1 و َفَعَلَ بَنُو إسْرائِيلَ الشَّرَّ أمامَ اللهِ بَعْدَ مَوْتِ إهُودَ.

А Ізраїлеві сини ще більше чинили зло в Господніх очах, а Егуд умер.

2 ف أسْقَطَهُمْ اللهُ بِيَدِ يابِينَ مَلِكِ كَنْعانَ الَّذِي كانَ يَحْكُمُ فِي حاصُورَ. وَكانَ سِيسَرا الَّذِي كانَ يَسْكُنُ فِي حَرُوشَةِ الأُمَمِ قائِداً لِجَيشِ يابِينَ.

І передав їх Господь у руку Явіна, царя ханаанського, що царював у Гацорі. А зверхником його війська був Сісера, і він сидів у Харошет-Ґаґґоїмі.

3 ف َاسْتَنْجَدَ بَنُو إسْرائِيلَ بِاللهِ ، إذْ كانَتْ لِسِيسَرا تِسْعُ مِئَةِ مَرْكَبَةٍ حَدِيدِيَّةٍ. وَقَدِ اضْطَّهَدَ بَنِي إسْرائِيلَ بِقَسْوَةٍ مُدَّةَ عِشْرِينَ سَنَةً.

І кликали Ізраїлеві сини до Господа, бо той мав дев'ятсот залізних колесниць, і він сильно утискав Ізраїлевих синів двадцять літ.

4 و َكانَتْ دَبُورَةُ، وَهِيَ نَبِيَّةٌ، وَزَوْجَةٌ لِفِيدُوتَ، قاضِيَةً لِبَنِي إسْرائِيلَ فِي ذَلِكَ الوَقتِ.

А Девора пророчиця, жінка Лаппідота, вона судила Ізраїля того часу.

5 و َكانَتْ تَجلِسُ لِلقَضَاءِ تَحْتَ نَخلَةِ دَبُورَةَ بَينَ الرّامَةِ وَبَيتِ إيلَ فِي مِنْطَقَةِ أفْرايِمَ الجَبَلِيَّةِ، حَيْثُ يأتِي بَنُو إسْرائِيلَ إلَيها بِقَضَاياهِمْ.

І сиділа вона під Девориною Пальмою, між Рамою та між Бет-Елом в Єфремових горах, а Ізраїлеві сини приходили до неї на суд.

6 ف َأرْسَلَتْ دَبُورَةُ رَسُولاً تَسْتَدْعِي باراقَ بْنَ أبِينُوعَمَ مِنْ قادَشَ فِي نَفْتالِي، وَقالَتْ لَهُ: «ها قَدْ أمَرَ اللهُ ، إلَهُ إسْرائِيلَ، وَقالَ: ‹اذْهَبْ وَخُذْ مَوْقِعاً عَلَى جَبَلِ تابُورَ. وَخُذْ مَعَكَ عَشْرَةَ آلافِ رَجُلٍ مِنْ بَنِي نَفْتالِي وَمِنْ بَنِي زَبُولُونَ،

І вона послала й покликала Барака, Авіноамового сина, з Кедешу Нефталимового. І сказала до нього: Ось наказав Господь, Бог Ізраїлів: Іди, зійдеш на гору фавор, і візьмеш з собою десять тисяч чоловіка з синів Нефталимових та з синів Завулонових.

7 س َأجْعَلُ سِيسَرا، قَائِدَ جَيشِ يابِينَ، يَخرُجُ بِعَرَباتِهِ وَقُوّاتِهِ إلَيكَ فِي وادِي قِيشُونَ. وَسَأُعِينُكَ عَلَى هَزيمَتِهِ.›»

А я приведу до тебе, до Кішонської долини, Сісеру, начальника Явінового війська, і колесниці його, і натовп його, та й дам його в твою руку.

8 ف َقالَ لَها باراقُ: «إنْ كُنْتِ مُسْتَعِدَّةً أنْ تَذْهَبِي مَعِي، فَسَأذْهَبُ. وَإنْ رَفَضْتِ أنْ تَأْتِي مَعِي، فَلَنْ اذْهَبَ.»

І сказав до неї Барак: Якщо ти підеш зо мною, то піду, а якщо не підеш зо мною, не піду.

9 ف َقالَتْ: «أنا آتِيَةٌ مَعَكَ، لَكِنِ اعلَمْ أنَّهُ لَنْ يَكُونَ لَكَ فَخْرٌ فِي السَّبِيلِ الَّذِي تَسِيرُ فِيهِ. إذْ سَيُعِينُ اللهُ امْرأةً عَلَى هَزِيمَةِ سِيسَرا.» ثُمَّ قامَتْ دَبُورَةُ وَمَضَتْ مَعَ باراقَ إلَى قادَشَ.

А вона відказала: Піти піду з тобою, тільки не буде твоя слава на тій дорозі, якою ти підеш, бо в руку жінки Господь передасть Сісеру. І встала Девора, і пішла з Бараком до Кедешу.

10 و َاسْتَدْعَى باراقُ قَبِيلَتَي زَبُولُونَ وَنَفْتالِي إلَى قادَشَ، وَتَبِعَهُ عَشْرَةُ آلافِ رَجُلٍ، وَذَهَبَتْ دَبُورَةُ مَعَهُ.

І скликав Барак Завулона та Нефталима до Кедешу, і пішло за ним десять тисяч чоловіка. І пішла з ним Девора.

11 و َكانَ حابِرُ القَينِيُّ قَدِ انْفَصَلَ عَنْ القَينِيِّينَ الآخَرِينَ، أي عَنْ نَسلِ حُوبابَ، حَمِي مُوسَى، وَخَيَّمَ حابِرُ عِنْدَ البَلُّوطَةِ فِي صَعَنايِمَ القَرِيبَةِ مِنْ قادَشَ.

А кенеянин Хевер відділився від Каїна, з Ховавових синів, Мойсеєвого тестя, і розклав намета свого аж до Елону в Цаананімі, що при Кедеші.

12 و َقِيلَ لِسِيسَرا إنَّ باراقَ بْنَ أبِينُوعَمَ قَدْ صَعِدَ إلَى جَبَلِ تابُورَ،

І донесли Сісері, що Барак, син Авіноамів, зійшов на гору Фавор.

13 ف َجَمَعَ سِيسَرا كُلَّ مَرْكَباتِهِ، وَهِيَ تِسْعُ مِئَةِ مَرْكَبَةٍ مِنْ حَدِيدٍ، وَدَعَى جَمِيعَ القُوّاتِ الَّتِي تَحْتَ إمْرَتِهِ، مِنْ حَرُوشَةِ الأُمَمِ إلَى نَهْرِ قِيشُونَ.

І скликав Сісера всі свої колесниці, дев'ятсот залізних колесниць, та ввесь народ, що з ним, з Харошет-Ґаґґоїму до кішонської долини.

14 ف َقالَتْ دَبُورَةُ لِباراقَ: «قُمْ! فَهَذا هُوَ اليَوْمُ الَّذِي سَيُعِينُكَ اللهُ فِيهِ عَلَى هَزِيمَةِ سِيسَرا. اللهُ يَسيرُ أمامَكَ بِالفِعلِ.» فَنَزَلَ باراقُ مِنْ جَبَلِ تابُورَ، وَتَبِعَهُ عَشْرَةُ آلافِ رَجُلٍ.

І сказала Девора до Барака: Уставай, бо це той день, коли Господь дав Сісеру в твою руку. Ось Господь вийшов перед тобою. І зійшов Барак з гори Фавор, а за ним десять тисяч чоловіка.

15 و َحِينَما هَجَمَ باراقُ، شَتَّتَ اللهُ سِيسَرا وَمَرْكَباتِهِ وَكُلَّ جَيشِهِ. فَنَزَلَ سِيسَرا عَنْ مَرْكَبَتِهِ وَهَرَبَ رَكْضاً عَلَى قَدَمَيهِ.

І Господь привів у замішання Сісеру, і всі колесниці та ввесь той табір вістрям меча перед Бараком. І зійшов Сісера з колесниці, і побіг пішки.

16 و َطارَدَ باراقُ مَرْكَباتِ سِيسَرا وَجَيشَهُ حَتَّى حَرُوشَةِ الأُمَمِ، وَقَتَلَ جَيشَ سِيسَرا بِالسَّيفِ، فَلَمْ يَبْقَ مِنْهُمْ أحَدٌ.

А Барак гнався за колесницями та за табором аж до Харошет-Ґаґґоїму. І впав увесь табір Сісерин від вістря меча, не позосталось ані одного.

17 أ مّا سِيسَرا فَهَرَبَ عَلَى قَدَمَيهِ إلَى خَيمَةِ ياعِيلَ، زَوْجَةِ حابِرَ القِينِيِّ، فَقَدْ كانَ هُناكَ سَلامٌ بَينَ يابِينَ مَلِكِ حاصُورَ وَعَشِيرَةِ حابِرَ القِينِيِّ.

А Сісера втік пішки до намету Яїли, жінки кенеянина Хевера, бо був мир між Явіном, царем Гацору, та між домом кенеянина Хевера.

18 ف َخَرَجَتْ ياعِيلُ لِتُلاقِي سِيسَرا، وَقالَتْ لَهُ: «تَفَضَّلْ هُنا يا سَيِّدِي، تَفَضَّلْ عِنْدِي وَلا تَخَفْ.» فَدَخَلَ خَيمَتَها، وَغَطَّتْهُ بِغَطاء.

І вийшла Яїл навпроти Сісери, і сказала до нього: Зайди, пане мій, зайди до мене, не бійся! І він зайшов до неї до намету, і вона накрила його килимом.

19 ف َقالَ لَها: «أعطِنِي قَلِيلاً مِنَ الماءِ لِأشْرَبَ، فَأنا عَطْشانٌ.» فَفَتَحَتْ وِعاءَ الحَلِيبِ الجِلْدِيَّ، وَأعْطَتْهُ لِيَشْرَبَ، ثُمَّ غَطَّتْهُ.

І сказав він до неї: Напій мене трохи водою, бо я спрагнений. І відкрила вона молочного бурдюка, і напоїла його, та й накрила його.

20 ف َقالَ لَها: «قِفِي فِي مَدْخَلِ الخَيمَةِ، وَإنْ جاءَ أحَدٌ وَسَألَكِ: ‹هَلْ مِنْ أحَدٍ هُنا؟› فَقُولِي: ‹لا.›»

І сказав він до неї: Стань при вході намету. І якщо хто ввійде й запитає тебе та скаже: Чи є тут хто? то ти відповіси: Нема.

21 أ مّا ياعِيلُ زَوجَةُ حابِرَ، فَأخَذَتْ وَتَداً وَمِطرَقَةً فِي يَدِها، وَاقتَرَبَتْ مِنْهُ بِهُدُوءٍ وَهُوَ نائِمٌ نَوماً عَميقاً بِسَبِبِ تَعَبِهِ، وَدَقَّتِ الوَتَدَ فِي جانِبِ رَأْسِهِ حَتَّى نَفَذَ إلَى الأرْضِ! فَماتَ سِيسَرا.

І взяла Яїл, жінка Хеверона, наметового кілка, і взяла в свою руку молотка, і підійшла тихо до нього, та й всадила того кілка в його скроню, аж у землю. А він спав, змучений, і він помер.

22 و َفِي تِلْكَ اللَّحْظَةِ، وَصَلَ باراقُ الَّذِي كانَ يُطارِدُ سِيسَرا، فَخَرَجَتْ ياعِيلُ لِتُلاقِيَهُ، وَقالَتْ لَهُ: «تَعالَ، وَسَأُرِيكَ الرَّجُلَ الَّذِي تَبْحَثُ عَنِهُ.» فَدَخَلَ خَيمَتَها، فَإذْ بِسِيسَرا مُلْقَىً مَيِّتاً، وَالوَتَدُ فِي رَأْسِهِ.

А ось Барак женеться за Сісерою. І вийшла Яїл навпроти нього й сказала йому: Іди, і я покажу тобі того чоловіка, що ти шукаєш. І ввійшов він до неї, а ось Сісера лежить мертвий, а кілок у скроні його!...

23 و َهَكَذا أخضَعَ اللهُ فِي ذَلِكَ اليَوْمِ يابِينَ، مَلِكَ كَنْعانَ، لِبَنِي إسْرائِيلَ.

Так приборкав Бог того дня Явіна, царя ханаанського, перед Ізраїлевими синами.

24 ث ُمَّ اشْتَدَّتْ قُوَّةُ بَنِي إسْرائِيلَ أكثَرَ فَأكثَرَ عَلَى يابِينَ، مَلِكِ كَنْعانَ، إلَى أنْ قَضَوْا عَلَيهِ.

А рука Ізраїлевих синів була все тяжча над Явіном, царем ханаанським, аж поки вони вигубили Явіна, царя ханаанського.