1 І підійшли фарисеї та саддукеї, і, випробовуючи, просили Його показати ознаку їм із неба.

2 А Він відповів і промовив до них: Ви звечора кажете: Буде погода, червоніє бо небо.

3 А ранком: Сьогодні негода, червоніє бо небо похмуре. Розпізнати небесне обличчя ви вмієте, ознак часу ж не можете!

4 Р ід лукавий і перелюбний шукає ознаки, та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони. І, їх полишивши, Він відійшов.

5 А учні Його, перейшовши на той бік, забули взяти хліба.

6 І сус же промовив до них: Стережіться уважливо фарисейської та саддукейської розчини!

7 В они ж міркували собі й говорили: Ми ж хлібів не взяли.

8 А Ісус, знавши те, запитав: Чого між собою міркуєте ви, маловірні, що хлібів не взяли?

9 Ч и ж ви ще не розумієте й не пам'ятаєте про п'ять хлібів на п'ять тисяч, і скільки кошів ви зібрали?

10 А ні про сім хлібів на чотири тисячі, і скільки кошиків ви назбирали?

11 Я к ви не розумієте, що Я не про хліб вам сказав? Стережіться но розчини фарисейської та саддукейської!

12 Т оді зрозуміли вони, що Він не казав стерегтися їм розчини хлібної, але фарисейської та саддукейської науки.

13 П рийшовши ж Ісус до землі Кесарії Пилипової, питав Своїх учнів і казав: За кого народ уважає Мене, Сина Людського?

14 В они ж відповіли: Одні за Івана Христителя, одні за Іллю, інші ж за Єремію або за одного з пророків.

15 В ін каже до них: А ви за кого Мене маєте?

16 А Симон Петро відповів і сказав: Ти Христос, Син Бога Живого!

17 А Ісус відповів і до нього промовив: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець.

18 І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її.

19 І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв'яжеш, те зв'язане буде на небі, а що на землі ти розв'яжеш, те розв'язане буде на небі!

20 Т оді наказав Своїм учням, щоб нікому не казали, що Він Христос.

21 І з того часу Ісус став виказувати Своїм учням, що Він мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути, і воскреснути третього дня.

22 І , набік відвівши Його, Петро став Йому докоряти й казати: Змилуйся, Господи, такого Тобі хай не буде!

23 А Він обернувся й промовив Петрові: Відступися від Мене, сатано, ти спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське!

24 П ромовив тоді Ісус учням Своїм: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною.

25 Б о хто хоче спасти свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її.

26 Я ка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?

27 Б о прийде Син Людський у славі Свого Отця з Анголами Своїми, і тоді віддасть кожному згідно з ділами його.

28 П оправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Сина Людського, що йде в Царстві Своїм.