1 ه َذِهِ أسماءُ رُؤَساءِ العَشائِرِ الَّذِينَ أَتَوْا مَعِي مِنْ بابِلَ إلَى مَدينَةِ القُدْسِ، مَعَ نَسَبِهِمْ فِي فَتْرَةِ حُكْمِ أرْتَحْشَسْتا:

А оце голови їхніх батьків та їх родовід, що пішли зо мною, за царювання царя Артаксеркса, з Вавилону:

2 م ِنْ بَنِي فِينَحاسَ جِرْشُومُ. وَمِن بَنِي إيثامارَ دانْيالُ. وَمِن بَنِي داوُدَ حَطُّوشُ مِنْ بَنِي شَكَنْيا.

з Пінхасових синів: Ґершом, з Ітамарових синів: Даніїл, з Давидових синів: Хаттуш.

3 و َمِن بَنِي فَرْعُوشَ زَكَرِيّا وَمَعَهُ مِئَةٌ وَخَمْسُونَ رَجُلاً مُسَجَّلاً.

З Шеханіїних синів, з Пар'ошових синів: Захарій, а з ним за родоводом сто й п'ятдесят мужчин.

4 و َمِن بَنِي فَحَثَ مُوآبُ ألِيهُوعَينايُ بْنُ زَرَحِيا وَمَعَهُ مِئَتا رَجُلٍ.

З Пахат-Моавових синів: Ел'єгоенай, син Зерахіїн, а з ним двісті мужчин.

5 و َمِن بَنِي زَتَو شَكَنْيا بْنُ يَحْزِئِيلَ وَمَعَهُ ثَلاثُ مِئَةِ رَجُلٍ.

З синів Затту: Шеханія, син Яхазіїлів, а з ним три сотні мужчин.

6 و َمِن بَنِي عادِينَ عابِدُ بْنُ يُوناثانَ وَمَعَهُ خَمسُونَ رَجُلاً.

А з Адінових синів: Евед, син Йонатанів, а з ним п'ятдесят мужчин.

7 و َمِن بَنِي عِيلامَ يَشْعِيا بْنُ عَثَلَيا وَمَعَهُ سَبعُونَ رَجُلاً.

А з Еламових синів: Єшая, син Аталіїн, а з ним сімдесят мужчин.

8 و َمِن بَنِي شَفَطْيا زَبَدْيا بْنُ مِيخائِيلَ وَمَعَهُ ثَمانُونَ رَجُلاً.

А з Шефатіїних синів: Зевадія, син Михаїлів, а з ним вісімдесят мужчин.

9 و َمِن بَنِي يُوآبَ عُوبَدْيا بْنُ يَحِيئِيلَ وَمَعَهُ مِئَتانِ وَثَمانِيَةَ عَشَرَ رَجُلاً.

З Йоавових синів: Овадія, син Єгіїлів, а з ним двісті й вісімнадцять мужчин.

10 و َمِن بَنِي بانِيَ شَلُومِيثَ بْنُ يُشَفْيا وَمَعَهُ مِئَةٌ وَسِتُّونَ رَجُلاً.

А з синів Бані: Шеломіт, син Йосіфіїн, а з ним сотня й шістдесят мужчин.

11 و َمِن بَنِي بابايَ زَكَرِيّا بْنُ بابايَ وَمَعَهُ ثَمانِيَةٌ وَعِشرُونَ رَجُلاً.

А з Беваєвих синів: Захарій, син Беваїв, а з ним двадцять і вісім мужчин.

12 و َمِن بَنِي عَزْجَدَ يُوحَنانُ بْنُ هِقّاطانَ وَمَعَهُ مِئَةٌ وَعَشْرَةُ رِجالٍ.

А з Азґадових синів: Йоханан, син Катанів, а з ним сотня й десять мужчин.

13 م ِنْ بَنِي أدُونِيقامَ، وَهَذِهِ أسماءُ آخِرِهِمْ: ألِيفَلَطُ وَيَعِيئِيلُ وَشَمْعِيا وَمَعَهُمْ سِتُّونَ رَجُلاً.

А з Адонікамових синів останні, а оце їхні імена: Еліфелет, Єіїл, і Шемая, а з ними шістдесят мужчин.

14 و َمِن بَنِي بَغْوايَ عُوتايُ وَزَبُّودُ وَمَعهُما سَبعُونَ رَجُلاً. العَودَةُ إلَى مَدِينَةِ القُدس

А з Біґваєвих синів: Утай і Заввуд, а з ними сімдесят мужчин.

15 ف َجَمَعتُهُمْ عِندَ القَناةِ الَّتِي تَجْرِي باتِّجاهِ نَهْرِ أهْوا، وَخَيَّمنا هُناكَ ثَلاثَةَ أيّامٍ. وَبَحَثتُ بَينَ الشَّعبِ وَالكَهَنَةِ، فَلَمْ أجِدْ أحَداً مِنْ بَنِي لاوِي هُناكَ.

І зібрав я їх до річки, що впадає до Агави, і ми таборували там три дні. І переглянув я народ та священиків, і не знайшов там нікого з Левієвих синів.

16 و َاسْتَدعَيتُ ألِيعَزَرَ وَأرِيئِيلَ وَشَمْعِيا وَألْناثانَ وَيارِيبَ وَألْناثانَ وَناثانَ وَزَكَرِيّا وَمَشُلّامَ، وَهُمْ مِنَ القادَةِ. كَما اسْتَدعَيتُ يُويارِيبَ وَألناثانَ، وَهُما حَكِيمانِ.

І послав я по Еліезера, по Аріїла, по Шемаю, по Елнатана, і по Яріва, і по Елнатана, і по Натана, і по Захарія, і по Мешуллама, голів, і по Йойаріва, і по Елнатана, учителів.

17 و َأرسَلتُهُمْ إلَى إدُّو، القائِدِ فِي المَكانِ المُسّمَّى كَسِفْيا، وَأعلَمتُهُمْ ماذا يَقُولُونَ لإدُّو وَإخوَتِهِ وَخُدّامِ الهَيكَلِ فِي كَسِفْيا، لِكَي يُرسِلُوا إلَينا مُساعِدِينَ لِهَيكَلِ إلَهِنا.

І відправив я їх до Іддо, голови в місцевості Касіф'я, і вклав в їхні уста слова, щоб говорити до Іддо та братів його, підданих у місцевості Касіф'я, щоб вони привели нам служителів для дому нашого Бога.

18 و َلأنَّ إلَهَنا الصّالِحَ ساعَدَنا، أرسَلُوا إلَينا رَجُلاً حَكِيماً مُقتَدِراً مِنْ بَنِي مَحلِي بْنِ لاوِي بْنِ إسْرائِيلَ، إذْ أرْسَلُوا شَرَبْيا وَأبناءَهُ وَإخوَتَهُ، وَكانُوا ثَمانِيَةَ عَشَرَ رَجُلاً.

І привели вони нам, бо рука нашого Бога була добра до нас, чоловіка розумного з синів Махлі, сина Левія, Ізраїлевого сина, та Шеревею й синів його та братів його, вісімнадцять,

19 ك َما أرسَلُوا إلَينا حَشَبْيا وَيَشَعْيا مِنْ بَنِي مَرارِي وَإخوَتَهُمْ وَبَنِيهُمْ، وَكانُوا عِشرِينَ رَجُلاً.

та Хашавію, а з ним Єшаю, з синів Мерарієвих, братів його та синів його двадцять,

20 و َأرسَلُوا أيضاً خُدّامَ الهَيكَلِ الَّذِينَ عَيَّنَ داوُدُ وَالمَسؤُولُونَ آباءَهُمْ لِيُساعِدُوا اللّاوِيِّينَ. وَكانُو مِئَتَينِ وَعِشرِينَ خادِماً مِنْ خُدّامِ الهَيكَلِ. وَكانَتْ جَميعُ أسْمائِهِمْ مُدَوَّنَةً.

а з підданців храму, яких дав Давид та зверхники на роботу Левитам, двісті й двадцять підданців: усі вони були означені поіменно.

21 و َهُناكَ عِندَ نَهرِ أهْوا أعلَنتُ صَوماً لِكَي نَتَواضَعَ أمامَ إلَهِنا وَنَطلُبُ مِنهُ رِحلَةً آمِنَةً لَنا وَلِصِغارِنا وَلِكُلِّ مُقتَنَياتِنا،

І проголосив я там піст, над річкою Агавою, щоб упокорятися нам перед лицем нашого Бога, щоб просити від Нього щасливої дороги для нас і для дітей наших та для всього нашого маєтку,

22 ل أنِّي استَحَيتُ أنْ أطلُبَ مِنَ المَلِكِ جُنُوداً وَفُرساناً لِحِمايَتِنا مِنْ أعدائِنا فِي الطَّرِيقِ. فَقَد قُلنا لَهُ: «إلَهُنا يُعِينُ كُلَّ الَّذِينَ يَتَّكِلُونَ عَلَيهِ، وَيَغضَبُ عَلَى كُلِّ الَّذِينَ يَبتَعِدُونَ عَنهُ.»

бо я соромився просити від царя війська та верхівців, щоб помагали нам у дорозі проти ворога, бо сказали ми цареві, говорячи: Рука нашого Бога на добро для всіх, хто шукає Його, а сила Його та гнів Його на всіх, хто кидає Його!

23 و َهَكَذا صُمنا وَصَلَّينا لإلَهِنا مِنْ أجلِ رِحلَةٍ آمِنَةٍ، فَاسْتَجابَ لَنا.

І постили ми, і просили нашого Бога про це, і Він дав нам ублагати Себе.

24 ث ُمَّ اخْتَرتُ اثنَي عَشَرَ مِنْ قادَةِ الكَهَنَةِ مَعَ شَرَبْيا وَحَشَبْيا وَعَشْرَةً مِنْ أقارِبِهِمْ مَعَهُمْ.

І я відділив із священичих зверхників дванадцять до Шеревеї, Хашавії, і до десятьох їхніх братів з ними.

25 و َبَعدَ ذَلِكَ وَزَنْتُ وَأعطَيتُهُمِ الفِضَّةَ وَالذَّهَبَ وَالآنِيَةَ، وَهِيَ تَقدِمَةٌ لِهَيكَلِ إلَهِنا مِنَ المَلِكِ وَمُستَشارِيهِ وَمَسؤولِيهِ وَكُلِّ بَنِي إسْرائِيلَ الَّذِينَ هُناكَ.

І відважив я їм срібло й золото та посуд принесення нашого Божого дому, що принесли цар, і його дорадники, і його зверхники та ввесь Ізраїль, що знаходився там.

26 و َقَد وَزَنْتُ وَأعطَيتُهُمْ سِتَّ مِئَةٍ وَخَمْسِينَ قِنْطاراً مِنَ الفِضَّةِ، وَمِئَةَ قِنْطارٍ مِنَ الآنِيَةِ الفِضِّيَّةِ، وَمِئَةَ قِنْطارٍ مِنَ الذَّهَبِ،

І відважив я на їхню руку шість сотень і п'ятдесят талантів срібла, а срібних речей сто талантів, золота сто талантів,

27 و َعِشرِينَ زِبدِيَّةً ذَهَبِيَّةً تُعادِلُ ألْفَ دِرْهَمٍ، وَإنائَينِ مِنَ البُرونْزِ المَصقُولِ ثَمِينَتَينِ كَالذَّهَبِ.

а золотих чаш двадцять на тисячу дарейків, а посудин з золоченої й доброї міді дві, дорогі, як золото.

28 ث ُمَّ قُلْتُ للكَهَنَةِ: «أنتُمْ مُكَرَّسُونَ للهِ ، وَهَذِهِ الآنِيَةُ مُكَرَّسَةٌ لَهُ أيضاً. وَالفِضَّةُ وَالذَّهَبُ هِيَ تَقْدِماتٌ لإلَهِ آبائِكُمْ.

І сказав я до них: Ви святість для Господа, і цей посуд святість, а те срібло та золото добровільна жертва для Господа, Бога ваших батьків.

29 ف َاحرُسُوها بِعِنايَةٍ إلَى أن تَزِنُوها أمامَ قادَةِ الكَهَنَةِ وَاللّاوِيِّينَ وَقادَةِ عَشائِرِ شَعبِ اللهِ فِي مَدينَةِ القُدْسِ، فِي غُرَفِ بَيتِ اللهِ.»

Пильнуйте й бережіть це, аж поки не відважите його перед зверхниками священиків і Левитів та зверхниками батьківських родів Ізраїлевих в Єрусалимі до кімнат Господнього дому.

30 ف َأخَذَ الكَهَنَةُ وَاللّاوِيِّونَ الفِضَّةَ وَالذَّهَبَ الَّتِي وُزِنَت لِكَي يُحضِرُوها إلَى مَدينَةِ القُدْسِ، إلَى هَيكَلِ إلَهِنا.

І прийняли священики та Левити вагу того срібла та золота та того посуду, щоб віднести до Єрусалиму, до дому нашого Бога.

31 و َغادَرنا نَهرَ أهْوا فِي الثّانِي عَشَرَ مِنَ الشَّهرِ الأوَّلِ للِذَّهابِ إلَى مَدينَةِ القُدْسِ. وَكانَ إلَهُنا مَعَنا، فَحَمانا طَوالَ الرِّحلَةِ مِنْ قُوَّةِ أعدائِنا وَكَمائِنِ قُطّاعِ الطُّرُقِ.

І рушили ми з річки Агави двадцятого дня першого місяця, щоб іти до Єрусалиму. А рука нашого Бога була над нами, і Він урятував нас з руки ворога та чатівника на дорозі.

32 و َوَصَلنا أخِيراً إلَى مَدينَةِ القُدْسِ، وَاستَرَحنا فِيها ثَلاثَةَ أيّامٍ.

І прийшли ми до Єрусалиму, і сиділи там три дні.

33 و َفِي اليَومِ الرّابِعِ وَزَنّا الفِضَّةَ وَالذَّهَبَ وَالآنِيَةَ فِي هَيكَلِ إلَهِنا، وَأعْطَيْناها لِمَرِمُوثَ بْنِ أُورِيّا الكاهِنِ، وَمَعَهُ ألِعازارُ بْنُ فِينَحاسَ، وَمَعَهُما اللّاوِيّانِ يُوزابادُ بْنُ يَشُوعَ وَنُوعَدْيا بْنُ بَنُّوِيَ.

А четвертого дня відважили ми те срібло й золото та той посуд у домі нашого Бога на руку священика Меремота, сина Урійїного, а з ним був Елеазар, син Пінхасів, а з ними Йозавад, син Єшуїн, та Ноадія, син Біннуїв, Левити,

34 و َتَمَّ التَحَقُقُ مِنْ كُلِّ شَئٍ بِالعَدَدِ وَالوَزنِ، وَسُجِّلَ الوَزنُ الكُلِيُّ فِي ذَلِكَ الوَقتِ.

за числом, за вагою на все. І того часу була записана вся та вага.

35 ث ُمَّ قَدَّمَ اليَهُودُ العائِدُونَ مِنَ السَّبيِ ذَبائِحَ صاعِدَةً لإلَهِ إسْرائِيلَ: اثنَي عَشَرَ ثَوراً عَن كُلِّ شَعبِ اللهِ، وَسِتَّةً وَتِسعِينَ كَبْشاً وَسَبعَةً وَسَبعِينَ حَمَلاً وَاثنَي عَشَرَ تَيساً ذَبائِحَ خَطِيَّةٍ. وَكانَ هَذا كُلُّهُ ذَبِيحَةً صاعِدَةً للهِ.

Ті, що прийшли з полону, сини вигнання, принесли цілопалення для Бога Ізраїля: дванадцять биків за всього Ізраїля, дев'ятдесят і шість баранів, сімдесят і сім овець, дванадцять козлів на жертву за гріх, це все цілопалення для Господа.

36 و َسَلَّمُوا أوامِرَ المَلِكِ إلَى الحُكّامِ وَالوُلاةِ فِي إقلِيمِ غَرْبِ النَّهرِ، فَقَدَّمُوا العَونَ لِلشَّعبِ وَلِبَيتِ اللهِ.

І віддали цареві накази царським сатрапам та намісникам Заріччя, а ті підтримували народ та Божий дім.