1 ه َنِيئاً لِمَنْ يُعِينُ المَساكِينَ وَيَهْتَمُّ بِهِمْ. فَاللهُ يُنقِذُهُ فِي أزمِنَةِ الشِّدَّةِ.
Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (41-2) Блаженний, хто дбає про вбогого, в день нещастя Господь порятує його!
2 ي َحرُسُهُ اللهُ وَيَحفَظُهُ. يَكُونُ مُبارَكاً جِدّاً فِي الأرْضِ. وَلا يُسَلِّمُهُ اللهُ إلَى أيدِي أعدائِهِ.
(41-3) Господь берегтиме його та його оживлятиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на поталу його ворогам!
3 ع َلَى فِراشِ مَرَضِهِ يَسنِدُهُ اللهُ. يُحَوِّلُ ضَعْفَهُ إلَى قُوَّةٍ.
(41-4) На ложі недуги подасть йому сили Господь, усе ложе йому перемінить в недузі його.
4 ق ُلْتُ: «إلَيكَ أخطَأْتُ يا اللهُ. فَارحَمْنِي وَاشْفِ نَفسِي.»
(41-5) Я промовив був: Господи, май же Ти милість до мене, вилікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив!
5 ل َكِنَّ أعدائِي تَكَلَّمُوا عَلَيَّ بِالشَّرِّ وَقالُوا: «مَتَى يَمُوتُ وَيُنسَى؟»
(41-6) Вороги мої кажуть на мене лихе: Коли вмре та загине імення його?
6 و َإنْ جاءُوا لِرُؤْيَتِي، لا يَتَكَلَّمُونَ بِما فِي قُلُوبِهِمْ. بَلْ يَأْتُونَ لِيَعْرِفُوا خَبَراً سَيِّئاً عَنِّي. ثُمَّ يَخرُجُونَ لِيُرَوِّجُوهُ.
(41-7) А коли хто приходить відвідати, мовить марне: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надвір, то говорить про те...
7 ي َتَهامَسُ كُلُّ كارِهِيَّ عَلَيَّ يَتَآمَرُونَ بِشُرُورٍ ضِدِّي.
(41-8) Всі мої вороги між собою шепочуться разом на мене, на мене лихе замишляють:
8 ي َقُولُونَ: «لا بُدَّ أنَّهُ فَعَلَ أمراً رَدِيئاً. لِذا هُوَ مَطرُوحٌ وَلَنْ يَقُومَ.»
(41-9) Негідна річ тисне його, а що він поклався то більше не встане!...
9 ح َتَّى أعَزُّ صَدِيقٍ لِي، الَّذِي بِهِ وَثِقْتُ، أكَلَ خُبْزِي وَانقَلَبَ ضِدِّي.
(41-10) Навіть приятель мій, на якого надіявся я, що мій хліб споживав, підняв проти мене п'яту!
10 ف َارحَمْنِي يا اللهُ. أقِمْنِي لِكَي أُجازِيَهُمْ.
(41-11) Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми, і я їм відплачу,
11 ب ِهَذا سَأعرِفُ أنَّكَ راضٍ عَنِّي، وَأنَّكَ لَمْ تُهَيِّجْ أعدائِي عَلَيَّ.
(41-12) із того довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурмити не буде мій ворог.
12 و َسَأعرِفُ أنِّي بَرِيءٌ، وَأنَّكَ سانَدْتَنِي، وَأقَمْتَنِي أمامَكَ لِأخدِمَكَ إلَى الأبَدِ.
(41-13) А я через невинність мою Ти підсилиш мене, і перед обличчям Своїм ти поставиш навіки мене!
13 م ُبارَكٌ اللهُ إلَهُ إسْرائِيلَ مُنذُ الأزَلِ وَإلَى الأبَدِ. آمِينَ ثُمَّ آمِينْ.
(41-14) Благословенний Господь, Бог ізраїлів, від віку й до віку! Амінь і амінь!