1 « لَكِنْ اسْمَعِ الآنَ كَلامِي يا أيُّوبُ، وَانتَبِه إلَى كَلِماتِي.

Але слухай но, Йове, промови мої, і візьми до ушей всі слова мої.

2 س َأفتَحُ فَمِي، وَسَأتَحَدَّثُ بِما فِي فِكْرِي.

Ось я уста свої відкриваю, в моїх устах говорить язик мій.

3 س َأقُولُ ما يَجُولُ حقّاً فِي خاطِرِي، وَسَيَنقُلُ لِسانِي بِإخلاصٍ ما أعرِفُهُ.

Простота мого серця слова мої, і висловлять ясно знання мої уста.

4 ر ُوحُ اللهِ خَلَقَنِي، وَنَسْمَةُ القَدِيرِ أحْيَتنِي.

Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього подих.

5 ف َإنْ كُنتَ تَستَطِيعُ الرَّدَّ عَلَيَّ، فَحَضِّرْ حُجَّتَكَ وَقِفْ.

Якщо можеш, то дай мені відповідь, вишикуйсь передо мною, постався!

6 أ نا مِثلُكَ فِي حَضْرَةِ اللهِ. فَقَدْ قُطِعْتُ أيضاً مِنَ الطِّينِ.

Тож Божий і я, як і ти, з глини витиснений теж і я!

7 ف َلَيسَ هُناكَ ما يُخِيفُكَ مِنِّي، وَقُوَّتِي لَنْ تُثَقِّلَ عَلَيكَ.

Ото страх мій тебе не настрашить, і не буде тяжкою рука моя на тобі.

8 « غَيرَ أنَّكَ تَكَلَّمْتَ فِي أُذُنِي، فَسَمِعتُ صَوتَكَ حِينَ تَكَلَّمْتَ.

Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:

9 ت َقَولُ: ‹أنا نَقِيٌّ بِلا ذَنبٍ، وَطاهِرٌ بِلا إثمٍ.

Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!

10 غ َيرَ أنَّ للهِ أسباباً فِي مُعاداتِي، وَيَحسِبُنِي عَدُوّاً لَهُ.

Оце Сам Він причини на мене знаходить, уважає мене Собі ворогом.

11 ي ُقَيِّدُ قَدَمَيَّ بِالحَدِيدِ وَالخَشَبِ، وَيَحرُسُ كُلَّ مَنافِذِ هُرُوبِي.›

У кайдани закув мої ноги, усі стежки мої Він стереже...

12 « إنَّكَ مُخطِئٌ حَقّاً فِي هَذا، وَلِهَذا سَأُجِيبُكَ: «إنَّ اللهَ أعْظَمُ مِنْ كُلِّ البَشَرِ.

Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за людину!

13 ل ِماذا تَتَّهِمُهُ وَتَقُولُ: ‹إنَّ اللهَ لا يُجِيبُ عَنْ كُلِّ اتِّهاماتِ الإنسانِ؟›

Чого Ти із Ним сперечаєшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?

14 ل َكِنَّ اللهَ يُكَلِّمُ النّاسَ بِطُرُقٍ مُختَلِفَةٍ، وَالإنسانُ لا يُدرِكُ ذَلِكَ.

Бо Бог промовляє і раз, і два рази, та людина не бачить того:

15 ي َتَحَدَّثُ فِي حُلُمٍ، فِي رُؤيا اللَّيلِ. عِندَما يَنعَسُ النّاسُ وَيَنامُونَ،

у сні, у видінні нічному, коли міцний сон на людей нападає, в дрімотах на ложі,

16 ح ِينَئِذٍ، يَفتَحُ اللهُ آذانَهُمْ، وَيُخِيفُهُمْ بِتَحْذِيراتِهِ.

тоді відкриває Він ухо людей, і настрашує їх осторогою,

17 ل ِيُحَوِّلَ الإنسانَ عَمّا يَفعَلُهُ، وَلِيَمنَعَ الإنسانَ مِنَ التَّكَبُّرِ أوِ التَّفاخُرِ.

щоб відвести людину від чину її, і Він гордість від мужа ховає,

18 ي َحفَظُهُ اللهُ مِنَ الهاوِيَةِ، وَيَحفَظُ حَياتَهُ مِنْ عُبُورِ نَهرِ المَوتِ.

щоб від гробу повстримати душу його, а живая його щоб не впала на ратище.

19 ي ُؤَدِّبُهُ بِالوَجَعِ عَلَى فِراشِهِ، وَبِألَمٍ مُتَّصِلٍ فِي عِظامِهِ.

І карається хворістю він на постелі своїй, а в костях його сварка міцна.

20 ف َيَكرَهُ الطَعامَ، وَيَنفُرُ حَتَّى مِنْ أطايِبِهِ.

І жива його бридиться хлібом, а душа його стравою влюбленою.

21 ل ا يَعُودُ لَحمُهُ يُرَى مِنَ الهُزالِ، وَتَبرُزُ عِظامُهُ وَتُرَى.

Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що перше не видні були.

22 م ِنَ الهاوِيَةِ تَقتَرِبُ نَفسُهُ. مِنَ القَتَلَةِ تَدنُو حَياتُهُ.

І до гробу душа його зближується, а живая його до померлих іде.

23 و َلَو كانَ هُناكَ مَلاكٌ واحِدٌ، وَسِيطٌ هُوَ الأفضَلُ بَينَ ألفٍ، يُدافِعُ عَنِ استِقامَتِهِ،

Якщо ж Ангол-заступник при нім, один з тисячі, щоб представити людині її правоту,

24 ي َطلُبُ لَهُ رَحمَةً وَيَقُولُ للهِ: «جَنِّبْهُ الهُبُوطَ فِي الهاوِيَةِ، لأنِّي دَبَّرتُ لَهُ فِديَةً.»

то Він буде йому милосердний та й скаже: Звільни ти його, щоб до гробу не йшов він, Я викуп знайшов.

25 ف َيَتَجَدَّدُ لَحمُهُ كَشّابٍ، وَإلَيهِ تَعُودُ قُوَّةُ الصِّبا.

Тоді відмолодиться тіло його, поверне до днів його юности.

26 ي ُصَلِّي الإنسانُ إلَى اللهِ فَيَحظَى بِرِضاهُ. وَيُسَرُّ اللهَ أنْ يُعلِنَ نَفسَهُ لِلإنسانِ، فَيَرُدُّ لِلإنسانِ حَقَّهُ.

Він благатиме Бога, й його Собі Він уподобає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.

27 ي َهتِفُ أمامَ النّاسِ وَيَقُولُ: ‹أذْنَبْتُ وَعَوَّجتُ المُستَقِيمَ، لَكِنْ لَمْ أُجازَ عَلَيهِ.

Він дивитиметься на людей й говоритиме: Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.

28 ب َلْ فَدَى نَفسِي مِنَ الهاوِيَةِ، فَسَأنظُرُ إلَى نُورِ الحَياةِ وَأتَمَتَّعُ.›

Він викупив душу мою, щоб до гробу не йшла, і буде бачити світло живая моя.

29 « نَعَمْ، قَد يَفعَلُ اللهُ كُلَّ هَذِهِ الأُمُورِ مَرَّتَينِ وَثَلاثاً لِلإنسانِ،

Бог робить це все двічі-тричі з людиною,

30 ل ِكَي يَرُدَّ نَفسَهُ مِنَ الهاوِيَةِ وَالهَلاكِ، وَيُنِيرَ عَلَيهِ بِنُورِ الحَياةِ.

щоб душу її відвернути від гробу, щоб він був освітлений світлом живих.

31 « انتَبِهْ يا أيُّوبُ، وَاستَمِعْ إلَيَّ. اصْمُتْ وَدَعْنِي أتَكَلَّمْ.

Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовлятиму!

32 إ نْ كانَ لَدَيكَ جَوابٌ فَقُلْهُ، لأنِّي أتَمَنَّى أنْ أجِدَكَ مُحِقّاً.

Коли маєш слова, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправдання.

33 و َإنْ لَمْ يَكُنْ لَدَيكَ جَوابٌ، فَاسْتَمِعْ إلَيَّ. اصمُتْ وَسَأُعَلِّمُكَ الحِكْمَةَ.»

Якщо ні ти послухай мене; помовчи, й я навчу тебе мудрости!