1 و َحَلَّتْ قُوَّةُ اللهِ عَلّيَّ. فَأخَذَنِي رُوحُ اللهُ وَأنزَلَنِي فِي الوادِي الَّذِي كانَ مَلِيئاً بِالعِظامِ البَشَرِيَّةِ.

Була надо мною Господня рука, і Дух Господній випровадив мене, і спинив мене серед долини, а вона повна кісток!

2 و َقادَنِي وَسَطَ العِظامِ. كانَتْ هُناكَ عِظامٌ كَثِيرَةٌ جِدّاً تُغَطِّي أرْضَ الوادِي، وَكانتِ العِظامُ يابِسَةً جِدّاً.

І Він обвів мене біля них навколо, аж ось їх дуже багато на поверхні долини, і ось вони стали дуже сухі!

3 ح ِينَئِذٍ، سَألَنِي: «يا إنْسانُ، هَلْ تَحيا هَذِهِ العِظامُ؟» فَقُلْتُ لَهُ: «أيُّها الرَّبُّ الإلَهُ ، أنتَ تَعلَمُ!»

І сказав Він мені: Сину людський, чи оживуть оці кості? А я відказав: Господи Боже, Ти знаєш!

4 ف َقالَ لِي اللهُ: «تَنَبَّأْ بِشَأنِ هَذِهِ العِظامِ وَقُلْ: ‹أيَّتُها العِظامُ اليابِسَةُ، اسْمَعِي كلِمَةَ اللهِ!

І сказав Він мені: Пророкуй про ці кості, та й скажеш до них: Сухі кості, послухайте слова Господнього!

5 ه َذا هُوَ ما يَقُولُهُ الرَّبُّ الإلَهُ لِهَذِهِ العِظامِ: سَأَبعَثُ نَسْمَةَ حَياةٍ فِيكِ فَتَعُودِينَ إلَى الحَياةِ!

Так говорить Господь Бог до цих кісток: Ось Я введу у вас духа і ви оживете!

6 س َأضَعُ عَلَيكِ أعْصاباً وَسَأُغَطِّيكِ بِاللَّحمِ، ثُمَّ أبسِطُ عَلَيكِ الجِلدَ. ثُمَّ سَأَبعَثُ نَسْمَةَ حَياةٍ فِيكِ فَتَعُودِينَ إلَى الحَياةِ. حِينَئِذٍ، تَعلَمِينَ أنِّي أنا اللهُ.»

І дам на вас жили, і виросте на вас тіло, і простягну на вас шкіру, і дам у вас духа, і ви оживете. І пізнаєте ви, що Я Господь!

7 ف تَنَبَّأْتُ كَما أمَرَنِي. وَبَينَما كُنتُ أتَنَبَّأُ، دَوَّتْ ضَجَّةٌ شَدِيدَةٌ، وَتَقارَبَتِ العِظامُ وَاحِدَةً نَحْوَ الأُخرَى.

І пророкував я, як наказано. І знявся шум, коли я пророкував, і ось гуркіт, а кості зближалися, кістка до кістки своєї.

8 و َبَينَما كُنتُ أنظُرُ، غَطَّتِ الأعْصابُ العِظامَ، ثُمَّ غَطّاها اللَّحمُ، وَبُسِطَ الجِلدُ عَلَيها. وَلَكِنْ لَمْ تَكُنْ فِيها حَياةٌ بَعدُ.

І побачив я, аж ось на них жили, і виросло тіло, і була натягнена на них шкіра зверху, та духа не було в них.

9 ف َقال اللهُ لِي: «تَنَبَّأْ لِنَسْمَةِ الحَياةِ. تَنَبَّأْ يا إنْسانُ وَقُلْ لَها: هَذا هُوَ ما يَقُولُهُ الرَّبُّ الإلَهُ: تَعالِي يا نَسْمَةَ الحَياةِ مِنْ جِهاتِ الأرْضِ الأربَعِ، وَهُبِّي عَلَى تِلكَ العِظامِ المَيِّتَةِ لِتَحيا.›»

І сказав Він мені: Пророкуй до духа, пророкуй, сину людський, та й скажеш до духа: Так говорить Господь Бог: Прилинь, духу, з чотирьох вітрів, і дихни на цих забитих, і нехай оживуть!

10 ف َتَنَبأْتُ لِنَسْمَةِ الحَياةِ كَما أمَرَنِي. فَدَخَلَتِ نَسْمَةُ الحَياةِ فِيها، فَعادَتِ إلَى الحَياةِ. ثُمَّ وَقَفُوا عَلَى أرجُلِهِمْ، فَصارُوا جَيشاً عَظِيماً جِدّاً.

І я пророкував, як Він наказав був мені, і ввійшов у них дух, і вони ожили, і поставали на ноги свої, військо дуже-дуже велике!...

11 ث ُمَّ قالَ لِي: «يا إنْسانُ، تَرمُزُ هَذِهِ العِظامُ إلَى بَني إسْرائِيلَ. وَهَذا ما يَقُولُونَهُ: ‹يَبِسَتْ عِظامُنا وَزالَ أمَلُنا، وَقَدْ فَنِينا.›

І сказав Він мені: Сину людський, ці кості вони ввесь Ізраїлів дім. Ось вони кажуть: Повисихали наші кості, і загинула наша надія, нам кінець!

12 ل ِذا تَنَبَّأ وَقُلْ لَهُمْ: ‹هَذا هُوَ ما يَقُولُهُ الرَّبُّ الإلَهُ: يا شَعبِي، سَأفتَحُ قُبُورَكُمْ وَأُخرِجُكُمْ مِنها، وَسأُعِيدُكُمْ إلَى أرْضِ إسْرائِيلَ.

Тому пророкуй та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я повідчиняю ваші гроби, і позводжу вас із ваших гробів, мій народе, і введу вас до Ізраїлевої землі!

13 ح ِينَئِذٍ، تَعلَمُونَ أنِّي أنا اللهُ ، حِينَ أفتَحُ قُبُورَكُمْ وَأُخرِجُكُمْ مِنها.

І пізнаєте ви, що Я Господь, коли Я повідчиняю ваші гроби, і коли позводжу вас із ваших гробів, Мій народе!

14 ث ُمَّ أضَعُ رُوحِي فِيكُمْ وَأُقِيمُكُمْ عَلَى أرْضِكُمْ. حِينَئِذٍ، تَعلَمُونَ أنِّي أنا اللهُ الَّذِي تَكَلَّمْتُ وَسَأفعَلُ.›» هَذا هُوَ ما يَقُولُهُ اللهُ. وِحدَةُ إسْرائِيلَ وَيَهُوذا ثانِيَة

І дам Я в вас Свого Духа, і ви оживете, і вміщу вас на вашій землі, і пізнаєте ви, що Я, Господь, сказав це й зробив, говорить Господь!

15 ث ُمَّ أتَتْ إلَيَّ كَلِمَةُ اللهِ:

І було мені слово Господнє таке:

16 « يا إنْسانُ، خُذْ لِنَفسِكَ عَصاً وَاكتُبْ عَلَيها: ‹لِيَهُوذا وَلِبَنِي إسْرائِيلَ المُرتَبِطِينَ بِهِمْ.› وَخُذْ عَصاً أُخْرَى وَاكتُبْ علَيها: ‹لِيُوسِفَ وَأفرايِمَ وَلِبَنِي إسْرائِيلَ المُرتَبِطِينَ بِهِمْ.›

А ти, сину людський, візьми собі один кусок дерева, і напиши на ньому: Юді та синам Ізраїля, його друзям. І візьми ще один кусок дерева, і напиши на ньому: Йосипові дерево Єфрема та всьому домові Ізраїля, друзям його.

17 ث ُمَّ ضّعِ العَصَوَينَ مَعاً لِتُشَكِّلا عَصاً واحِدَةً فِي يَدِكَ.

І зблизь їх собі одне до одного на один кусок дерева, і вони стануть за одне в твоїй руці!

18 و َحِينَ يَسألُكَ أبناءُ شَعبِكَ إسْرائِيلَ: ‹ماذا تَقصِدُ أنْ تَقولَ لَنا مِنْ خِلالِ هاتَينِ العَصَوَينِ؟›

І як скажуть до тебе сини твого народу, говорячи: Чи не оголосиш нам, що це в тебе таке?

19 ف َقُلْ لَهُمْ: ‹هَذا هُوَ ما يَقُولُهُ الرَّبُّ الإلَهُ: سَآخُذُ عَصا عَشِيرَةِ يُوسِفَ الَّتِي فِي يَدِ أفْرايِمَ وَالقَبائِلِ المُرتَبِطَةِ بِهِ، وَسَأضَعُها عَلَى عَصا قَبِيلَةِ يَهُوذا، فَأجعَلهُما عَصاً واحِدَةً فِي يَدِي.

то скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось Я візьму дерево Йосипа, що в Єфремовій руці, та племена Ізраїлеві, його друзів, і дам на нього дерево Юди, і вчиню їх за одне дерево, і стануть вони одним у Моїй руці!

20 أ مْسِكْ هاتَينِ العَصَوَينِ اللَّتَيْنِ كَتَبتَ عَلَيهِما فِي يَدِكَ لِيَرُوهُما.

І будуть ці дерева, що напишеш на них, у руці твоїй на їхніх очах.

21 و َقُلْ لَهُمْ: هَذا هُوَ ما يَقُولُهُ الرَّبُّ الإلَهُ: سَآخُذُ بَني إسْرائِيلَ مِنْ بَينِ الأُمَمِ حَيثُ ذَهبُوا، فَأجمَعُهُمْ مِنْ كُلِّ مَكانٍ وَأُعِيدُهُمْ إلَى أرْضِهِمْ.

І скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ось Я візьму Ізраїлевих синів з-посеред народів, куди вони пішли, і позбираю їх знавкола, і введу їх до їхньої землі.

22 و َسَأجعَلُهُمْ أُمَّةً واحِدَةً فِي أرْضِهِمْ عَلَى جِبالِ إسْرائِيلَ. وَسيَكُونُ لَها مَلِكٌ واحِدٌ! وَلَنْ تَكُونَ أُمَّتَينِ فِيما بَعْدُ.

І зроблю їх за один народ у Краї на Ізраїлевих горах, і буде для всіх них один цар за царя, і не будуть уже двома народами, і не будуть уже більш поділені на двоє царств.

23 و َلَنْ يَعُودُوا يَتَنَجَّسُونَ بِأصنامِهِمِ القَذِرَةِ وِبِكُلِّ جَرائِمِهِمْ وَخَطاياهُمُ الأُخرَى. سَأُنقِذُهُمْ مِنْ كُلِّ خَطاياهُمُ الَّتِي أخطَأُوا بِها، وَسَأُطَهِّرُهُمْ، فَيَكُونُونَ شَعبِي وَأنا أكُونُ إلَهَهُمْ.

І більш не будуть вони занечищуватися своїми бовванами й гидотами своїми та всіма своїми переступами, спасу їх зо всіх їхніх осель, де вони грішили, й очищу їх. І будуть вони мені народом, а Я буду їм Богом!

24 و َسَيَكُونُ خادِمِي داوُدُ مَلِكاً عَلَيهِمْ. سَيَكُونُ عَلَيهِمْ راعٍ واحِدٌ. وَسَيَعِيشُونَ وَفْقَ أحكامِي، وَيُطِيعُونَ شَرائِعِي وَيَعمَلُونَ بِها.

А раб Мій Давид буде царем над ними, і один пастир буде для всіх них, і постановами Моїми вони будуть ходити, а устави Мої будуть стерегти й виконувати їх.

25 ح ِينَئِذٍ، سَيَسكُنُونَ فِي الأرْضِ الَّتِي أعطَيتُها لِخادِمِي يَعْقُوبَ حَيثُ سَكَنَ أجدادُهُمْ. حِينَئِذٍ، سَيَسكُنُونَ هُمْ وَأولادُهُمْ وَأحفادُهُمْ هُناكَ إلَى الأبَدِ، وَسَيَكُونُ خادِمِي داوُدَ قائِدَهُمْ إلَى الأبَدِ.

І осядуть вони на тій землі, яку Я дав був Моєму рабові Яковові, що сиділи на ній їхні батьки, і осядуть на ній вони та їхні сини, та сини синів їхніх аж навіки, а Мій раб Давид буде їм князем навіки!

26 و َسَأقَطَعُ مَعَهُمْ عَهدَ سَلامٍ إلَى الأبَدِ. سَأبارِكُهُمْ وَأُكَثِّرُهُمْ وَأقِيمُ هَيكَلِي فِي وَسَطِهِمْ.

І складу з ними заповіта миру, це буде вічний заповіт із ними. І зміцню їх, і намножу їх, і дам Свою святиню серед них на віки!

27 س َيَكُونَ مَسكَنِي فِي وَسَطِهِمْ. سَأكُونُ إلَهَهُمْ، وَسَيَكُونُونَ شَعبِي.

І буде місце Мого пробування над ними, і Я буду їм Богом, а вони Мені будуть народом.

28 ح ِينَئِذٍ، سَتَعرِفُ الأُمَمُ أنِّي أنا اللهُ الَّذِي يُقَدِّسُ إسْرائِيلَ وَيَجعَلُها أُمَّةً خاصَّةً، بِإقامَةِ بَيتِي المُقَدَّسِ فِي وَسَطِهِمْ إلَى الأبَدِ.»

І пізнають ці народи, що Я Господь, що освятив Ізраїля, коли буде Моя святиня серед них навіки!