1 أ رفَعُكَ يا اللهُ لِأنَّكَ نَشَلتَنِي، وَلَمْ تَجعَلْ أعدائِي يَشْمَتُونَ بِي!

Псалом Давидів. Пісня освячення дому. (30-2) Буду тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини мене витяг, і не потішив моїх ворогів ради мене!

2 ب ِكَ اسْتَغَثْتُ يا إلَهِي ، فَشَفَيتَنِي!

(30-3) Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, і мене вздоровив Ти.

3 ر َفَعْتَنِي يا اللهُ مِنَ الهاوِيَةِ. أحيَيتَ نَفسِي وَحَفِظْتَنِي مِنَ الهُبُوطِ إلَى الحُفْرَةِ.

(30-4) Господи, вивів Ти душу мою із шеолу, Ти мене оживив, щоб в могилу не сходити мені!

4 س َبِّحُوا اللهَ أيُّها الأُمناءُ، أكرِمُوا ذِكَرَ اسْمِهِ القُدُّوسِ.

(30-5) Співайте Господеві, святії Його, й славте пам'ять святині Його!

5 ل ِأنَّ المَوْتَ فِي غَضَبِهِ! وَالحَياةُ فِي رِضاهُ. فِي المَساءِ اضْطَجَعْتُ باكِياً وَفِي الصَّباحِ كُنتُ مُبتَهِجاً!

(30-6) Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ранок!

6 ظ َنَنْتُ فِي طُمَأْنِينَتِي أنَّ لا شَيءَ يَمَسُّنِي.

(30-7) А я говорив був у мирі своєму: Я не захитаюсь навіки!

7 و َحِينَ رَضِيتَ يا اللهُ عَنِّي صِرْتُ وَكَأنِّي أقِفُ عَلَى جَبَلٍ ثابِتٍ. وَعِندَما أدَرْتَ وَجهَكَ عَنِّي، ارتَعَدْتُ خَوْفاً.

(30-8) Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі моїх сил. Як лице Своє Ти заховав, то збентежився я.

8 ب ِكَ استَغَثْتُ يا اللهُ ، تَضَرَّعْتُ إلَى اللهِ.

(30-9) До Тебе я кличу, о Господи, і благаю я Господа:

9 ق ُلْتُ ما الفائِدَةُ إذا مِتُّ؟ ألَعَلَّ التُّرابَ يُسَبِّحُكَ؟ ألَعَلَّ المَوْتَى يُخبِرُونَ عَنْ أمانَتِكَ؟

(30-10) Яка користь із крови моєї, коли я до гробу зійду? Чи хвалити Тебе буде порох? Чи він виявить правду Твою?

10 ا سْمَعْ يا اللهُ صَلاتِي، وَأظهِرْ لِي رَحمَةً. كُنْ عَوْنِي يا اللهُ.

(30-11) Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, будь мені помічником!

11 ف َحَوَّلْتَ حِدادِي إلَى ابتِهاجٍ عَظِيمٍ. خَلَعْتَ عَنِّي ثِيابَ الحُزْنِ، وَألبَسْتَنِي سَعادَةً.

(30-12) Ти перемінив мені плач мій на радість, жалобу мою розв'язав, і підперезав мене радістю,

12 ي ا إلَهِي ، أُسَبِّحُكَ إلَى الأبَدِ، لِكَي يُوجَدَ مَنْ يَتَرَنَّمُ بِتَسبِيحِكَ، وَلا يَكُونُ صَمْتٌ.

(30-13) щоб славу співала людина Тобі й не замовкла! Господи, Боже мій, повік славити буду Тебе!