1 و َقالَ اللهُ لِمُوسَى:

І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

2 « كَلِّمْ هارُونَ وَبَنِيهِ وَكُلَّ بَنِي إسْرائِيلَ وَقُلْ لَهُمْ: هَذا ما أمَرَ اللهُ بِهِ.

Промовляй до Аарона й до синів його, та до всіх Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Оце та річ, що Господь наказав був, говорячи:

3 إ نْ ذَبَحَ أيُّ واحِدٍ مِنْ بَنِي إسْرائِيلَ ثَوراً أوْ غَنَماً أوْ ماعِزاً كَذَبِيحَةٍ فِي المُخَيَّمِ أوْ خارِجَهُ،

Кожен чоловік з Ізраїлевого дому, що заріже вола, або ягня, або козу в таборі, або щось заріже поза табором,

4 و َلَمْ يُحضِرْهُ إلَى مَدخَلِ خَيمَةِ الاجْتِماعِ لِيُقَدِّمَهُ ذَبِيحَةً للهِ أمامَ مَسْكَنِ اللهِ المُقَدَّسِ، يُعتَبَرُ مُذنِباً، لِأنَّهُ سَفَكَ دَماً، وَيُبادُ مِنَ الشَّعبِ.

а до входу скинії заповіту не приведе того на принесення жертви для Господа перед скинію Господню, то кров буде полічена тому чоловікові, він пролив кров. І буде винищений чоловік той з-посеред народу свого,

5 ف َهَدَفُ هَذِهِ الشَّرِيعَةِ أنْ يُحضِرَ بَنُو إسْرائِيلَ الذَّبائِحَ الَّتِي كانُوا يَذبَحُونَها فِي البَرِّيَّةِ إلَى اللهِ عِندَ مَدخَلِ خَيمَةِ الاجْتِماعِ، إلَى الكاهِنِ، وَيَذبَحُوها كَذَبائِحِ سَلامٍ للهِ.

щоб приводили Ізраїлеві сини свої жертви, які вони ріжуть на чистому полі, і спроваджали для Господа до входу скинії заповіту до священика, і різали їх, як мирні жертви для Господа.

6 و َيَرُشُّ الكاهِنُ الدَّمَ عَلَى مَذبَحِ اللهِ عِندَ مَدخَلِ خَيمَةِ الاجْتِماعِ، وَيُحرِقُ الشَّحمَ، كَرائِحَةٍ يُسَرُّ بِها اللهُ.

І покропить священик тією кров'ю на Господнього жертівника при вході скинії заповіту, та й спалить лій на любі пахощі для Господа.

7 أ مّا الَّذِينَ خانُونِي بِتَقدِيمِ ذَبائِحِهِمْ لِلتُّيُوسِ، فَلا يُقَدِّمُوها فِيما بَعْدُ. لَقَدْ خانُونِي بِذَلِكَ. هَذِهِ شَرِيعَةٌ دائِمَةٌ لَهُمْ فِي كُلِّ أجيالِهِمْ.

І щоб вони вже не різали своїх жертов козлам-демонам, за якими вони блудять. Це буде для них вічна постанова на їхні покоління.

8 « وَقُلْ لَهُمْ: أيُّ شَخصٍ مِنْ بَيتِ إسْرائِيلَ، أوْ غَرِيبٍ يَقُيمُ بَينَهُمْ، يُقَدِّمُ ذَبيحَةً صاعِدَةً أوْ قُرْباناً،

А їм скажеш: Кожен чоловік із Ізраїлевого дому та з приходька, що буде мешкати серед вас, який принесе цілопалення або жертву,

9 و َلا يُحضِرُها إلَى مَدخَلِ خَيمَةِ الاجْتِماعِ لِيُقَدِّمَها للهِ ، يُقطَعُ مِنَ الشَّعبِ.

а до входу скинії заповіту не принесе того, щоб учинити його для Господа, то буде знищений чоловік той з-посеред народу свого!

10 « وَإنْ أكَلَ شَخصٌ مِنْ بَيتِ إسْرائِيلَ أوْ غَرِيبٌ يَعِيشُ بَينَكُمْ دَماً، فَسَأُواجِهُ ذاكَ الَّذِي أكَلَ الدَّمَ، وَسَأعزِلُهُ مِنَ الشَّعبِ.

А кожен чоловік із Ізраїлевого дому та з приходька, що мешкає серед них, який буде їсти кров, то Я зверну лице Своє проти тієї душі, що їсть вона ту кров, і винищу її з-посеред народу її,

11 ل ِأنَّ حَياةَ الجَسَدِ فِي الدَّمِ، وَقَدْ أعطَيتُ الدَّمَ لِلتَّكفِيرِ عَنكُمْ بِسَكبِهِ عَلَى المَذبَحِ. لِأنَّ الدَّمَ يُكَفِّرُ عَنِ النّاسِ بِتَقدِيمِ حَياةٍ مُقابِلَ حَياةٍ.

бо душа тіла в крові вона, а Я дав її для вас на жертівника для очищення за душі ваші, бо кров та вона очищує душу.

12 و َلِذَلِكَ أقُولُ لَكُمْ يا بَنِي إسْرائِيلَ: لا يَأكُلُ أحَدٌ مِنْكُمْ دَماً، وَلا يَأكُلُ أيُّ غَرِيبٍ يَعِيشُ بَينَكُمْ دَماً.

Тому сказав Я Ізраїлевим синам: Кожна душа з вас не буде їсти крови, і приходько, що мешкає серед вас, не буде їсти крови.

13 « وَأيُّ واحِدٍ مِنْ بَنِي إسْرائِيلَ أوْ أيُّ غَرِيبٍ يَعِيشُ بَينَكُمْ يَصطادُ حَيواناً بَرِّيّاً أوْ طَيراً يُؤكَلَ، فَلْيَسْفِكْ دَمَهُ وَيُغَطِّيهِ بِالرَّملِ.

А кожен чоловік із Ізраїлевих синів та з приходька, що мешкає серед них, що вполює здобич звірини або птаства, що їджене, то він виллє кров того й закриє її піском.

14 ل ِأنَّ حَياةَ الكائِناتِ الحَيَّةِ فِي دَمِها. لِذَلِكَ أقُولُ لِبَنِي إسْرائِيلَ: لا تَأكُلُوا دَمَ أيِّ كائِنٍ حَيٍّ، لِأنَّ حَياةَ كُلِّ الكائِناتِ فِي دَمِها. كُلُّ واحِدٍ يَأكُلُ دَماً يُعزَلُ مِنْ شَعبِهِ.

Бо душа кожного тіла кров його, у душі його вона. І сказав Я Ізраїлевим синам: Крови кожного тіла ви не будете їсти, бо душа кожного тіла кров його вона. Усі, що їдять її, будуть понищені.

15 « وَكُلُّ مُواطِنٍ أوْ غَرِيبٍ يَأكُلُ حَيواناً ماتَ وَحدَهُ، أوْ حَيواناً قَتَلَهُ حَيوانٌ آخَرُ، يَنبَغِي أنْ يَغسِلَ ثِيابَهُ وَيَستَحِمَّ بِماءٍ، وَسَيَبقَى نَجِساً إلَى المَساءِ، ثُمَّ يَصِيرُ طاهِراً.

А всяка душа, що їстиме падло та розшарпане серед тубільця і серед приходька, нехай випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора, а потім стане чистий.

16 ف َإنْ لَمْ يَغسِلْ ثِيابَهُ وَلَمْ يَستَحِمَّ، فَإنَّهُ يَحمِلُ عُقُوبَةَ خَطِيَّتِهِ.»

А якщо він не випере, а тіла свого не обмиє, то понесе свою провину.