1 ي َقُولُ اللهُ: «تَرَنَّمِي أيَّتُها العاقِرُ الَّتِي لَمْ تَلِدْ، اهتِفِي بِأعلَى صَوتِكِ يا مَنْ لَمْ تَعْرِفِي آلامَ الوِلادَةِ، لأنَّ أولادَ المَرأةِ المَهجُورَةِ سَيَكُونُونَ أكثَرَ عَدَداً مِنْ أولادِ المُتُزَوِّجَةِ.

Веселися ж, неплідна, яка не родила, співанням утішайся й радій, що мук породільних не мала, бо в покиненої буде більше синів від синів заміжньої, говорить Господь!

2 « وَسِّعِي خَيمَتَكِ، وَابسِطِي سَتائِرَها. لا تَبقَي كَما أنتِ. أطِيلِي حِبالَ الخَيمَةِ، وَاجعَلِي أوتادَها أقوَى.

Пошир місце намету свого, а завіси наметні помешкань твоїх повитягай, не затримуй! Свої шнури продовж, а кілочки свої позміцняй!

3 ل أنَّكِ سَتَمتَدِّينَ إلَى اليَمِينِ وَاليَسارِ، وَسَيَمتَلِكُ نَسلُكِ أرْضَ الأُمَمِ، وَيَسكُنُ المُدُنَ المَهجُورَةَ الخَرِبَةَ.

Бо праворуч і ліворуч поширишся ти, а насіння твоє одідичать народи, і заселять міста опустошені.

4 ل ا تَخافِي لأنَّكِ لَنْ تَخزَي. لا تُحبَطِي لأنَّكِ لَنْ تَتَعَرَّضِي للإذْلالِ. لأنَّكِ سَتَنسَينَ خِزيَ صِباكِ، وَلَنْ تَعُودِي تَذكُرِينَ عارَ تَرَمُّلَكِ.

Не бійся, бо сорому ти не зазнаєш, і не соромся, бо не будеш застиджена, бо про сором свого юнацтва забудеш, а ганьби удівства свого ти не будеш уже пам'ятати!...

5 ل أنَّ رَجُلَكِ هُوَ خالِقُكِ، وَاسْمُهُ يهوه القَدِيرُ. قُدُّوسُ إسْرائِيلَ هُوَ فادِيكِ، وَهُوَ يُدعَى إلَهَ كُلِّ الأرْضِ.

Бо Муж твій, Творець твій, Господь Саваот йому Ймення, а твій Викупитель Святий Ізраїлів, Він Богом усієї землі буде званий!

6 « لأنَّ اللهَ دَعاكِ إلَى الرُّجُوعِ إلَيهِ كَزَوجَةٍ تَرَكَها زَوجُها وَهِيَ مُكتَئِبَةٌ فِي رُوحِها، كَزَوجَةٍ رُذِلَتْ فِي شَبابِها، يَقُولُ إلَهُكِ.

Бо Господь був покликав тебе, як покинуту жінку й засмучену духом, й як жінку юнацтва Свого, як була ти відкинена, каже твій Бог.

7 ت َرَكتُكِ لِوَقتٍ قَصِيرٍ، لَكِنِّي سَأُرجِعُكِ إلَيَّ بِرَحمَةٍ عَظِيمَةٍ.

На хвильку малу Я тебе був покинув, але з милосердям великим тебе позбираю.

8 ب ِفَيَضانٍ مِنَ الغَضَبِ سَتَرتُ وَجهِي عَنكِ لِلَحظَةٍ، وَلَكِنِّي بِمَحَبَّةٍ أبَدِيَّةٍ سَأرحَمُكِ. يَقُولُ اللهُ فَادِيكِ. مَحَبَّةُ اللهِ لِشَعبِه

У запалі гніву Я сховав був обличчя Своє на хвилину від тебе, та вічною милістю змилуюся над тобою, каже твій Викупитель, Господь.

9 « لأنَّ هَذا كَأيّامِ نُوحَ بِالنِّسبَةِ لِي. وَكَما أقسَمتُ بِأنَّ مِياهَ طُوفانِ نُوحَ لَنْ تَغمُرَ الأرْضَ فِيما بَعْدُ. هَكَذا أُقسِمُ ألّا أغضَبَ عَلَيكِ وَأُوَبِّخَكِ ثانِيَةً.

Бо для Мене оце мов ті Ноєві води: як Я присягнув був, що Ноєві води не прийдуть уже над землею, так Я присягнув, щоб на тебе не гніватися й не картати тебе!

10 ف َمَعْ أنَّ الجِبالَ قَدْ تَزُولُ، وَالتِّلالَ تَتَزَحزَحُ، لَكِنَّ احسانِي لَنْ يَزُولَ عَنكِ، وَعَهدِي لَكِ بِالسَّلامِ لَنْ يُكسَرَ. أنا اللهَ راحِمَكِ أُعْطِيكِ هَذا الوَعدَ.

Бо зрушаться гори й холми захитаються, та милість Моя не відійде від тебе, і заповіт Мого миру не захитається, каже твій милостивець, Господь.

11 « أيَّتُها المِسكِينَةُ، المُحاطَةُ بِالأعداءِ وَكَأنَّهُمْ عاصِفَةٌ، مِنْ غَيرِ أنْ تَتَعَزَّى، إنِّي سَأُثَبِّتُ حِجارَتَكِ بِطِينٍ ثَمِينٍ، وَسَأجعَلُ أساساتِكِ مِنَ الياقُوتِ الأزرَقِ.

Моя дочко убога та бурею гнана, невтішна, ось каміння твої покладу в малахіті, основи ж твої закладу із сапфірів!

12 س َأبنِي أبْراجَكِ بِالياقُوتِ، وَأبوابَكِ بِالجَواهِرِ، وَكُلَّ حُدُودِكِ بِحِجارَةٍ كَرِيمَةٍ.

І пороблю із рубіну карнізи твої, твої ж брами з каміння карбункула, а всю горожу твою з дорогого каміння.

13 و َسَيَكُونُ كُلُّ أولادِكِ مُتَعَلِّمِيْنَ مِنَ اللهِ ، وَسَيَكُونُ لَدَيهِمْ سَلامٌ عَظِيمٌ.

Всі сини твої стануть за учнів Господніх, і спокій глибокий настане синам твоїм!

14 س َتُؤَسَّسِينَ بِالعَدلِ، وَسَتَكُونِينَ بَعِيدَةً عَنِ الظُّلمِ، فَلا تَخافِي، وَبَعِيدَةً عَنِ الرُّعبِ، فلا يَقتَرِبُ إلَيكِ.

Будеш міцно поставлена правдою, стань далеко від утиску, бо не боятимешся, і від страху, бо до тебе не зблизиться він.

15 إ نْ هاجَمَكِ أحَدٌ، فَلَنْ يَكُونَ هَذا مِنِّي. وَمَنْ يُهاجِمُكِ يَسقُطُ عِندَكِ.

Коли хто чіплятися буде до тебе, то це не від Мене, хто чіплятися буде до тебе, той перед тобою впаде.

16 « أنا خَلَقتُ الحَدّادَ الَّذِي يَنفُخُ عَلَى جَمرِ النّارِ، لِيَصنَعَ أدَواتِهِ الحَدِيدِيَّةَ. كَذَلِكَ أنا خَلَقتُ المُدَمِّرَ لِيُخَرِّبَ.

Отож, Я створив коваля, який дме на огонь із вугілля, і вироблює зброю свого ремесла; і вигубника теж Я створив, який нищить ту зброю.

17 ل َنْ تَنجَحَ كُلُّ الأسلِحَةِ المُوَجَّهَةِ ضِدَّكِ، وَسَتُبطِلِينَ كُلَّ ما يُقالُ ضِدَّكِ فِي المُحاكَمَةِ. هَذِهِ هِيَ بَرَكاتُ خُدّامِ اللهِ. وَنُصرَتُهُمْ مِنْ عِندِي.

Жодна зброя, що зроблена буде на тебе, не матиме успіху, і кожнісінького язика, який стане з тобою до суду, осудиш. Це спадщина Господніх рабів, а їхнє оправдання від Мене, говорить Господь!