1 « حِينَ كانَ إسْرائِيلُ صَغِيراً أحبَبتُهُ، وَمِن مِصرَ دَعَوتُ ابنِي.

Як Ізраїль був хлопцем, Я його покохав, і з Єгипту покликав Я сина Свого.

2 ك ُلَّما دَعَوتُهُمُ ابتَعَدُوا عَنِّي. ذَبَحُوا للِبَعلِ، أحرَقُوا بَخُوراً فِي عِبادَتِهِمْ لِلأصنامِ.

Як часто їх кликав, так вони йшли від Мене, приносили жертви Ваалам, і кадили бовванам.

3 ع َلَّمتُ أفْرايِمَ السَّيرَ ماسِكاً بِكِلَتا ذِراعَيهِ. لَكِنَّهُمْ لَمْ يَعرِفُوا أنِّي أنا شَفَيتُهُمْ بِضَربِي.

Я ж Єфрема ходити навчав, Я їх брав на рамена Свої, та не знали вони, що Я їх лікував.

4 ق ُدتُهُمْ بِحِبالِ اللُّطفِ، بِرُبُطِ المَحَبَّةِ. عامَلتُهُمْ كَالشَّخصِ الَّذِي يُزِيلُ النِّيرَ عَنِ الحَيواناتِ. انحَنَيتُ وَأطعَمتُهُ.

Я тягнув їх шнурками, що людям лицюють, шнурками любови, і був Я для них немов ті, що здіймають ярмо з-над їхньої шиї, і Я їх годував.

5 « سَيَعُودُونَ إلَى مِصرَ، وَسَيَكُونُ مَلِكُ أشُّورَ مَلِكَهُمْ، لأنَّهُمْ رَفَضُوا أن يَعُودُوا إلَيَّ.

До краю єгипетського він не вернеться, та Ашшур він буде для нього царем, бо вони не хотіли вернутись до Мене.

6 س َيَرفَعُ سَيفَهُ عَلَى مُدُنِهِ، وَسَيُفنِي بَني إسْرائِيلَ الَّذينَ يَتَفاخَرونَ كَثِيراً. سَيَلتَهِمُ المُتَآمِرِينَ.

А містами його ґрасуватиме меч, і засуви його повиламлює він та й пожере їх за задуми їхні.

7 ش َعبِي يَنتَظِرُ عَودَتِي. سَوفَ يَدعُونَ العَلِيَّ، لَكِنَّهُ لَن يَستَجِيبَ.» تَدمِيرُ اللهِ لإسْرائِيل

А народ Мій схильний відпадати від Мене, і хоч кличуть його догори, він не підіймається разом.

8 « كَيفَ أتَخَلَّى عَنكَ يا أفْرايِمُ؟ كَيفَ يُمكِنُنِي أن أُسَلِّمَكَ إلَى أعدائِكَ يا إسْرائِيلُ؟ كَيفَ أتَخَلَّى عَنكِ كَأدَمَةَ؟ كَيفَ أجعَلُكَ كَصَبُوِييمَ؟ اضطَرَبَ قَلبِي فِي داخِلِي، وَمَشاعِرُ المَحبَّةِ وَالحَنانِ اشتَعَلَتْ.

Як тебе Я, Єфреме, віддам, як видам тебе, о Ізраїлю? Як тебе Я віддам, як Адму, учиню тебе, мов Цевоїм? У Мені перевернулося серце Моє, розпалилася разом і жалість Моя!

9 ل َن أُطلِقَ غَضَبِي، لَن أُخَرِّبَ أفْرايِمَ ثانِيَةً. أنا اللهُ وَلَستُ إنساناً. أنا القُدُّوسُ السّاكِنُ فِي وَسَطِكَ، وَلَن أعُودَ أغضَبُ عَلَيكِ.

Не вчиню жару гніву Свого, більше нищити Єфрема не буду, бо Бог Я, а не людина, серед тебе Святий, і не прийду в люті гніву.

10 س َيَسِيرُونَ وَراءَ اللهِ. أنا سَأُزَمجِرُ كَالأسَدِ، سَأزأرُ فَيَأتِي الأولادُ مِنَ الغَربِ وَهُمْ مُرتَعِدُونَ،

За Господом підуть вони, а Він заричить, немов лев, і Він заричить, і від заходу прийдуть в тремтінні сини.

11 س َيَأتُونَ مُرتَجِفِينَ كَطَيرٍ مِنْ مِصرَ، وَكَحَمامَةٍ مِنْ أرْضِ أشُّورَ، وَسَأُسْكِنُهُمْ فِي بُيُوتِهِمْ،» يَقُولُ اللهُ.

Вони прийдуть в тремтінні, як птах із Єгипту, і як голуб із краю Ашшура, і Я посаджу їх по їхніх домах, говорить Господь.

12 « شَعبُ أفْرايِمَ أحاطَ بِي بِالكَذِبِ، وَبَنو إسْرائِيلَ أحاطوني بِالتَّمَرُّدِ. أمّا يَهُوذا فَما يَزالُ يَسِيرُ مَعَ اللهِ، وَما زالَ أمِيناً نَحوَ القِدِّيسِينَ.»

(12-1) Єфрем оточив Мене лжею, лукавством Ізраїлів дім, а Юда держався ще з Богом і з святими був вірний.