1 م ا أحلَى أنْ يَستَمِعَ اللهُ إلَى صَوتِي حِينَ أُصَلِّي إلَيهِ.

(115-1) Люблю я Господа, бо Він почув голос мій у благаннях моїх,

2 ل أنَّهُ أمالَ أُذُنَيهِ إلَيَّ، لِذَلِكَ سَادْعُوهُ طَوالَ حَياتِي.

(115-2) бо Він нахилив Своє ухо до мене, і я кликатиму в свої дні!

3 ع َلَى بابِ المَوتِ كُنتُ، وَأمسَكَتْ بِي أوجاعُ الهاوِيَةِ. الأسَى وَالضِّيقُ غَمَرانِي.

(115-3) Болі смерти мене оточили і знайшли мене муки шеолу, нещастя та смуток знайшов я!

4 د َعَوتُ باسمِ اللهِ وَقُلْتُ: «خَلِّصْ يا اللهُ حَياتِي.»

(115-4) А я в ім'я Господа кличу: О Господи, визволи ж душу мою!

5 ا للهُ رَحِيمٌ وَبارٌّ. إلَهُنا حَنّانٌ،

(115-5) Господь милостивий та справедливий, і наш Бог милосердний!

6 ا للهُ يَرعَى البُسَطاءَ. إذْ حِينَ كُنتُ عاجِزاً خَلَّصَنِي.

(115-6) Пильнує Господь недосвідчених, став я нужденний, та Він допоможе мені!

7 ع ُودِي إلَى راحَةِ بالِكِ، يا نَفسِي. فَاللهُ سَيَهتَمُّ بِكِ.

(115-7) Вернися, о душе моя, до свого відпочинку, бо Господь робить добре тобі,

8 م ِنْ فَمِ المَوتِ انتَزَعْتَ حَياتِي. مِنَ الدُّمُوعِ خَلَّصْتَ عَينَيَّ، وَقَدَمَيَّ مِنَ السُّقُوطِ.

(115-8) бо від смерти Ти визволив душу мою, від сльози моє око, ногу мою від спотикання.

9 أ َخدِمُ اللهَ ما دُمتُ فِي أرْضِ الأحياءِ.

(115-9) Я ходитиму перед обличчям Господнім на землях живих!

10 ح َفِظْتُ إيمانِي حَتَّى حِينَ تَكَلَّمْتُ وَقُلْتُ: «قَدْ تَحَطَّمْتُ جِدّاً.»

(116-1) Я вірив, коли говорив: Я сильно пригнічений!

11 و َفِي اضطِرابِي وَإحباطِي قُلْتُ: «كُلُّ البَشَرِ كاذِبُونَ.»

(116-2) Я сказав був у поспіху: Кожна людина говорить неправду!

12 ف َماذا بِوِسعِيَ أنْ أُعطِيَ اللهَ الَّذِي أعطانِي كُلَّ ما أملُكُ؟

(116-3) Чим я відплачу Господеві за всі добродійства Його на мені?

13 ا للهُ خَلَّصَنِي، لِذا سَأرفَعُ تَقدِمَةَ سَكِيبٍ وَأدعُو بِاسْمِ اللهِ.

(116-4) Я чашу спасіння прийму, і прикличу Господнє ім'я!

14 ل لهِ سَأُوفِي نُذُورِي أمامَ كُلِّ شَعبِهِ.

(116-5) Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його!

15 ث َمِينٌ لَدَى اللهِ دائِماً مَوْتُ أحَدِ أتباعِهِ الأُمَناءِ.

(116-6) Дорога в очах Господа смерть богобійних Його!

16 ي ا اللهُ أرجُوكَ، عَبدٌ مِنْ عَبِيدِكَ أنا، عَبدٌ مِنْ عَبِيدِكَ، ابنُ إحدَى إمائِكَ. وَأنتَ مِنْ قُيُودِي حَرَّرْتَنِي.

(116-7) О Господи, я бо Твій раб, я Твій раб, син Твоєї невільниці, Ти кайдани мої розв'язав!

17 إ لَيكَ أنتَ يا اللهُ أُقَدِّمُ تَقدِماتِ الحَمدِ، وَأدعُو باسمِكَ حِينَ أدعُو.

(116-8) Я жертву подяки Тобі принесу, і Господнім ім'ям буду кликати!

18 ل لهِ سَأُوفِي نَذُورِي أمامَ كُلِّ شَعبِهِ.

(116-9) Присяги свої Господеві я виконаю перед усім народом Його,

19 س َبِّحُوا اللهَ فِي ساحَةِ هَيكَلِهِ فِي وَسَطِكِ يا قُدْسُ. هَلِّلُويا.

(116-10) на подвір'ях Господнього дому, посеред тебе, о Єрусалиме! Алілуя!