَصعَدُ رائِحَتُهُ الكَرِيهَةُ، لأنَّهُمْ سَبَّبُوا أذىً كَثِيراً.» تَجديدُ الأرْض

А цього північного ворога віддалю Я від вас, і його в край сухий та спустошений вижену, його перед до східнього моря, його ж край до того моря заднього. І вийде злий запах його, і підійметься сморід його, бо він лихо велике чинив.

21 ل ا تَخافِي أيَّتُها الأرْضُ، افرَحِي وَابْتَهِجِي، لأنَّ اللهَ عَمِلَ أُمُوراً عَظِيمَةً.

Не бійся ти, земле, а тішся й радій, бо велике Господь учинив!

22 ل ا تَخافِي أيَّتُها الحَيواناتُ البَرِّيَّةُ، لأنَّ مَراعِيَ البَرِّيَّةِ سَتُصبِحُ خَضراءَ، وَلأنَّ الشَّجَرَ سَيَحمِلُ ثَمَراً، وَلأنَّ شَجَرَةَ الَّتِينِ وَالكَرمَةَ سَتُعطِيانِ ثَمَراً كَثِيراً.

Не бійтеся, ти пільна худобо, бо пустинні пасовиська зазеленіють, бо дерево видасть свій плід, фіґовниця та виноград свою силу дадуть.

23 ا فرَحُوا وَابتَهِجُوا يا أبناءَ صِهْيَوْنَ بِإلَهِكُمْ ، لأنَّهُ سَيُعطِيَكُمْ مَطَرَ الخَرِيفِ بِحَسَبِ صَلاحِهِ. وَسَيُنزِلُ عَلَيكُمِ المَطَرَ، المَطَرَ المُبَكِّرَ وَالمَطَرَ المُتَأخِّرَ، كَما فِي السّابِقِ.

А ви, сіонські сини, радійте та тіштеся Господом, Богом своїм, бо вам їжі Він дасть на спасіння, і найперше зішле вам дощу, дощу раннього й пізнього.

24 س َتَمتَلِئُ البَيادِرُ بِالقَمحِ، وَسَتَفِيضُ المَعاصِرُ بِالنَّبيذِ الجَّدِيدِ وَزَيتِ الزَّيتُونِ.

І токи наповняться збіжжям, чавильні ж кадки будуть переливатись вином молодим та оливою.

25 « سَأُعَوِّضُكُمْ عَنِ سِنِي الحَصادِ الَّتِي التَهَمَها الجَرادُ القاطِعُ وَأسرابُ الجَرادِ وَالجَنادِب وَالجَرادُ المُخَرِّبُ، الَّتِي هِيَ جَيشِيَ العَظِيمُ الَّذِي أرْسَلتُهُ عَلَيكُمْ.

І надолужу Я вам за ті роки, що пожерла була сарана, коник і черва та гусінь, Моє військо велике, що Я посилав проти вас.

26 س َتَأكُلُونَ وَتَشْبَعُونَ، وَسَتُسَبِّحُونَ اسْمَ إلَهِكُمْ الَّذِي صَنَعَ أُمُوراً عَظِيمَةً لَكُمْ،» يَقُولُ اللهُ: «وَلَنْ يَخزَى شَعبِي ثانِيَةً.

А їсти ви будете їсти й насичуватись, і хвалитимете Ім'я Господа, вашого Бога, що з вами на подив зробив, і посоромлений більше не буде народ Мій навіки!

27 و َسَتَعْرِفُونَ أنِّي أسْكُنُ فِي وَسَطِ شَعبِي بَنِي إسْرائِيلَ. وَأنِّي أنا إلَهُكُمْ ، وَلا يُوجَدُ إلَهٌ غَيرِي. وَلَنْ يَتَعَرَّضَ شَعبِيَ للعارِ ثانِيَةً.» الوَعدُ بانسِكابِ الرُّوح

І пізнаєте ви, що Я серед Ізраїля, і що Я Господь, Бог ваш, і немає вже іншого, і посоромлений більше не буде народ Мій навіки!

28 « بَعدَ هَذا، سَأسكُبُ رُوحِي عَلَى كُلِّ النّاسِ. وَسَيَتَنَبَّأُ أولادُكُمْ وَبَناتُكُمْ، وَسَيحلُمُ شُيُوخُكُمْ أحلاماً وَسَيَرَى شُبّانُكُمْ رُؤَىً.

(3-1) І буде потому, виллю Я Духа Свого на кожне тіло, і пророкуватимуть ваші сини й ваші дочки, а вашим старим будуть снитися сни, юнаки ваші бачити будуть видіння.

29 ف ِي تِلكَ الأيّامِ، سَأسكُبُ رُوحِي عَلَى عَبِيدِي، رِجالاً وَنِساءً.

(3-2) І також на рабів та невільниць за тих днів виллю Духа Свого.

30 و َسَأُظهِرُ عَجائِبَ فِي السَّماواتِ وَعَلَى الأرْضِ. دَماً وَناراً وَأعمِدَةَ دُخانٍ.

(3-3) І дам Я ознаки на небі й землі, кров та огонь, та стовпи диму.

31 ا لشَّمسُ سَتَتَحَوَّلُ إلَى ظُلمَةٍ، وَالقَمَرُ إلَى دَمٍ، قَبلَ أنْ يَأتِيَ يَومُ اللهِ العَظِيمُ الرَّهِيبُ

(3-4) Заміниться сонце на темність, а місяць на кров перед приходом Господнього дня, великого та страшного!

32 ح ينَ يَخلُصُ كُلُّ مَنْ يَدعُو بِاسْمِ اللهِ ، لأنَّهُ سَيَكُونُ هُناكَ ناجُونَ عَلَى جَبَلِ صِهْيَوْنَ وَفِي القُدْسِ، هُمْ مَنْ يَدْعُوهُمْ اللهُ ، كَما قالَ اللهُ.

(3-5) І станеться, кожен, хто кликати буде Господнє Ім'я, той спасеться, бо на Сіонській горі та в Єрусалимі буде спасіння, як Господь говорив, та для тих позосталих, що Господь їх покличе.