1 و َفِي الأيّامِ الأخِيرَةِ، سَيَكُونُ جَبَلُ بَيتِ اللهِ راسِخاً وَمُرْتَفِعاً كَأعَلَى الجِبالِ. سَيُرفَعُ فَوقَ التِّلالِ الأُخرَى، وَتَتَدَفَّقُ الشُّعُوبُ إلَيهِ.

Та буде наприкінці днів, гора дому Господнього міцно поставлена буде вершиною гір, і піднесена буде вона понад узгір'я, і будуть народи до неї пливсти.

2 س َتَصعَدُ إلَيهِ أُمَمٌ كَثِيرَةٌ، وَسَيَقُولُونَ: «هَلُمَّ لِنَصْعَدْ إلَى جَبَلِ اللهِ ، إلَى هَيكَلِ إلَهِ يَعقُوبَ، لِيُعَلِّمَنا طُرُقَهُ، وَنَسلُكَ فِي سُبُلِهِ.» لِأنَّ الشَّرِيعَةَ سَتَخرُجُ مِنْ صِهْيَوْنَ، وَكَلِمَةَ اللهِ مِنْ القُدْسِ.

І підуть численні народи та й скажуть: Ходімо, і вийдім на гору Господню та до дому Якового, і Він буде навчати доріг Своїх нас, і ми будемо ходити стежками Його. Бо вийде Закон із Сіону, а слово Господнє із Єрусалиму.

3 س َيَقضِي بَينَ أُمَمٍ عَظِيمَةٍ، وَسَيَحْكُمُ فِي نِزاعاتِ أُمَمٍ قَوِيَّةٍ وَبَعِيدَةٍ. فَيَطرُقُونَ سُيُوفَهُمْ وَيُحَوِّلُونَها إلَى مَحارِيثَ، وَرِماحَهُمْ إلَى أدَواتٍ لِتَقلِيمِ الكُرُومِ. لَنْ تَرفَعَ أُمَّةٌ سَيفاً عَلَى أُمَّةٍ فِيما بَعْدُ، وَلَنْ يَعُودُوا يَتَدَرَّبُونَ عَلَى الحَربِ.

І Він буде судити численні племена, і розсуджувати буде народи міцні аж у далечині. І вони перекують мечі свої на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ на народ, і більше не будуть навчатись війни!

4 و َسَيَجلِسُ كُلُّ رَجُلٍ تَحتَ كَرمَتِهِ وَتِينَتِهِ. وَلَنْ يَكُونَ هُناكَ مَنْ يُخِيفُ الشَّعبَ، لِأنَّ اللهَ القَديرَ قالَ هَذا.

І буде кожен сидіти під своїм виноградником, і під своєю фіґовницею, і не буде того, хто б страшив, бо уста Господа Саваота оце прорекли.

5 ك ُلُّ الأُمّمِ تَسيرُ بِاسْمِ آلِهَتِها، أمّا نَحْنُ فَنَسيرُ بِاسْمِ يهوه إلَهِنا، وَنُطِيعُهُ إلَى أبَدِ الآبِدِينَ. إعادَةُ المَملَكَة

Усі бо народи ходитимуть кожен ім'ям свого бога, а ми будем ходити Ім'ям Господа, нашого Бога, на віки віків!

6 ي َقُولُ اللهُ: «فِي ذَلِكَ الوَقتِ، سَأجْمَعُ شَعبَ القُدْسِ العُرْجَ، وَسَأضُمُّ المَطرُودِينَ وَالَّمَضْرُوبِينَ.

Того дня промовляє Господь позбираю кульгаве й згромаджу розігнане, і те, що на нього навів коли лихо.

7 « سَأُنَجِّي العُرْجَ، وَأجعَلَ مِنَ المَطرُودِينَ شَعباً قَوِيّاً لِي.» سَيَملِكُ اللهُ عَلَيهِمْ عَلَى جَبَلِ صِهْيَوْنَ مِنْ ذَلِكَ الوَقتِ وَإلَى الأبَدِ.

І зроблю Я кульгаве останком, а віддалене потужним народом, і зацарює над ними Господь на Сіонській горі відтепер й аж навіки!

8 و َأمّا أنتِ يا مِنطَقَةَ بُرْجِ القَطِيعِ، وَيا مِنطَقَةَ تَلَّةِ قَصرِ التّابِعَتينِ لِصِهْيَوْنَ، فَإنَّ الحُكمَ الأوَّلَ الَّذِي كانَ لَكُما سَيَعُودُ. وَيَعُودُ المُلْكُ لِمَدينَةِ القُدْسِ. سَبَبُ السَّبي

А ти, башто Черідна, підгірку Сіонської доньки, прийде до тебе і дійде старе панування, царювання для донечки Єрусалиму.

9 و َالآنَ، لِماذا تَصرُخِينَ بِشِدَّةٍ؟ ألَيسَ فِيكِ مَلِكٌ؟ هَلْ هَلَكَ مُشِيرُكِ؟ لِأنَّ آلامَكِ كَآلامِ امْرأةٍ تَلِدُ.

Тепер нащо здіймаєш ти окрик? Чи в тебе немає царя? Чи ж загинув твій радник, що ти корчишся, мов породілля?

10 ت َلَوِّي ألَماً، وَاصرُخِي أيَّتُها العَزِيزَةُ صِهْيَوْنَ كامرَأةٍ تَلِدُ. لِأنَّكِ سَتَخرُجِينَ مِنَ المَدِينَةِ، وَسَتَسكُنِينَ فِي السُّهُولِ وَفِي الأراضِي المَكشُوفَةِ، وَسَتَذْهَبِينَ إلَى بابِلَ، وَهُناكَ سَتُنقَذِينَ. سَيَفدِيكِ اللهُ هُناكَ مِنْ يَدِ أعدائِكِ. إهلاكُ اللهِ لِلشُّعُوبِ الأُخرَى

Вийся та корчся, о дочко Сіону, немов породілля, бо тепер вийдеш із міста та перебуватимеш у полі, і прийдеш аж до Вавилону. Та будеш ти там урятована, там Господь тебе викупить з рук твоїх ворогів!

11 ه ا أُمَمٌ كَثِيرَةٌ اجتَمَعَتْ ضِدَّكِ. يَقُولُونَ: «لِتَتَنَجَّسْ! وَلْتَتَفَرَّسْ عُيُونُنا بِصِهْيَوْنَ.»

А зараз зібрались на тебе численні народи, говорячи: Нехай він зневажений буде, і нехай наше око побачить нещастя Сіону!

12 ل َكِنَّ هَذِهِ الأُمَمَ لا تَفهَمُ أفكارَ اللهِ. وَلا تُدرِكُ مَقصَدَهُ. إنَّما جَمَعَهُمْ كَالحُزَمِ فِي البَيدَرِ. هَزِيمَةُ إسْرائِيلَ لِأعدائِهِم

Та не знають вони Господніх думок, і не розуміють поради Його, бо Він їх позбирав, як до клуні снопи.

13 ي َقُولُ اللهُ: «قُومِي وَاسْحَقِيهِمْ يا صِهْيَوْنُ العَزِيزَةُ. لِأنِّي سَأجعَلُ قَرنَيكِ مِنَ الحَدِيدِ، وَحَوافِرَكِ مِنَ البُرونْزِ. وَسَتَسحَقِينَ شُعُوباً كَثِيرَةً. وَسَتُكَرِّسِينَ للهِ ما كَسِبُوهُ هُمْ بِالظُلْمِ. وَسَتُخَصِّصِينَ ثَروَتَهُمْ لِرَبِّ الأرْضِ كُلِّها.»

Ставай та молоти, дочко Сіону, бо Я ріг твій залізом учиню, а копита твої вчиню міддю, і ти розпорошиш численні народи та вчиниш закляттям для Господа несправедливий їхній зиск, а їхнє багатство Владиці всієї землі.