1 І знов я побачив всі утиски, що чинились під сонцем, і сльоза ось утискуваних, та немає для них потішителя, і насилля з руки, що їх гноблять, і немає для них потішителя...

Then I returned and saw all the oppressions that are done under the sun: and behold, the tears of those who were oppressed, and they had no comforter; and on the side of their oppressors there was power; but they had no comforter.

2 І я похвалив тих померлих, що давно повмирали, більш від живих, що живуть дотепер...

Therefore I praised the dead who have been long dead more than the living who are yet alive.

3 А краще від них від обох тій людині, що досі іще не була, що не бачила чину лихого, що робився під сонцем!

Yes, better than them both is him who has not yet been, who has not seen the evil work that is done under the sun.

4 І я бачив ввесь труд та ввесь успіх учинку, викликає заздрість одного до одного, і це все марнота та ловлення вітру!...

Then I saw all the labor and achievement that is the envy of a man’s neighbor. This also is vanity and a striving after wind.

5 Н ерозумний сидить, склавши руки свої, та жере своє тіло,

The fool folds his hands together and ruins himself.

6 к раща повна долоня спокою за повні дві жмені клопоту та за ловлення вітру!...

Better is a handful, with quietness, than two handfuls with labor and chasing after wind.

7 І знову я бачив марноту під сонцем:

Then I returned and saw vanity under the sun.

8 Б уває самотній, і не має нікого він іншого, сина чи брата у нього нема, та немає кінця всьому зусиллю його, і не насититься око багатством його, і він не повість: Та для кого дбаю і позбавляю добра свою душу? Марнота й оце, і даремна робота воно...

There is one who is alone, and he has neither son nor brother. There is no end to all of his labor, neither are his eyes satisfied with wealth. “For whom then, do I labor, and deprive my soul of enjoyment?” This also is vanity. Yes, it is a miserable business.

9 К раще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій,

Two are better than one, because they have a good reward for their labor.

10 і якби вони впали, підійме одне свого друга! Та горе одному, як він упаде, й нема другого, щоб підвести його...

For if they fall, the one will lift up his fellow; but woe to him who is alone when he falls, and doesn’t have another to lift him up.

11 Т акож коли вдвох покладуться, то тепло їм буде, а як же зогрітись одному?

Again, if two lie together, then they have warmth; but how can one keep warm alone?

12 А коли б хто напав на одного, то вдвох вони стануть на нього, і нитка потрійна не скоро пірветься!

If a man prevails against one who is alone, two shall withstand him; and a threefold cord is not quickly broken.

13 Л іпший убогий та мудрий юнак, аніж цар старий та нерозумний, що вже осторог не приймає,

Better is a poor and wise youth than an old and foolish king who doesn’t know how to receive admonition any more.

14 б о виходить юнак і з в'язниці, щоб зацарювати, хоч у царстві своїм народивсь він убогим!

For out of prison he came out to be king; yes, even in his kingdom he was born poor.

15 Я бачив усіх живих, що ходять під сонцем, на боці цього юнака, цього другого, що став він на місце його.

I saw all the living who walk under the sun, that they were with the youth, the other, who succeeded him.

16 Н емає кінця всьому людові, всьому, що був перед ним, та й наступні не втішаться ним, бо й це теж марнота та ловлення вітру!...

There was no end of all the people, even of all them over whom he was—yet those who come after shall not rejoice in him. Surely this also is vanity and a chasing after wind.