1 А Савл похваляв його вбивство. І утиск великий постав того дня проти єрусалимської Церкви, і всі, крім апостолів, розпорошилися по краях юдейських та самарійських.

Saul was consenting to his death. A great persecution arose against the assembly which was in Jerusalem in that day. They were all scattered abroad throughout the regions of Judea and Samaria, except for the apostles.

2 І поховали Степана мужі побожні, і плакали ревно за ним.

Devout men buried Stephen, and lamented greatly over him.

3 А Савл нищив Церкву, вдирався в доми, витягав чоловіків і жінок та давав до в'язниці...

But Saul ravaged the assembly, entering into every house, and dragged both men and women off to prison.

4 Х одили тоді розпорошенці, та Боже Слово благовістили.

Therefore those who were scattered abroad went around preaching the word.

5 О сь Пилип прийшов до самарійського міста, і проповідував їм про Христа.

Philip went down to the city of Samaria, and proclaimed to them the Christ.

6 А люди вважали на те, що Пилип говорив, і згідно слухали й бачили чуда, які він чинив.

The multitudes listened with one accord to the things that were spoken by Philip, when they heard and saw the signs which he did.

7 І з багатьох бо, що мали їх, духи нечисті виходили з криком великим, і багато розслаблених та кривих уздоровилися.

For unclean spirits came out of many of those who had them. They came out, crying with a loud voice. Many who had been paralyzed and lame were healed.

8 І радість велика в тім місті була!

There was great joy in that city.

9 Б ув один чоловік, на ім'я йому Симон, що до того в цім місті займавсь ворожбитством та дурив самарійський народ, видаючи себе за якогось великого.

But there was a certain man, Simon by name, who used to practice sorcery in the city, and amazed the people of Samaria, making himself out to be some great one,

10 Й ого слухали всі, від найменшого аж до найбільшого, кажучи: Він сила Божа, що зветься велика!

to whom they all listened, from the least to the greatest, saying, “This man is that great power of God.”

11 Й ого ж слухалися, бо він їх довший час дивував ворожбитством.

They listened to him, because for a long time he had amazed them with his sorceries.

12 Т а коли йняли віри Пилипові, що благовістив про Боже Царство й Ім'я Ісуса Христа, чоловіки й жінки охристилися.

But when they believed Philip preaching good news concerning God’s Kingdom and the name of Jesus Christ, they were baptized, both men and women.

13 У вірував навіть сам Симон, і, охристившись, тримався Пилипа; а бачивши чуда й знамена великі, він дуже дивувався.

Simon himself also believed. Being baptized, he continued with Philip. Seeing signs and great miracles occurring, he was amazed.

14 Я к зачули ж апостоли, які в Єрусалимі були, що Боже Слово прийняла Самарія, то послали до них Петра та Івана.

Now when the apostles who were at Jerusalem heard that Samaria had received the word of God, they sent Peter and John to them,

15 А вони, як прийшли, помолились за них, щоб Духа Святого вони прийняли,

who, when they had come down, prayed for them, that they might receive the Holy Spirit;

16 б о ще ні на одного з них Він не сходив, а були вони тільки охрищені в Ім'я Господа Ісуса.

for as yet he had fallen on none of them. They had only been baptized in the name of Christ Jesus.

17 Т оді на них руки поклали, і прийняли вони Духа Святого!

Then they laid their hands on them, and they received the Holy Spirit.

18 Я к побачив же Симон, що через накладання апостольських рук Святий Дух подається, то приніс він їм гроші,

Now when Simon saw that the Holy Spirit was given through the laying on of the apostles’ hands, he offered them money,

19 і сказав: Дайте й мені таку владу, щоб той, на кого покладу свої руки, одержав би Духа Святого!

saying, “Give me also this power, that whomever I lay my hands on may receive the Holy Spirit.”

20 Т а промовив до нього Петро: Нехай згине з тобою те срібло твоє, бо ти думав набути дар Божий за гроші!

But Peter said to him, “May your silver perish with you, because you thought you could obtain the gift of God with money!

21 У цім ділі нема тобі частки ні уділу, бо серце твоє перед Богом не слушне.

You have neither part nor lot in this matter, for your heart isn’t right before God.

22 Т ож покайся за це лихе діло своє, і проси Господа, може прощений буде тобі замір серця твого!

Repent therefore of this, your wickedness, and ask God if perhaps the thought of your heart may be forgiven you.

23 Б о я бачу, що ти пробуваєш у жовчі гіркій та в путах неправди.

For I see that you are in the gall of bitterness and in the bondage of iniquity.”

24 А Симон озвався й сказав: Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало нічого з того, про що ви говорили...

Simon answered, “Pray for me to the Lord, that none of the things which you have spoken happen to me.”

25 А вони ж, засвідчивши, і Слово Господнє звістивши, повернулись до Єрусалиму, і звіщали Євангелію в багатьох самарійських оселях.

They therefore, when they had testified and spoken the word of the Lord, returned to Jerusalem, and preached the Good News to many villages of the Samaritans.

26 А Ангол Господній промовив Пилипові, кажучи: Устань та на південь іди, на дорогу, що від Єрусалиму до Гази спускається, порожня вона.

But an angel of the Lord spoke to Philip, saying, “Arise, and go toward the south to the way that goes down from Jerusalem to Gaza. This is a desert.”

27 І , вставши, пішов він. І ось муж етіопський, скопець, вельможа Кандаки, цариці етіопської, що був над усіма її скарбами, що до Єрусалиму прибув поклонитись,

He arose and went; and behold, there was a man of Ethiopia, a eunuch of great authority under Candace, queen of the Ethiopians, who was over all her treasure, who had come to Jerusalem to worship.

28 в ертався, і, сидючи на повозі своїм, читав пророка Ісаю.

He was returning and sitting in his chariot, and was reading the prophet Isaiah.

29 А Дух до Пилипа промовив: Підійди, та й пристань до цього повозу.

The Spirit said to Philip, “Go near, and join yourself to this chariot.”

30 П илип же підбіг і почув, що той читає пророка Ісаю, та й спитав: Чи розумієш, що ти читаєш?

Philip ran to him, and heard him reading Isaiah the prophet, and said, “Do you understand what you are reading?”

31 А той відказав: Як же можу, як ніхто не напутить мене? І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним.

He said, “How can I, unless someone explains it to me?” He begged Philip to come up and sit with him.

32 А слово Писання, що його він читав, було це: Як вівцю на заріз Його ведено, і як ягня супроти стрижія безголосе, так Він не відкрив Своїх уст!

Now the passage of the Scripture which he was reading was this, “He was led as a sheep to the slaughter. As a lamb before his shearer is silent, so he doesn’t open his mouth.

33 У приниженні суд Йому віднятий був, а про рід Його хто розповість? Бо життя Його із землі забирається...

In his humiliation, his judgment was taken away. Who will declare His generation? For his life is taken from the earth.”

34 В ідізвався ж скопець до Пилипа й сказав: Благаю тебе, це про кого говорить пророк? Чи про себе, чи про іншого кого?

The eunuch answered Philip, “Who is the prophet talking about? About himself, or about someone else?”

35 А Пилип відкрив уста свої, і, зачавши від цього Писання, благовістив про Ісуса йому.

Philip opened his mouth, and beginning from this Scripture, preached to him Jesus.

36 І , як шляхом вони їхали, прибули до якоїсь води. І озвався скопець: Ось вода. Що мені заважає христитись?

As they went on the way, they came to some water, and the eunuch said, “Behold, here is water. What is keeping me from being baptized?”

37 А Пилип відказав: Якщо віруєш із повного серця свого, то можна. А той відповів і сказав: Я вірую, що Ісус Христос то Син Божий!

38 І звелів, щоб повіз спинився. І обидва Пилип та скопець увійшли до води, і охристив він його.

He commanded the chariot to stand still, and they both went down into the water, both Philip and the eunuch, and he baptized him.

39 А коли вони вийшли з води, Дух Господній Пилипа забрав, і скопець уже більше не бачив його. І він їхав, радіючи, шляхом своїм.

When they came up out of the water, the Spirit of the Lord caught Philip away, and the eunuch didn’t see him any more, for he went on his way rejoicing.

40 А Пилип опинився в Азоті, і, переходячи, звіщав Євангелію всім містам, аж поки прийшов у Кесарію.

But Philip was found at Azotus. Passing through, he preached the Good News to all the cities, until he came to Caesarea.