1 С лова Агура, Якеєвого сина, массеянина: Слово мужчини: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, і змучився я!

2 Б о думаю, що немудріший за кожного я, і не маю я людського розуму,

3 і не навчився я мудрости, і не знаю пізнання святих...

4 Х то на небо ввійшов і зійшов? Хто у жмені свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кінці землі? Яке ймення його, і яке ймення сина його, коли знаєш?

5 К ожне Боже слово очищене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.

6 Д о слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомовцем не став ти.

7 Д вох речей я від Тебе просив, не відмов мені, поки помру:

8 в іддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним,

9 щ об я не переситився та й не відрікся, і не сказав: Хто Господь? і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім'я мого Бога.

10 Р аба не обмовляй перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.

11 О це покоління, що батька свого проклинає, і неньки своєї не благословляє,

12 п окоління, що чисте в очах своїх, та від бруду свого не обмите,

13 п окоління, які гордісні очі його, а повіки його як піднеслися!

14 П окоління, що в нього мечі його зуби, а гострі ножі його щелепи, щоб пожерти убогих із краю й нужденних з землі!

15 Д ві дочки в кровожерця: Дай, дай! Оці три не наситяться, чотири не скажуть досить:

16 ш еол та утроба неплідна, водою земля не насититься, і не скаже досить огонь!

17 О ко, що з батька сміється й погорджує послухом матері, нехай видзьобають його круки поточні, і нехай орленята його пожеруть!

18 Т ри речі оці дивовижні для мене, і чотири, яких я не знаю:

19 д орога орлина в повітрі, дорога зміїна на скелі, корабельна дорога в середині моря, і дорога мужчини при дівчині!...

20 Т ака ось дорога блудливої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла: Не вчинила я злого!...

21 Т рясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона:

22 п ід рабом, коли він зацарює, і під нерозумним, як хліба наїсться,

23 п ід розпустницею, коли взята за жінку, і невільницею, коли вижене пані свою!...

24 О ці ось чотири малі на землі, та вони вельми мудрі:

25 м урашки, не сильний народ, та поживу свою заготовлюють літом;

26 б орсуки, люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;

27 н емає царя в сарани, але вся вона в строї бойовім виходить;

28 п авук тільки лапками пнеться, та він і в палатах царських!

29 Д обре ступають ці троє, і добре ходять чотири:

30 л ев, найсильніший поміж звіриною, який не вступається ні перед ким,

31 о сідланий кінь, і козел, та той цар, що з ним військо!

32 Я кщо ти допустився глупоти пихою, й якщо заміряєш лихе, то руку на уста!

33 Б о збивання молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку.