1 ب َعدَ هَذا رَأيتُ الأربَعَةَ مَلائِكَةِ يَقِفُونَ عَلَى زَوايا الأرْضِ الأربَعَةِ، يُمسِكُونَ بِرِياحِ الأرْضِ الأربَعَةِ كَيلا تَهُبَّ رِيحٌ لا عَلَى الأرْضِ وَلا عَلَى البَحرِ وَلا عَلَى أيَّةِ شَجَرَةٍ.

А по цьому я бачив чотирьох Анголів, що стояли на чотирьох кутах землі та тримали чотири земні вітри, щоб вітер не віяв на землю, ані на море, ані на жодне дерево.

2 ث ُمَّ رَأيتُ مَلاكاً قادِماً مِنَ الشَّرقِ، يَحمِلُ خَتْمَ الإلَهِ الحَيِّ. فَصَرَخَ المَلاكُ بِصَوتٍ عَظِيمٍ عَلَى المَلائِكَةِ الأربَعَةِ الَّذِينَ بِيَدِهِمْ أنْ يَضُرُّوا الأرْضَ وَالبَحرَ، فَقالَ:

І бачив я іншого Ангола, що від схід сонця виходив, і мав печатку Бога Живого. І він гучним голосом крикнув до чотирьох Анголів, що їм дано пошкодити землі та морю,

3 « لا تُؤذُوا لا الأرْضَ وَلا البَحرَ وَلا الأشجارَ، حَتَّى نُمَيِّزَ عِبادَ إلَهِنا بِخَتْمٍ عَلَى جِباهِهِمْ.

говорячи: Не шкодьте ані землі, ані морю, ані дереву, аж поки ми покладемо печатки рабам Бога нашого на їхніх чолах!

4 ث ُمَّ سَمِعْتُ عَدَدَ الَّذِينَ خُتِمُوا فَكانُوا مِئَةً وَأربَعةً وَأربَعينَ ألْفاً مِنْ كُلِّ عَشِيرَةٍ مِنْ بِنِي إسرائِيلَ:

І почув я число попечатаних: сто сорок чотири тисячі попечатаних від усіх племен Ізраїлевих синів:

5 ا ثنا عَشَرَ ألفاً مِنهُمْ مِنْ قَبِيلَةِ يَهُوذا، وَاثنا عَشَرَ ألفاً مِنْ قَبِيلَةِ رَأُوبَيْنَ، وَاثنا عَشَرَ ألفاً مِنْ قَبِيلَةِ جادَ،

з племени Юдиного дванадцять тисяч попечатаних, з племени Рувимового дванадцять тисяч, з племени Ґадового дванадцять тисяч,

6 و َاثنا عَشَرَ ألفاً مِنْ قَبِيلَةِ أشِيرَ، وَاثنا عَشَرَ ألفاً مِنْ قَبِيلَةِ نَفْتالِي، وَاثنا عَشَرَ ألفاً مِنْ قَبِيلَةِ مَنَسَّى،

з племени Асирового дванадцять тисяч, з племени Нефталимового дванадцять тисяч, з племени Манасіїного дванадцять тисяч,

7 و َاثنا عَشَرَ ألفاً مِنْ قَبِيلَةِ شِمْعُونَ، وَاثنا عَشَرَ ألفاً مِنْ قَبِيلَةِ لاوِي، وَاثنا عَشَرَ ألفاً مِنْ قَبِيلَةِ يسّاكِرَ،

з племени Симеонового дванадцять тисяч, з племени Левіїного дванадцять тисяч, з племени Іссахарового дванадцять тисяч,

8 و َاثنا عَشَرَ ألفاً مِنْ قَبِيلَةِ زَبُولُونَ، وَاثنا عَشَرَ ألفاً مِنْ عَشِيرَةِ يُوسُفَ، وَاثنا عَشَرَ ألفاً مِنْ قَبِيلَةِ بَنْيامِيْنَ. جَمْعٌ غَفِيرٌ مِنْ كُلِّ الأُمَم

з племени Завулонового дванадцять тисяч, з племени Йосипового дванадцять тисяч, з племени Веніяминового дванадцять тисяч попечатаних.

9 ب َعدَ هَذا نَظَرتُ، فَإذا بِجَمعٍ عَظِيمٍ لا يُحصَى، مِنْ كُلِّ أُمَّةٍ وَعَشِيرَةٍ وَشَعبٍ وَلُغَةٍ. كانُوا يَقِفُونَ أمامَ العَرشِ وَأمامَ الحَمَلِ وَهُمْ يَرتَدُونَ ثِياباً بَيضاءَ، وَيَحمِلُونَ سُعُفَ نَخِيلٍ فِي أيدِيهِمْ،

Потому я глянув, і ось натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, стояв перед престолом і перед Агнцем, зодягнені в білу одежу, а в їхніх руках було пальмове віття.

10 و َيَهتِفونَ: «الخَلاصُ بِيَدِ إلَهِنا الجالِسِ عَلَى العَرشِ، وَبِيَدِ الحَمَلِ.»

І взивали вони гучним голосом, кажучи: Спасіння нашому Богові, що сидить на престолі, і Агнцеві!

11 ف َخَرَّ كُلُّ المَلائِكَةِ الواقِفِينَ أمامَ العَرشِ، وَالشُّيُوخِ وَالكائِناتِ الحَيَّةِ الأربَعَةِ، وَسَجَدُوا للهِ

А всі Анголи стояли навколо престолу та старців і чотирьох тих тварин. І вони на обличчя попадали перед престолом, і вклонилися Богові,

12 و َقالوا: «آمِين! الحَمْدُ وَالمَجْدُ وَالحِكْمَةُ، وَالشُكْرُ وَالإكْرامُ، وَالقُدْرَةُ وَالقُوَّةُ، لإلَهِنا إلَى أبَدِ الآبِدينَ، آمينْ.»

кажучи: Амінь! Благословення, і слава, і мудрість, і хвала, і честь, і сила, і міць нашому Богу на вічні віки! Амінь!

13 ع ِندَها سَألَنِي أحَدُ الشُّيُوخِ: «مَنْ هُمْ أُولَئِكَ الَّذِينَ يَرتَدُونَ الأثوابَ البَيضاءَ، وَمِنْ أينَ أتَوْا؟»

І відповів один із старців, і до мене сказав: Оці, що зодягнені в білу одежу, хто вони й звідкіля поприходили?

14 ف َأجَبتُهُ: «سَيِّدِي، أنتَ تَعلَمُ!» فَقالَ لِي: «إنَّهُمُ الَّذِينَ أتَوا مِنَ الضِّيقَةِ العَظِيمَةِ. لَقَدْ غَسَلُوا أثوابَهُمْ بِدَمِ الحَمَلِ فَصارَتْ بَيضاءَ.

І сказав я йому: Мій пане, ти знаєш! Він же мені відказав: Це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця...

15 ل ِذَلِكَ سَيَكُونُونَ أمامَ عَرشِ اللهِ، وَيَعبُدُونَهُ فِي هَيكَلِهِ نَهاراً وَلَيلاً. وَالجالِسُ عَلَى العَرشِ سَيُظَلِّلُهُمْ،

Тому то вони перед Божим престолом, і в храмі Його день і ніч Йому служать. А Той, Хто сидить на престолі, розтягне намета над ними.

16 ف َلا يَجُوعُونَ أبَداً وَلا يَعطَشُونَ. وَالشَّمسُ لَنْ تَؤذِيَهُمْ وَلا أيَّةُ حَرارَةٍ لاذِعَةٍ،

Вони голоду й спраги терпіти не будуть уже, і не буде палити їх сонце, ані спека яка.

17 ل ِأنَّ الحَمَلَ الَّذِي أمامَ العَرشِ سَيَرعاهُمْ وَيَقُودُهُمْ إلَى يَنابِيعِ ماءِ الحَياةِ. وَسَيَمسَحُ اللهُ كَلَّ دَمعَةٍ مِنْ عُيُونِهِمْ.»

Бо Агнець, що серед престолу, буде їх пасти, і водитиме їх до джерел вод життя. І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре!