1 م َنْ يُحِبُّ التَّأدِيبَ فَهُوَ يُحِبُّ المَعرِفَةَ، وَالّذي يَكرَهُ التَّوبِيخَ غَبِيُّ.

Хто любить навчання, той любить пізнання, а хто докір ненавидить, той нерозумний.

2 ا لإنسانُ الصّالِحُ يَنالُ رِضَى اللهِ ، أمّا الَّذِي يُخَطِّطُ للشَّرِّ فَسَيُدانُ.

Добрий від Господа має вподобання, а людину злих замірів осудить Господь.

3 ل ا يَقوَى الإنسانُ بِالشَّرِّ، أمّا البارُّ فَتَثبُتُ جُذُورُهُ.

Не зміцниться людина безбожністю, корінь же праведних не захитається.

4 ا لمَرأةُ الصّالِحَةُ تاجٌ لِزَوجِها، أمّا الَّتِي تَجلِبُ العارَ لِزَوجِها فَكَالنَّخْرَ فِي العِظامِ.

Жінка чеснотна корона для чоловіка свого, а засоромлююча мов та гниль в його костях.

5 أ فكارُ البارِّ كُلُّها عَدلٌ، أمّا خُطَطُ الشِّرِّيرِ فَكُلُّها خِداعٌ.

Думки праведних право, підступні заміри безбожних омана.

6 ك َلامُ الشِّرِّيرِ يُشبِهُ الفَخَّ الَّذِي يَقُودُ إلَى المَوتِ، أمّا كَلامُ البارِّ فَيُنقِذُ حَياةَ النّاسِ.

Безбожних слова чатування на кров, а уста невинних урятовують їх.

7 ي َسقُطُ الشِّرِّيرُ وَلا يَبقَى لَهُ أثَرٌ، أمّا بَيتُ البارِّ فَيَثبُتُ.

Перевернути безбожних і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.

8 ي ُمدَحُ الإنْسانُ عَلَى حِكْمتِهِ، أمّا الَّذِي يُفَكِّرُ بِالفَسادِ فَيُحتَقَرُ.

Хвалять людину за розум її, а кривосердий стає на погорду.

9 خ َيرٌ لَكَ أنْ لا تَكُونَ مُهِمّاً وَتَملِكُ عَبداً، مِنْ أنْ تَدَّعِيَ الأَهَمِّيَةَ وَلَيسَ عِندَكَ طَعامٌ.

Ліпше простий, але роботящий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позбавлений.

10 ا لبارُّ يَهتَمُّ بِحاجَةِ بَهِيمَتِهِ، أمّا شَفَقَةُ الشِّرِّيرِ فَهِيَ قَسوَةٌ.

Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.

11 م َنْ يَعمَلُ فِي حَقلِهِ فَسَيَجنِي الكَثِيرَ مِنَ الطَّعامِ، أمّا الأحْمَقُ فَيُلاحِقُ أشياءَ بِلا قِيمَةٍ.

Хто оброблює землю свою, той хлібом насичується, хто ж за марницею гониться, той позбавлений розуму.

12 ا لشِّرِّيرُ يَشتَهِي صَيدَ الشَّرِّ، أمّا الأبْرارُ فَيُثمِرُونَ دائِماً.

Безбожний жадає ловити у сітку лихих, а в праведних корень приносить плоди.

13 ي ُمسَكُ الشِّرِّيرُ بِسَبَبِ كَلامِهِ الخاطِئِ، أمّا البارُّ فيَنْجُو مِنَ المَتاعِبِ.

Пастка злого в гріху його уст, а праведний з утиску вийде.

14 ي َشبَعُ الإنسانُ خَيراً مِنْ ثَمَرِ فَمِهِ، وَيُكافَأُ الإنسانُ عَلَى عَمَلِ يَدَيهِ.

Людина насичується добром з плоду уст, і зроблене рук чоловіка до нього впаде.

15 ط َرِيقُ الأحْمَقِ تَبدُو صَحِيحَةً لَهُ، أمّا الحَكِيمُ فَيَستَمِعُ إلَى النَّصِيحَةِ.

Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради.

16 ا لأحْمَقُ يُظهِرُ غَضَبَهُ فِي الحالِ، أمّا الَّذِي يَغْفِرُ لِمَنْ أهانَهُ فَهُوَ ذَكيٌّ.

Нерозумного гнів пізнається відразу, розумний же мовчки ховає зневагу.

17 ا لشّاهِدُ الصّادِقُ يَقُولُ الحَقَّ، أمّا الشّاهِدُ الكاذِبُ فَتَقُودُ كَلِماتُهُ إلَى الخِداعِ وَالضِّيقِ.

Хто правду говорить, той виявлює праведність, а свідок брехливий оману.

18 ه ُناكَ ثَرثَرَةٌ مِثلُ الطَّعْنِ بِالسَّيفِ، أمّا كَلامُ الحَكِيمِ فَفِيهِ شِفاءٌ.

Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих то ліки.

19 ا لكَلامُ الصّادِقُ يَثبُتُ إلَى الأبَدِ، أمّا كَلامُ الكَذِبِ فَيَثبُتُ لِلَحَظاتٍ.

Уста правдиві стоятимуть вічно, а брехливий язик лиш на хвилю.

20 ا لخِداعُ مَوجُودٌ فِي ذِهنِ الَّذِينَ يُفَكِّرُونَ بِالشَّرِّ، أمّا الَّذِينَ يُفَكِّرُونَ بِالخَيْرِ وَيُنادُونَ بِهِ فَيَفرَحُونَ.

В серці тих, хто зло оре, омана, а радість у тих, хто дораджує мир.

21 ا لبارُّ لا يُصِيبُهُ الشَّرُّ، وَالشِّرِّيرُ يَمتَلِئُ بِالمَشاكِلِ.

Жодна кривда не трапиться праведному, а безбожні наповняться лихом.

22 ا للهُ يَحتَقِرُ الكَلامَ الكاذِبَ، وَيَفرَحُ بِالصّادِقِينَ.

Уста брехливі огида у Господа, а чинячі правду Його уподоба.

23 ا لرَّجُلُ الذَّكِيُّ لا يُظْهِرُ كُلَّ ما يَعرِفُهُ، أمّا الأغبِياءُ فَيُظهِرُونَ جَهلَهُمْ.

Приховує мудра людина знання, а серце безумних глупоту викликує.

24 ا لمُجتَهِدُ سَيَحكُمُ، أمّا الكُسالَى فَيُصْبِحُونَ فُقَراءَ وَعَبِيداً.

Роботяща рука пануватиме, а лінива даниною стане.

25 ا لقَلَقُ الَّذِي فِي قَلبِ الإنسانِ يَحْنيهِ، وَالكَلِمَةُ الطَّيِّبَةُ تُسعِدُهُ.

Туга на серці людини чавить її, добре ж слово її веселить.

26 ا لبارُّ يَنْصَحُ جِيرانَهُ، أمّا الأشرارُ فَيُضِلُّونَ.

Праведний вивідає свою путь, а дорога безбожних зведе їх самих.

27 ا لكَسْلانُ لا يَطبُخُ صَيدَهُ، أمّا المُجتَهِدُ فَيَنالُ الغِنَى.

Не буде ледачий пекти свого полову, а людина трудяща набуде маєток цінний.

28 ه ُناكَ حَياةٌ فِي طَرِيقِ البِرِّ، فَطَريقُهُمُ لا يَقُودُ إلَى المَوْتِ.

В путі праведности є життя, і на стежці її нема смерти.