1 Л іпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.

2 Т еж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.

3 Г лупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.

4 М аєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...

5 С відок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.

6 Б агато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.

7 Б ідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!

8 Х то ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.

9 С відок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

10 Н е лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.

11 Р озум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.

12 Г нів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.

13 С ин безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.

14 Х ата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.

15 Л інощі сон накидають, і лінива душа голодує.

16 Х то заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.

17 Х то милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.

18 К артай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.

19 Л юдина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.

20 С лухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.

21 У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.

22 З добуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.

23 С трах Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.

24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.

25 Я к битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.

26 Х то батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,

27 п ерестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!

28 С відок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.

29 Н а насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.