1 А ле слухай но, Йове, промови мої, і візьми до ушей всі слова мої.

2 О сь я уста свої відкриваю, в моїх устах говорить язик мій.

3 П ростота мого серця слова мої, і висловлять ясно знання мої уста.

4 Д ух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього подих.

5 Я кщо можеш, то дай мені відповідь, вишикуйсь передо мною, постався!

6 Т ож Божий і я, як і ти, з глини витиснений теж і я!

7 О то страх мій тебе не настрашить, і не буде тяжкою рука моя на тобі.

8 О тож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:

9 Ч истий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!

10 О це Сам Він причини на мене знаходить, уважає мене Собі ворогом.

11 У кайдани закув мої ноги, усі стежки мої Він стереже...

12 О сь у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за людину!

13 Ч ого Ти із Ним сперечаєшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?

14 Б о Бог промовляє і раз, і два рази, та людина не бачить того:

15 у сні, у видінні нічному, коли міцний сон на людей нападає, в дрімотах на ложі,

16 т оді відкриває Він ухо людей, і настрашує їх осторогою,

17 щ об відвести людину від чину її, і Він гордість від мужа ховає,

18 щ об від гробу повстримати душу його, а живая його щоб не впала на ратище.

19 І карається хворістю він на постелі своїй, а в костях його сварка міцна.

20 І жива його бридиться хлібом, а душа його стравою влюбленою.

21 Г ине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що перше не видні були.

22 І до гробу душа його зближується, а живая його до померлих іде.

23 Я кщо ж Ангол-заступник при нім, один з тисячі, щоб представити людині її правоту,

24 т о Він буде йому милосердний та й скаже: Звільни ти його, щоб до гробу не йшов він, Я викуп знайшов.

25 Т оді відмолодиться тіло його, поверне до днів його юности.

26 В ін благатиме Бога, й його Собі Він уподобає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.

27 В ін дивитиметься на людей й говоритиме: Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.

28 В ін викупив душу мою, щоб до гробу не йшла, і буде бачити світло живая моя.

29 Б ог робить це все двічі-тричі з людиною,

30 щ об душу її відвернути від гробу, щоб він був освітлений світлом живих.

31 У важай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовлятиму!

32 К оли маєш слова, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправдання.

33 Я кщо ні ти послухай мене; помовчи, й я навчу тебе мудрости!