1 Л іпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.

Better is the poor who walks in his integrity than he who is perverse in his lips and is a fool.

2 Т еж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.

It isn’t good to have zeal without knowledge; nor being hasty with one’s feet and missing the way.

3 Г лупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.

The foolishness of man subverts his way; his heart rages against Yahweh.

4 М аєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...

Wealth adds many friends, but the poor is separated from his friend.

5 С відок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.

A false witness shall not be unpunished. He who pours out lies shall not go free.

6 Б агато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.

Many will entreat the favor of a ruler, and everyone is a friend to a man who gives gifts.

7 Б ідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!

All the relatives of the poor shun him: how much more do his friends avoid him! He pursues them with pleas, but they are gone.

8 Х то ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.

He who gets wisdom loves his own soul. He who keeps understanding shall find good.

9 С відок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

A false witness shall not be unpunished. He who utters lies shall perish.

10 Н е лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.

Delicate living is not appropriate for a fool, much less for a servant to have rule over princes.

11 Р озум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.

The discretion of a man makes him slow to anger. It is his glory to overlook an offense.

12 Г нів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.

The king’s wrath is like the roaring of a lion, but his favor is like dew on the grass.

13 С ин безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.

A foolish son is the calamity of his father. A wife’s quarrels are a continual dripping.

14 Х ата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.

House and riches are an inheritance from fathers, but a prudent wife is from Yahweh.

15 Л інощі сон накидають, і лінива душа голодує.

Slothfulness casts into a deep sleep. The idle soul shall suffer hunger.

16 Х то заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.

He who keeps the commandment keeps his soul, but he who is contemptuous in his ways shall die.

17 Х то милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.

He who has pity on the poor lends to Yahweh; he will reward him.

18 К артай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.

Discipline your son, for there is hope; don’t be a willing party to his death.

19 Л юдина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.

A hot-tempered man must pay the penalty, for if you rescue him, you must do it again.

20 С лухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.

Listen to counsel and receive instruction, that you may be wise in your latter end.

21 У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.

There are many plans in a man’s heart, but Yahweh’s counsel will prevail.

22 З добуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.

That which makes a man to be desired is his kindness. A poor man is better than a liar.

23 С трах Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.

The fear of Yahweh leads to life, then contentment; he rests and will not be touched by trouble.

24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.

The sluggard buries his hand in the dish; he will not so much as bring it to his mouth again.

25 Я к битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.

Flog a scoffer, and the simple will learn prudence; rebuke one who has understanding, and he will gain knowledge.

26 Х то батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,

He who robs his father and drives away his mother, is a son who causes shame and brings reproach.

27 п ерестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!

If you stop listening to instruction, my son, you will stray from the words of knowledge.

28 С відок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.

A corrupt witness mocks justice, and the mouth of the wicked gulps down iniquity.

29 Н а насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.

Penalties are prepared for scoffers, and beatings for the backs of fools.