1 و َأدخَلُوا صُنْدُوقَ اللهِ، وَوَضَعُوهُ داخِلَ الخَيمَةِ الَّتِي نَصَبَها داوُدُ لَهُ. وَذَبَحُوا ذَبائِحَ صاعِدَةً وَتَقْدِماتِ سَلامٍ فِي حَضْرَةِ اللهِ.
І принесли вони Божого ковчега, і поставили його в середині скинії, що розтягнув для нього Давид, і принесли цілопалення та мирні жертви перед Божим лицем.
2 و َلَمّا أكمَلَ داوُدُ تَقْدِيمَ الذَّبائِحِ الصّاعِدَةِ وَذَبائِحَ السَّلامِ، بارَكَ الشَّعبَ بِاسْمِ اللهِ.
І покінчив Давид приносити цілопалення та мирні жертви, та й поблагословив народ Ім'ям Господнім.
3 و َوَزَّعَ عَلَى كُلِّ رَجُلٍ وَامْرَأةٍ مِنْ بَنِي إسْرائِيلَ رَغِيفَ خُبْزٍ وَكَعْكَ تَمْرٍ وَكَعْكَ زَبِيبٍ.
І він поділив для всякого Ізраїлевого мужа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханцеві хліба, і по кавалкові м'яса та по виноградному калачеві.
4 و َعَيَّنَ بَعْضَ الَّلاوِيِّينَ لِيَخدِمُوا كَخُدّامٍ أمامَ صُنْدُوقِ عَهْدِ اللهِ لِكَي يُذِيعَوُا، وَيَشْكُرُوا، وَيُسَبِّحُوا اللهَ ، إلَهَ إسْرائِيلَ.
І він попризначував перед Господнім ковчегом із Левитів служачих, щоб вони визнавали, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого:
5 و َكانَ آسافُ يَقُودُ فِرْقَةَ التَّسْبِيحِ، وَزَكَرِيّا يُساعِدَهُ. بَيْنَما يُعْزِفُ يَعْزِيئِيلُ وَشَمِيرامُوثُ وَيَحِيئِيلُ وَمَتَّثْيا وَألِيآبُ وَبَنايا وَعُوبِيدُ أدُومُ وَيَعِيئِيلُ بِرَبابٍ وَقَياثِيرَ. وَيَضْرِبُ آسافَ الصُّنُوجَ.
Асаф був головою, а другий по ньому Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл на знаряддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимбалах.
6 و َيَنْفُخُ بَنايا وَيَحَزْيئِيلُ الأبْواقَ بانْتِظامٍ أمامَ صُنْدُوقِ عَهْدِ اللهِ. مَزْمُورُ شُكْرٍ لِداوُد
А священики Беная та Яхазіїл на сурмах, завжди перед ковчегом Божого заповіту.
7 و َفِي ذَلِكَ اليَوْمِ نَظَمَ داوُدُ مَزْمُورَ شُكْرٍ للهِ عَزَفَهُ آسافُ وَأقْرِباؤُهُ:
Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подяку Господеві через Асафа та братів його:
8 ا حمَدُوا اللهَ ، أذِيعُوا اسْمَهُ. عَرِّفُوا الأُمَمَ بِأعمالِهِ العَظِيمَةِ.
Дякуйте Господу, кличте Ім'я Його, серед народів звіщайте про вчинки Його!
9 ر َنِّمُوا لَهُ، غَنُّوا تَسْبِيحَهُ، حَدِّثُوا بِمُعجِزاتِهِ.
Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чуда Його!
10 ا فْتَخِرُوا بِاسْمِهِ القُدُّوسِ، وَلْتَبْتَهِجْ قُلُوبُ كُلِّ مَنْ يَطلُبُونَ اللهَ.
Хваліться святим Його Йменням, хай тішиться серце шукаючих Господа!
11 ا طلُبُوا اللهَ وَقُوَّتَهُ، اسْعُوا إلَيْهِ دائِماً.
Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте!
12 ا ذْكُرُوا المُعجِزاتِ الَّتِي صَنَعَها، آياتِهِ وَالأحْكامَ الَّتِي نَطَقَ بِها.
Пам'ятайте про чуда Його, які Він учинив, про ознаки Його та про присуди уст Його
13 ي ا نَسلَ إسْرائِيلَ، يا خُدّامَهُ، يا أبْناءَ يَعْقُوبَ، مُختارِيهِ.
ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибранці Його!
14 ه ُوَ إلَهُنا ، أحكامُهُ تَملأُ الأرْضَ.
Він Господь, Бог наш, по цілій землі Його присуди!
15 إ لَى الأبَدِ اذْكُرُوا عَهْدَهُ، الكَلامَ الَّذِي أوصَى بِهِ لِألْفِ جِيلٍ،
Пам'ятайте навіки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу родів,
16 ا لعَهْدَ الَّذِي قَطَعَهُ مَعَ إبْراهِيمَ، وَوَعَدَ بِهِ إسْحَاقَ.
що склав Він Його з Авраамом, і присягу Його для Ісака.
17 ث َبَّتَهُ مَعَ يَعْقُوبَ مَرْسُوماً، وَمَعَ إسْرائِيلَ عَهْداً أبَدِيّاً.
І Він поставив його за Закона для Якова, Ізраїлеві заповітом навіки,
18 ف َقالَ: «سَأُعطِيكَ أرْضَ كَنْعانَ، فَتَكُونَ مِنْ نَصِيبِكَ.»
говорячи: Дам тобі край ханаанський, як наділ спадщини для вас!
19 ك انُوا قَلِيلِينَ وَغُرَباءُ فِي الأرْضِ،
Тоді їх було невелике число, нечисленні були та приходьки на іншій землі,
20 ي َرتَحِلُونَ مِنْ أُمَّةٍ إلَى أُمَّةٍ، وَمِنْ مَملَكَةٍ إلَى مَملَكَةٍ.
і від народу ходили вони до народу, і від царства до іншого люду.
21 ف َلَمْ يَسْمَحِ لِأحَدٍ بِأنْ يَظلِمَهُمْ، وَحَذَّرَ مُلُوكاً مِنَ المَساسِ بِهِمْ.
Не дозволив нікому Він кривдити їх, і за них Він царям докоряв:
22 ق الَ لَهُمْ: «لا تَمَسُّوا مُسَحائِي، وَلا تُؤْذُوا أنبِيائِي!»
Не доторкуйтеся до Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого!
23 ر َنِّمُوا للهِ يا كُلَّ الأرْضِ، أذِيعُوا يَوْماً بَعْدَ يَوْمٍ خَلاصَهُ.
Господеві співайте, вся земле, з дня-на-день сповіщайте спасіння Його!
24 أ علِنُوا مَجدَهُ بَينَ الأُمَمِ، وَمُعجِزاتِهِ بَينَ الشُّعُوبِ.
Розповідайте про славу Його між поганами, про чуда Його між усіма народами.
25 ل ِأنَّ اللهَ عَظِيمٌ وَجَدِيرٌ بِالتَّسْبِيحِ، وَأكثَرُ مَهابَةً مِنْ كُلِّ الآلِهَةِ.
Бо великий Господь і прославлений вельми, і Він найгрізніший над богів усіх!
26 ل ِأنَّ آلِهَةَ الشُّعُوبِ الأُخرَى أصْنامٌ لا حَولَ لَها وَلا قُوَّةَ، أمّا اللهُ فَصَنَعَ السَّماواتِ.
Бо всі боги народів божки, а Господь небеса сотворив!
27 ب َهاءٌ وَجَلالٌ فِي حَضْرَتِهِ، وَقُوَّةٌ وَفَرَحٌ فِي مَسْكَنِهِ.
Слава та велич перед лицем Його, сила та радість на місці Його.
28 أ عطُوا اللهَ ، يا عائِلاتَ الشُّعُوبِ، أُعطُوا اللهَ مَجداً وَقُوَّةً.
Дайте Господу, роди народів, дайте Господу славу та силу,
29 أ عطُوا اللهَ المَجدَ الَّلائِقَ بِاسْمِهِ. هاتُوا تَقْدِمَةً وَادخُلُوا إلَى حَضْرَتِهِ. اعبُدُوا اللهَ وَاسْجُدُوا لَهُ فِي بَهاءِ قَداسَتِهِ.
дайте Господу славу Ймення Його, приносьте дарунка й приходьте перед лице Його! Кланяйтеся Господеві в величчі святому!
30 ا رتَعِدُوا أمامَهُ يا كُلَّ شُعُوبِ الأرْضِ حَقّاً. العالَمُ ثابِتٌ فِي مَكانِهِ، لا تَقْدِرُ قُوَّةٌ أنْ تُزَحزِحَهُ.
Перед лицем Його затремти, уся земле, бо міцно поставлений всесвіт, щоб не захитався!
31 ل ِتَبْتَهِجِ السَّماواتُ وَلْتَفْرَحِ الأرْضُ، وَلْيُقَلْ بَينَ الأُمَمِ: « اللهُ يَملُكُ.»
Хай небо радіє, і хай веселиться земля, і хай серед народів говорять: Царює Господь!
32 ل ِيَهْدِرِ البَحْرُ وَكُلُّ ما يَملأُهُ، لِيَبْتَهِجِ الرِّيفُ وَكُلُّ ما فِيهِ.
Нехай гримить море й його повнота, нехай поле радіє та все, що на ньому!
33 ح ِينَئِذٍ، سَتَفْرَحُ أشْجارُ الغابَةِ فِي حَضرَةِ اللهِ حِينَ يَأْتِي لِيَحكُمَ عَلَى الأرْضِ.
Тоді перед Господнім лицем дерева лісні заспівають, бо землю судити йде Він.
34 س بِّحُوا اللهَ ، لِأنَّهُ صالِحٌ، لِأنَّ رَحمَتَهُ إلَى الأبَدِ.
Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
35 ق ُولُوا: «خَلِّصْنا يا إلَهَنا وَمُخَلِّصَنا، وَاجمَعْنا وَأنقِذْنا مِنَ الأُمَمِ، لِكَي نُقَدِّمَ الشُّكْرَ لاسْمِكَ القُدُّوسِ، لِكَي نُخبِرَ بِفَخْرٍ بِأعمالِكَ الجَدِيرَةِ بِالتَّسْبِيحِ.
І промовте: Спаси нас, о Боже спасіння нашого, і збери нас, і нас урятуй від народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!
36 ل ِيَتَبارَكِ اللهُ ، إلَهُ إسْرائِيلَ إلَى أبَدِ الآبِدِينَ.» فَقالَ كُلُّ الشَّعبِ: «آمِين!» وَسَبَّحُوا اللهَ.
Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки! А народ увесь сказав: Амінь і Хвала Господеві!
37 و َتَرَكَ داوُدُ آسافَ وَمُساعِدِيهِ هُناكَ أمامَ صُنْدُوقِ عَهْدِ اللهِ لِيَخدِمُوا أمامَ الصُّنْدُوقِ دائِماً حَسَبَ المُتَطَلَّباتِ اليَوْمِيَّةِ.
І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб завжди служили перед ковчегом, що в якій день треба було,
38 و َبَقِيَ هُناكَ أيضاً عُوبِيدُ آدُومَ وَأقْرِباؤُهُ الثَّمانِيَةُ وَالسِّتُّونَ، وَعُوبِيدُ أدُومَ بْنُ يَدِيثُونَ وَحُوسَةَ، لِيَخدِمُوا كَبَوّابِينَ.
і Овед-Едома та братів його, шістдесят і вісьмох; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса за придверних;
39 و َبَقِيَ أمامَ خَيمَةِ اجتِماعِ اللهِ فِي المُرْتَفَعِ فِي جِبْعُونَ الكاهِنُ صادُوقُ وَزُمَلاؤُهُ الكَهَنَةُ.
а священика Садока та братів його священиків перед Господнім наметом на пагірку, що в Ґів'оні,
40 و َكانَ مَطلُوباً مِنْهُمْ أنْ يُقَدِّمُوا تَقْدِماتٍ صاعِدَةً كامِلَةً للهِ صَباحاً وَمَساءً عَلَى مَذْبَحِ التَّقْدِماتِ الصّاعِدَةِ، وَفْقَ كُلِّ ما هُوَ مَكْتُوبٌ فِي شَرِيعَةِ اللهِ الَّتِي أمَرَ إسْرائِيلَ باتِّباعِها.
щоб приносити цілопалення для Господа на жертівнику цілопалення, завжди ранком та ввечорі, та на все інше, що написане в Законі Господа, що наказав був Ізраїлеві.
41 و َبَقِيَ مَعَهُمْ هَيمانُ، وَيَدُوثُونُ، وَبَقِيَّةُ المُختارِينَ وَالمُعَيَّنِينَ بِالاسْمِ لِتَقْدِيمِ التَّسبيحِ للهِ: «لِأنَّ رَحْمَتَهُ إلَى الأبَدِ.»
А з ними Геман та Єдутун, та решта вибраних, що були докладно зазначені поіменно, щоб Дякувати Господеві, бо навіки Його милосердя!
42 و َكانَ مَعْهُما، أي مَعَ هَيمانَ وَيَدُوثُونَ، أبْواقٌ وَصُنُوجٌ لِلَّذِينَ يَعزِفُونَ عَلَيها وَآلاتٌ لِعَزْفِ تَرانِيمَ للهِ. وَكانَ أبْناءُ يَدُوثُونَ مَسْؤُولِينَ عَنِ البَوّابَةِ.
А з ними сурми та цимбали для тих, що грають, та знаряддя для Божої пісні. А сини Єдутунові сторожі до брами.
43 ث ُمَّ ذَهَبَ الشَّعبُ كُلُّهُمْ إلَى بُيُوتِهِمْ. وَرَجِعَ داوُدُ لِيُبارِكَ بَيتَهُ.
І порозходився ввесь народ, кожен до дому свого. А Давид вернувся, щоб поблагословити свій дім.