1 و َأتَتْ إلَيَّ كَلِمَةُ اللهِ:

І було мені слово Господнє таке:

2 « يا إنْسانُ، تَنَبَّأْ عَلَى رُعاةِ إسْرائِيلَ. تَنَبَّأْ وَقُلْ للِرُّعاةِ هَذا هُوَ ما يَقُولُهُ الرَّبُّ الإلَهُ: وَيلٌ لِرُعاةِ إسْرائِيلَ الَّذيِنَ يَرْعَوْنَ أنفُسَهُمْ. ألا يَنْبَغِي أنْ يَرْعَى الرُّعاةُ الغَنَمَ؟

Сину людський, пророкуй на Ізраїлевих пастирів, пророкуй та й скажеш до них, до тих пастирів: Так говорить Господь Бог: Горе Ізраїлевим пастирям, які пасуть самих себе! Хіба ж не отару повинні пасти пастирі?

3 ت َأكُلُونَ الدَّسَمَ وَتَلبَسُونَ الصُّوفَ وَتَذبَحُونَ المُسَمَّنَ، وَلَكِنَّكُمْ لا تَرْعَوْنَ الغَنَمَ.

Жир ви їсте, та вовну вдягаєте, ситу вівцю ріжете, але отари не пасете!

4 ل َمْ تُقَوُّوا الضَّعِيفَ، وَلَمْ تُداوُا المَرِيضَ، وَلَمْ تُضَمِّدُوا الجَريحَ، وَلَمْ تَستَرِدُّوا الضّالَ، وَلَمْ تَبحَثُوا عَنِ الضّائِعِ، بَلْ تَسَلَّطْتُمْ عَلَيها بِقُوَّةٍ وَعُنفٍ.

Слабих не зміцняєте, а хворої не лікуєте, і пораненої не перев'язуєте, сполошеної не вертаєте, і загинулої не шукаєте, але пануєте над ними силою та жорстокістю!

5 ف َتَشَتَّتْ لِأنَّها بِلا راعٍ، وَصارَتْ فَرِيسَةً لِكُلِّ حَيَوانٍ بَرِّيٍّ فِي السُّهُولِ.

І порозпорошувалися вони з браку пастиря, і стали за їжу для всякої польової звірини, і порозбігалися...

6 ت َشَتَّتَتْ غَنَمِي وَتاهَتْ عَلَى كُلِّ جَبَلٍ وَعَلَى كُلِّ تَلَّةٍ مُرتَفِعَةٍ. تَشَتَّتَتْ عَلَى كُلِّ وَجهِ الأرْضِ، وَلَمْ يَبحَثْ عَنها أحَدٌ.»

Блукає отара Моя по всіх горах та по всіх високих згір'ях, і по всій широкій землі розпорошена отара Моя, і немає нікого, хто турбувався б про них, і немає нікого, хто б їх шукав!...

7 « ‹لِذَلِكَ، استَمِعُوا إلَى رِسالَةِ اللهِ أيُّها الرُّعاةُ.

Тому, пастирі, послухайте слова Господнього:

8 ه َذا هُوَ ما يَقُولُهُ الرَّبُّ الإلَهُ: صارَتْ غَنَمِي فَريسَةً وَطَعاماً لِلحَيَواناتِ البَرِّيَّةِ. فَهِيَ بِلا راعٍ، وَرُعاتِي لَمْ يَبحَثُوا عَنْها. أطَعَمُوا أنفَسَهُمْ وَلَمْ يُطعِمُوا غَنَمي. لِهَذا أُقسِمُ بِذاتِي إنِّي سَأُعاقِبُهُمْ.»

Як живий Я, говорить Господь Бог, за те, що отара Моя полишена на здобич, і стала отара Моя за їжу для всякої польової звірини через брак пастиря, і пастирі Мої не шукають Моєї отари, а себе самих пасуть пастирі Мої, а отари Моєї не пасуть,

9 « وَاستَمِعُوا إلَى رِسالَةِ اللهِ أيُّها الرُّعاةُ:

тому, пастирі, послухайте слова Господнього:

10 ه َذا هُوَ ما يَقُولُهُ الرَّبُّ الإلَهُ: سَأُقاوِمُ الرُّعاةَ، وَسَأطلُبُ غَنَمِي مِنهُمْ! سَأعزِلُهُمْ عَنْ رِعايَةِ غَنَمِي، فَلا يَعُودُونَ رُعاةً فِيما بَعْدُ. وَسَأُنقِذُ غَنَمِي مِنْ أفواهِهِمْ، فَلا تَعُودَ طَعاماً لَهُمْ.»

Так говорить Господь Бог: Ось Я на тих пастирів, і зажадаю з їхньої руки отари Моєї, і відірву їх від пасіння отари, і ті пастирі не будуть уже пасти самих себе, й Я врятую Свою отару з їхніх уст, і вони не будуть їм за їжу.

11 ف َهَذا هُوَ ما يَقُولُهُ الرَّبُّ الإلَهُ: «سَأبحَثُ عَنْ غَنَمِي بِنَفسِي وَأجِدُها.

Бо так Господь Бог промовляє: Ось Я Сам, і зажадаю отару Мою, і перегляну їх.

12 ك َما يَطلُبُ الرّاعِي قَطِيعَهُ وَهُوَ يَمْشِي وَسَطَ الأغنامِ المُنتَشِرَةِ، هَكَذا سَأتَفَحَّصُهُمْ، وَسَأُنقِذُهُمْ مِنْ كُلِّ الأماكِنِ الَّتِي تَشَتَّتُوا فِيها فِي ذَلِكَ الوَقتِ المُظلِمِ الغائِمِ.

Як пастух переглядає своє стадо того дня, коли він серед своєї розпорошеної отари, так Я перегляну отару Свою, і вирятую їх зо всіх тих місць, куди вони були розпорошені за хмарного та імлистого дня.

13 س َأُعِيدُهُمْ مِنْ وَسَطِ الشُّعُوبِ الأُخرَى، وَسَأجمَعُهُمْ مِنْ كُلِّ الأراضِي وَأُعِيدُهُمْ إلَى أرْضِهِمْ. ثُمَّ سَأرعاهُمْ عَلَى جِبالِ إسْرائِيلَ، وَفِي كُلِّ وِديانِها وَجَمِيعِ المَناطِقِ السَّكَنِيَّةِ فِي الأرْضِ.

І випроваджу їх від народів, і позбираю їх із країв, і приведу їх до їхньої землі, і буду їх пасти на Ізраїлевих горах, при річищах та по всіх оселях Краю.

14 س َأرعاهُمْ فِي مَراعِيَ خَصبَةٍ، وَسَتَمتَدُّ مَراعِيهُمْ حَتَّى أعلَى جِبالِ إسْرائِيلَ. فَيَرتاحُونَ فِي الحُقُولِ الخَصبَةِ، وَيأكُلُونَ فِي المَراعِي الغَنِيَّةِ فَوقَ جِبالِ إسْرائِيلَ.

На пасовищі доброму пастиму їх, і на високих Ізраїлевих горах буде їхній випас, там вони будуть лежати на випасі доброму, і випасатимуть сите пасовище на Ізраїлевих горах!

15 س َأرعاهُمْ أنا بِنَفسِي وَأُرِيحُهُمْ.» يَقُولُ الرّبُّ الإلَهُ.

Я буду пасти отару Свою, і Я їх покладу на спочинок, говорить Господь Бог.

16 « سَأبحَثُ عَنِ الضّائِعِ وَالضّالِ، وَسَأُعِيدُ التّائِهَ، وَأعصِبُ المَكسُورَ وَالمَجرُوحَ، وَأُقَوٍّيَ المَرِيضَ، وَسَأحرُسُ المُسَمَّنَ. سَأرعاهُمْ بِعَدلٍ وَإنصافٍ.»

Загинулу вівцю відшукаю, а сполошену поверну, а поранену перев'яжу, а хвору зміцню, а ситу та сильну погублю, буду пасти її правосуддям!

17 ه َذا هُوَ ما يَقُولُهُ الرَّبُّ الإلَهُ: «وَأنتُمْ يا غَنَمِي، سَأحكُمُ بَينَ كُلِّ واحِدٍ فِيكُمْ، بَينَ الكِباشِ وَالتُّيُوسِ.

А ви, отаро Моя, так говорить Господь Бог: Ось Я буду судити між вівцею й вівцею, між бараном і козлами.

18 أ لا يَكفِيكُمْ أنَّكُمْ تَرعُونَ فِي المَرعَى الجَيِّدِ؟ فَلِماذا تَدُوسُونَ باقِي مَراعِيَّ بِأرجُلِكُمْ؟ تَشرَبُونَ الماءَ، فلِماذا تُعَكِّرُونَ الماءَ بَعدَما تَشرَبُونَ؟

Чи мало вам того, що ви спасуєте хороше пасовище, а решту ваших пасовищ ви топчете своїми ногами? І воду чисту ви п'єте, а позосталу ногами своїми каламутите?

19 ر َعَى غَنَمِي الأرْضَ الَّتِي دُستُمُوها بِأرجُلِكُمْ، وَيَشرَبُونَ مِنْ بِرْكَةِ الماءِ الَّتِي عَكَّرتُمُوها بِأقدامِكُمْ.»

І отара Моя мусить випасати потоптане вашими ногами, і пити скаламучене вашими ногами!

20 ل ِهَذا، هَذا هُوَ ما يَقُولُهُ الرَّبُّ الإلَهُ: «أنا نَفسِي سَأقضِي بَينَ الخِرافِ السَّمِينَةِ وَالخِرافِ النَّحِيلَةِ.

Тому так Господь Бог промовляє до них: Ось Я Сам і розсуджу між вівцею ситою й між вівцею худою.

21 ف َأنتُمْ تَضرِبُونَ بِالجَنبِ وَالكَتِفِ الخِرافَ الضَّعِيفَةَ، وَتَنطَحُونَ الضِّعافَ بِقرُونِكُمْ حَتَّى شَتَّتُّمُوها فِي كُلِّ اتِّجاهٍ.

За те, що ви боком і раменом попихаєте, і рогами вашими колете всіх слабих, аж поки не порозпорошуєте їх геть,

22 و َلَكِنِّي سَأُنقِذُ غَنَمِي، فَلَنْ تَعُودَ غَنِيمَةً أوْ فَرِيسَةً فِيما بَعْدُ، وَسَأقضِي بَينَ الخِرافِ.

то Я спасу отару Свою, і вона не буде вже за здобич, і Я розсуджу між вівцею та вівцею!

23 و َسَأُعَيِّنُ لَها راعياً واحِداً مِنْ نَسلِ عَبدِي داوُدَ فَيَرعاها.

І поставлю над ними одного пастиря, і він буде їх пасти, раба Мого Давида, він їх буде пасти, і він їм буде за пастиря!

24 و َسَأكُونُ أنا اللهَ إلَهاً لَها، وَيَكُونُ قَائِدُها مِنْ نَسلِ عَبدِي دَاودَ. أنا اللهَ تَكَلَّمْتُ.»

А Я, Господь, буду їм Богом, а раб Мій Давид князем серед них. Я, Господь, це сказав!

25 « ثُمَّ سَأقطَعُ عَهدَ سَلامٍ مَعَ شَعبِي، وَسَأُزِيلُ الحَيَواناتِ الشَّرِسَةَ مِنَ الأرْضِ، لِيسكُنُوا فِي البَرِّيَّةِ بِأمانٍ، وَيَنامُوا فِي الغاباتِ بِسَلامٍ.

І складу Я з ними заповіта миру, і прикінчу на землі злу звірину, і вони пробуватимуть в пустині безпечно, і будуть спати по лісах.

26 و َسَأجعَلُ شَعبِي بَرَكَةً حَولَ جَبَلِي، وَسَأُرسِلُ الأمطارَ فِي أوقاتِها. سَتَكُونُ الأمطارُ بَرَكَةً لا لَعنَةً.

І вчиню їх та довкілля Мого взгір'я благословенням, і спущу дощ в його часі, будуть це дощі благословенні.

27 ح ِينَئِذٍ، تُثمِرُ أشجارُ الحَقلِ، وَتُعطِي الأرْضُ غَلَّتَها. حِينَئِذٍ، يَعِيشُونَ عَلَى أرْضِهِمْ بِأمانٍ وَبِلا خَوفٍ. وَيَعَلَمُونَ أنِّي أنا اللهُ ، حِينَ أُكَسِّرُ النِّيرَ عنهُمْ وَأُخَلِّصُهُمْ مِنَ الَّذِينَ استَعبَدُوهُمْ.

І польове дерево видасть свій плід, а земля видасть свій урожай, і будуть вони безпечні на своїй землі, і пізнають, що Я Господь, коли зламаю занози їхнього ярма, і врятую їх від руки тих, хто їх поневолив.

28 ل َنْ يَعُودُوا فَرِيسَةً وَلا غَنِيمَةً لِلأُمَمِ، وَلَنْ تَفتَرِسَهُمُ الحَيَواناتُ البَرِّيَّةُ. سَيَسْكُنُونَ بِأمانٍ، وَلنْ يُخِيفَهُمْ شَيءٌ.

І не будуть уже вони за здобич для народів, і звірина земна не жертиме їх, і будуть вони сидіти безпечно, і не буде нікого, хто б їх настрашив.

29 و َسَأُقِيمُ لَهُمْ أرْضاً خَصبَةً، فَلا يَجُوعُونَ. وَلَنْ يَسمَعُوا تَعيِيراتِ الأُمَمِ فِيما بَعدُ.

І викохаю їм саджанця на славу, і не будуть вони вже забрані голодом із землі, і не понесуть уже ганьби народів.

30 ح ِينَئِذٍ، سَيَعرِفُونَ أنِّي أنا إلَهَهُمْ مَعَهُمْ، وَبِأنَّهُمْ إسْرائِيلُ شَعبِي.» يَقُولُ الرّبُّ الإلَهُ.

І пізнають вони, що Я Господь, Бог їхній, з ними, а вони народ Мій, дім Ізраїлів, говорить Господь Бог.

31 « وَأنتُمْ غَنَمِي فِي مَرعايَ، أنتُمْ شَعبِي، وَأنا إلَهُكُمْ.» يَقُولُ الرّبُّ الإلَهُ.

А ви отара Моя, отара Мого випасу, ви люди, а Я Бог ваш, говорить Господь Бог.