1 ف َأجابَ ألِيفازُ التَّيْمانِيُّ:

І заговорив теманянин Еліфаз та й сказав:

2 « هَلْ يَنفَعُ الإنسانُ اللهَ؟ إنَّما يَنفَعُ الحَكِيمُ نَفسَهُ.

Чи для Бога людина корисна? Бо мудрий корисний самому собі!

3 ه َلْ تُفِيدُ القَدِيرَ إنْ كُنْتَ بارّاً، أمْ تَعُودُ عَلَيهِ طُرُقُكَ المُستَقِيمَةُ بِالرِّبحِ؟

Хіба Всемогутній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за користь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?

4 ه َلْ يُوَّبِّخُكَ بِسَبَبِ تَقواكَ، فَيَدخُلَ مَعَكَ فِي مُحاكَمَةٍ؟

Чи Він буде карати, тебе боячись, і чи піде з тобою на суд?

5 أ لَيسَ شَرُّكَ عَظِيماً؟ ألَيسَتْ آثامُكَ بِلا حَدٍّ؟

Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззаконням немає кінця!

6 ل أنَّكَ تَطلُبُ رَهناً مِنْ إخْوَتِكَ بِلا داعٍ، وَتَنْزِعُ ثِيابَ العُراةِ.

Таж з братів своїх брав ти заставу даремно, а з нагого одежу стягав!

7 ل ا تُعطِي المُتعَبَ ماءً لِيَشرَبَ، وَتَمنَعُ الطَعامَ عَنِ الجِياعِ.

Не поїв ти водою знеможеного, і від голодного стримував хліб...

8 ا لأرْضُ لِلقَوِيِّ، وَالثَرِيُّ يَسكُنُ فِيها.

А сильна людина то їй оцей край, і почесний у ньому сидітиме.

9 ت ُرسِلُ الأرامِلَ فارِغاتِ الأيدِي، وَتَسحَقُ قُوَّةَ اليَتامَى.

Ти напорожньо вдів відсилав, і сирітські рамена гнобились,

10 ل ِهَذا تُحِيطُ بِكَ الفِخاخُ، وَيَستَولِي عَلَيكَ خَوفٌ مُفاجِئٌ،

тому пастки тебе оточили, і жахає тебе наглий страх,

11 و َظُلمَةٌ فَلا تَرَى، وَفَيَضانٌ يَغمُرُكَ.

твоє світло стемніло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе...

12 « ألَيسَ اللهُ هُوَ العَلِيُّ فِي السَّماواتِ؟ ألَيسَ هُوَ أعلَى مِنَ النُّجُومِ؟

Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зорі угору поглянь, які стали високі вони!

13 و َأنتَ تَقُولُ: ‹ما الَّذِي يَعرِفُهُ اللهُ؟ أيَدِينُ مِنْ خَلفِ سَحابَةٍ سَوداءَ؟

А ти кажеш: Що відає Бог? Чи судитиме Він через млу?

14 ت َحجُبُهُ سُحُبٌ سَوداءُ فَلا يَرانا، بَينَما يَمْشِي عَلَى قُبَّةِ السَّماواتِ.›

Хмари завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по крузі небесному.

15 « أتَنوِي أنْ تُواصِلَ الطَّرِيقَ القَدِيمَ الَّذِي سَلَكَهُ الأشرارُ،

Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступали безбожні,

16 ا لَّذِينَ أُختُطِفُوا قَبلَ أوانِهِمْ، وَجُرِفُوا كَبَيتٍ جَرَفَهُ فَيَضانٌ مِنْ أساسِهِ؟

що невчасно були вони згублені, що річка розлита, підвалина їх,

17 ي َقُولُونَ للهِ: ‹دَعنا! ماذا سَيَفعَلُ القَدِيرُ لَنا؟›

що до Бога казали вони: Відступися від нас! та: Що зробить для нас Всемогутній?

18 م َعَ أنَّ القَدِيرَ مَلأ بُيُوتَهُمْ بِالخَيراتِ. لِتَبتَعِدْ عَنِّي نَصائِحُ الأشرارِ.

А Він доми їхні наповнив добром!... Але віддалилась від мене порада безбожних!

19 ي َرَى الأبرارُ مَتاعِبَ الأشرارِ وَيَبتَهِجُونَ، وَالأنقِياءُ يَهزَأُونَ بِهِمْ.

Справедливі це бачать та тішаться, і насміхається з нього невинний:

20 و َيَقُولُونَ: ‹دُمِّرَ مُقاوِمُونا، وَها هِيَ النّارُ تَلتَهِمُ ثَروَتَهُمْ.›

Справді вигублений наш противник, а останок їх вижер огонь!

21 « تَصالَحْ مَعَ اللهِ وَاطمَئِنّْ، بِذَلِكَ يَأتِيكَ خَيرٌ.

Заприязнися із Ним, та й май спокій, цим прийде на тебе добро.

22 ا قبَلِ التَّعلِيمَ الّذِي مِنْ فَمِ اللهِ، وَضَعْ أقوالَهُ فِي قَلبِكَ

Закона візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.

23 إ نْ عُدْتَ إلَى القَدِيرِ يَبنِي بَيتَكَ. إنْ أزَلْتَ الشَّرَّ مِنْ بَيتِكَ،

Якщо вернешся до Всемогутнього, будеш збудований, і віддалиш беззаконня з наметів своїх.

24 إ نْ ألقَيْتَ الذَّهَبَ عَلَى التُّرابِ، وَذَهَبَ أُوفِيرَ فِي قاعِ الوادِي.

І викинь до пороху золото, і мов камінь з потоку офірське те золото,

25 إ نْ كانَ القَدِيرُ هُوَ ذَهَبَكَ، وَأغلَى فِضَّةٍ عِندَكَ،

і буде тобі Всемогутній за золото та за срібло блискуче тобі!

26 ح ِينَئِذٍ تَتَلَذَّذُ فِي القَدِيرِ، وَتَرفَعُ وَجهَكَ أمامَهُ.

Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога підіймеш обличчя своє,

27 ت ُصَلِّي إلَيهِ فَيَسمَعُكَ، وَتُوفِي كُلَّ نُذُورِكَ لَهُ.

будеш благати Його й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолужиш.

28 ح ِينَئِذٍ، تُقَرِّرُ أمراً فَيَكُونَ لَكَ، وَتُنارُ لَكَ الدُّرُوبُ.

А що постановиш, то виповниться те тобі, й на дорогах твоїх буде сяяти світло.

29 ح ِينَ يَكتَئِبُ الآخَرُونَ تَقُولُ لَهُمُ ابتَهِجُوا، وَيُخَلِّصُ القَدِيرُ المُتَّضِعَ.

Бо знижує Він спину пишного, хто ж смиренний, тому помагає.

30 ح َتَّى إنَّ المُذنِبَ يُطلَقُ، فَيَتَحَرَّرُ، وَيُنَجِّيهِ اللهُ بِسَبَبِ عَمَلِ يَدَيكَ.»

Рятує Він і небезвинного, і той чистотою твоїх рук урятований буде.