1 و َدَعا يَسُوعُ تَلامِيذَهُ الاثنَي عَشَرَ، وَأعطاهُمْ سُلطاناً عَلَىْ الأرواحِ النَّجِسَةِ، لِطَردِها وَشِفاءِ جَمِيعِ الأمراضِ وَالعِلَلِ.

І закликав Він дванадцятьох Своїх учнів, і владу їм дав над нечистими духами, щоб їх виганяли вони, і щоб уздоровляли всіляку недугу та неміч всіляку.

2 و َهَذِهِ هِيَ أسماءُ الاثنَي عَشَرَ رَسُولاً: أوَّلاً سِمعانُ الَّذي يُدعَى أيضاً بُطرُسَ، وَأخُوهُ أندراوُسُ، يَعقُوبُ بْنُ زَبَدِي وَأخُوهُ يُوحَنّا،

А ймення апостолів дванадцятьох отакі: перший Симон, що Петром прозивається, і Андрій, брат його; Яків, син Зеведеїв, та Іван, брат його;

3 ف ِيلِبُّسُ وَبَرْثِلْماوُسُ، تُوما وَمَتَّى جامِعُ الضَّرائِبِ، يَعقُوبُ بْنُ حَلْفَى وَتَدّاوُسَ،

Пилип і Варфоломій, Хома й митник Матвій; Яків, син Алфеїв, і Тадей;

4 س ِمعانُ الَّذي يُدعَى أيضاً «الغَيُّورَ،» وَيَهُوذا الإسْخَريُوطِيُّ الَّذِي خانَ يَسُوعَ.

Симон Кананіт, та Юда Іскаріотський, що й видав Його.

5 و َقَدْ أرسَلَ يَسُوعُ هَؤُلاءِ الاثنَي عَشَرَ وَأعطاهُمُ التَّعلِيماتِ التّالِيَةَ: «لا تَذهَبُوا إلَى مِنْطَقَةٍ غَيرِ يَهُودِيَّةٍ، وَلا تَدخُلُوا مَدِينَةً سامِرِيَّةً،

Цих Дванадцятьох Ісус вислав, і їм наказав, промовляючи: На путь до поган не ходіть, і до самарянського міста не входьте,

6 ب َلِ اذهَبُوا إلَى خِرافِ بَني إسْرائِيلَ الضّالَّةِ،

але йдіть радніш до овечок загинулих дому Ізраїлевого.

7 و َأعلِنُوا أنَّ مَلَكُوتَ السَّماواتِ قَرِيبٌ.

А ходячи, проповідуйте та говоріть, що наблизилось Царство Небесне.

8 ا شفُوا المَرضَى، أقِيمُوا المَوتَى، اشفُوا البُرصَ، أخرِجُوا الأرواحَ الشِّرِّيرَةَ. أخَذْتُمُ السُّلطانَ لِعَمَلِ ذَلِكَ مَجّاناً، فَأعطُوا الآخَرِينَ مَجّاناً أيضاً.

Уздоровляйте недужих, воскрешайте померлих, очищайте прокажених, виганяйте демонів. Ви дармо дістали, дармо й давайте.

9 ل ا تَحمِلُوا فِي أحزِمَتِكُمْ نُقُوداً مِنَ الذَّهَبِ أوْ الفِضَّةِ أوْ النُّحاسِ،

Не беріть ані золота, ані срібла, ані мідяків до своїх поясів,

10 و َلا تَحمِلُوا حَقِيبَةً وَلا ثَوباً إضافِياً أوْ حِذاءً إضافِياً أوْ عُكّازاً. فَالعامِلُ يَستَحِقُّ طَعامَهُ.

ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні сандаль, ані палиці. Бо вартий робітник своєї поживи.

11 « وَعِندَما تَدخُلُونَ أيَّةَ مَدِينَةٍ أوْ قَريَةٍ، ابْحَثُوا عَنْ شَخصٍ يَستَحِقُّ أنْ يَستَقبِلَكُمْ، وَامْكُثُوا عِندَهُ حَتَّى تُغادِرُوا المَدِينَةَ.

А як зайдете в місто якесь чи в село, то розвідайте, хто там достойний, і там перебудьте, аж поки не вийдете.

12 و َعِندَما تَدخُلُونَ بَيتاً سَلِّمُوا عَلَى أهلِهِ.

А входячи в дім, вітайте його, промовляючи: Мир дому цьому!

13 ف َإنْ كانَ أهلُ البَيتِ مُستَحِقِّينَ، فَإنَّ سَلامَكُمْ سَيَأتِي عَلَيهِمْ. وَإنْ كانوا غَيرَ مُستَحِقِّينَ، فَإنَّ سَلامَكُمْ سَيَرجِعُ إلَيكُمْ.

І коли буде достойний той дім, нехай зійде на нього ваш мир; а як недостойний він буде, то мир ваш нехай до вас вернеться.

14 إ نْ كانَ أحَدٌ لا يُرَحِبُّ بِكُمْ فِي بَيتٍ أوْ فِي مَدِينَةٍ، وَلا يَستَمِعُ إلَى رِسالَتِكُمْ، فَاخرُجُوا مِنْ ذَلِكَ البَيتِ أوْ تِلكَ المَدِينَةِ، وَانفُضُوا الغُبارَ الَّذِي عَلِقَ بِأقدامِكُمْ.

А як хто вас не прийме, і ваших слів не послухає, то, виходячи з дому чи з міста того, обтрусіть порох із ніг своїх.

15 أ قولُ الحَقَّ لَكُمْ، فِي يَومِ الدَّينونَةِ، سَيَكُونُ لأهلِ سَدُومَ وَعَمُّورَةَ حالٌ أكثَرَ احتِمالاً مِمّا لِتِلْكَ المَدِينَةِ. يَسُوعُ يُحَذِّرُ مِنَ الضِّيقات

Поправді кажу вам: легше буде країні содомській й гоморській дня судного, аніж місту тому!

16 « ها أنا أُرسِلُكُمْ كَالغَنَمِ بَينَ الذِّئابِ. فَكُونُوا أذكِياءَ كَالحَيّاتِ، وَأبرِياءَ كَالحَمامِ.

Оце посилаю Я вас, як овець між вовки. Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голубки.

17 ا حذَرُوا مِنَ النّاسِ، لِأنَّهُمْ سَيُسَلِّمُونَكُمْ لِلمُحاكَمَةِ فِي مَحاكِمِهِمْ، وَسَيجلِدُونَكُمْ فِي مَجامِعِهِمْ.

Стережіться ж людей, бо вони на суди видаватимуть вас, та по синагогах своїх бичувати вас будуть.

18 و َسَيُسَلِّمُونَكُمْ إلَى حُكّامٍ وَمُلُوكٍ لِأنَّكُمْ تَلامِيذِي. سَتَكُونُ هَذِهِ فُرصَتُكُمْ لِتَشهَدُوا عَنِّي لليَهودِ وَلِغَيرِ اليَهُودِ.

І до правителів та до царів поведуть вас за Мене, на свідчення їм і поганам.

19 و َعِندَما يَقبِضَونَ عَلَيكُمْ، لا تَقلَقُوا بِخُصُوصِ ما سَتَقُولُونَهُ، لأنَّكُمْ سَتُعْطَونَ الكَلامَ المُناسِبَ فِي تِلْكَ السّاعَةِ

А коли видаватимуть вас, не журіться, як або що говорити: тієї години буде вам дане, що маєте ви говорити,

20 ت َذَكَّرُوا أنَّهُ لَيسَ أنتُمُ الَّذِينَ سَتَتَكَلَّمُونَ، بَلْ رُوحُ أبِيكُمْ هُوَ الَّذِي سَيَتَكَلَّمُ فيكُمْ.

бо не ви промовлятимете, але Дух Отця вашого в вас промовлятиме.

21 « سَيُسَلِّمُ الأخُ أخاهُ لِلقَتلِ، وَسَيُسَلِّمُ الأبُ وَلَدَهُ. وَسَيَنقَلِبُ الأولادُ عَلَى وَالِدِيهِمْ وَيَقتُلُونَهُمْ.

І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть супроти батьків, і їх повбивають.

22 و َسَيُبغُضُكُمْ جَمِيعُ النّاسِ بِسَبَبِ اسْمِي، وَلَكِنِ الَّذِي يَبقَى أميناً إلَى النِّهايَةِ، فَهَذا سَيَخلُصُ.

І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений.

23 و َعِندَما يَضطَهِدُونَكُمْ فِي إحدَى المُدُنِ، اهرُبُوا إلَى مَدِينَةٍ أُخْرَى. أقولُ الحَقَّ لَكُمْ، لَنْ تَنتَهُوا مِنَ الذَّهابِ إلَى كُلِّ مُدُنِ إسْرائِيلَ حَتَّى يَأتِي ابْنُ الإنسانِ ثانِيَةً.

А коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого. Поправді кажу вам, не встигнете ви обійти міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський.

24 « ما مِنْ تِلمِيذٍ أفضَلُ مِنْ مُعَلِّمِهِ، وَلا عَبدٍ أعظَمُ مِنْ سَيِّدِهِ.

Учень не більший за вчителя, а раб понад пана свого.

25 ف َلْيَكتَفِ التِّلمِيذُ بِأنْ يَصِيرَ كَمُعَلِّمِهِ، وَلْيَكتَفِ العَبْدُ بِأنْ يَصِيرَ كَسَيِّدِهِ. فَإنْ لَقَّبوا رَأسَ البَيتِ «بَعلَزَبُولَ، » فَماذا سَيُلَقِّبونَ بَقيَّةَ أعضاءَ البَيتِ؟ الخَوفُ مِنَ اللهِ لا مِنَ النّاس

Доволі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб як господар його. Коли Вельзевулом назвали господаря дому, скільки ж більше назвуть так домашніх його!

26 « فَلا تَخافُوا مِنهُمِ، فَما مِنْ مَخفِيٍّ إلّا وَسَيُكشَفُ، وَما مِنْ مَستُورٍ إلّا وَسَيُعلَنُ.

Але не лякайтеся їх. Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не виявиться.

27 ف َكُلُّ ما أقُولُهُ لَكُمْ فِي الظُّلمَةِ، قُولُوهُ فِي النُّورِ، وَكُلُّ ما هُمِسَ بِهِ فِي الآذانِ، أذيعُوهُ مِنْ فَوقِ سُطُوحِ البُيُوتِ.

Що кажу Я вам потемки, говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте проповідуйте те на дахах.

28 « لا تَخافُوا مِنَ الَّذِينَ يَقتُلُونَ الجَسَدَ، لَكِنَّهُمْ لا يَستَطِيعُونَ قَتلَ النَّفسِ، بَلْ خافُوا مِنْ ذَلِكَ الَّذِي يَستَطِيعُ إهلاكَ الجَسَدِ وَالنَّفسِ كِلَيهِما فِي جَهَنَّمَ.

І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні.

29 « ألا يُباعُ عُصفُورانِ بِفِلْسٍ واحِدٍ؟ وَمَعَ ذَلِكَ، لا يَسقُطُ أحَدُهُما عَلَىْ الأرْضِ إلّا بِإذْنِ أبِيكُمْ.

Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого.

30 أ مّا أنتُمْ فَحَتَّى شَعرُ رَأْسِكُمْ كُلُّهُ مَعدُودٌ.

А вам і волосся все на голові пораховано.

31 إ ذاً لا تَخافُوا، فَأنْتُمْ أثمَنُ مِنْ عَصافِيرَ كَثِيرَةٍ. الاعتِرافُ بِالمَسِيحِ أمامَ النّاس

Отож, не лякайтесь, бо вартніші ви за багатьох горобців.

32 « كُلُّ مَنْ يَعتَرِفُ بِي أمامَ الآخَرِينَ، فَسَأعتَرِفُ بِهِ أمامَ أبِي الَّذِي فِي السَّماءِ.

Отже, кожного, хто Мене визнає перед людьми, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я.

33 و َمَنْ يُنكِرُنِي أمامَ النّاسِ، سَأُنكِرُهُ أمامَ أبِي الَّذِي فِي السَّماءِ. المَسيحُ أوَّلاً

Хто ж Мене відцурається перед людьми, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм.

34 « لا تَظُنُّوا أنِّي جِئتُ لِكَي أُرَسِّخَ سَلاماً عَلَى الأرْضِ. لَمْ آتِ لِأُعطِيَ سَلاماً بَلْ سَيفاً!

Не думайте, що Я прийшов, щоб мир на землю принести, Я не мир принести прийшов, а меча.

35 أ تَيتُ: ‹لِيَنقَسِمَ الرَّجُلُ عَلَىْ أبِيهِ، وَالبِنتُ عَلَىْ أُمِّها، وَالكَنَّةُ عَلَىْ حَماتِها.

Я ж прийшов порізнити чоловіка з батьком його, дочку з її матір'ю, і невістку з свекрухою її.

36 ف َيَكونَ أعداءُ الإنسانِ هُمْ أهلَ بَيتِهِ!›

І: вороги чоловікові домашні його!

37 « لِأنَّ مَنْ يُحِبُّ أباهُ وَأُمَّهُ أكثَرَ مِنِّي، لا يَستَحِقُّ أنْ يَكُونَ مِنْ خاصَّتِي. مَنْ يُحِبُّ ابْناً أوْ ابنَةً أكثَرَ مِنِّي، لا يَستَحِقُّ أنْ يَكُونَ مِنْ خاصَّتِي.

Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний.

38 و َمَنْ لا يَأخُذُ صَلِيبَهُ وَيَتبَعُنِي فَهُوَ لا يَستَحِقُّنيْ.

І хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний.

39 م َنْ يُحاوِلُ أنْ يَربَحَ حَياتَهُ سَيَخسَرُها، أمّا مَنْ يَخسَرُ حَياتَهُ لِأجلِي فَسَيَربَحُها.

Хто душу свою зберігає, той погубить її, хто ж за Мене погубить душу свою, той знайде її.

40 « مَنْ يُرَحِّبُ بِكُمْ، فَإنَّهُ يُرَحِّبُ بِي. وَمَنْ يُرَحِّبُ بِي، فَإنَّهُ يُرَحِّبُ بِالَّذِي أرسَلَنِي.

Хто вас приймає приймає Мене, хто ж приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене.

41 ف َالَّذِي يُرَحِّبُ بِنَبِيِّ لِأنَّهُ نَبِيٌّ، سَيَنالُ مُكافَأةَ نَبِيٍّ. وَالَّذِي يُرَحِّبُ بِبارٍّ، لِأنَّهُ بارٌّ سَيَنالُ مُكافَأةَ بارٍّ.

Хто приймає пророка, як пророка, той дістане нагороду пророчу, хто ж приймає праведника, як праведника, той дістане нагороду праведничу.

42 و َمَنْ يُعطِي وَلَو كَأسَ ماءٍ بارِدٍ لِأحَدِ تَلامِيذِي المُتَواضِعِينَ، لِأنَّهُ تِلمِيذِي، فَالحَقُّ أقُولُ لَكُمْ إنَّهُ لَنْ يُحرَمَ مِنْ مُكافَأتَهُ.»

І хто напоїть, як учня, кого з малих цих бодай кухлем водиці холодної, поправді кажу вам, той не згубить нагороди своєї.