1 Н ехай кожен нас так уважає, якби служителів Христових і доморядників Божих таємниць;

So let a man think of us as Christ’s servants, and stewards of God’s mysteries.

2 а що ще шукається в доморядниках, щоб кожен був знайдений вірним.

Here, moreover, it is required of stewards, that they be found faithful.

3 А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд людський, бо я й сам не суджу себе.

But with me it is a very small thing that I should be judged by you, or by man’s judgment. Yes, I don’t judge my own self.

4 Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не виправдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Господь.

For I know nothing against myself. Yet I am not justified by this, but he who judges me is the Lord.

5 Т ому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога.

Therefore judge nothing before the time, until the Lord comes, who will both bring to light the hidden things of darkness, and reveal the counsels of the hearts. Then each man will get his praise from God.

6 О це ж усе, браття, приклав я до себе й Аполлоса ради вас, щоб від нас ви навчилися думати не більш, як написано, щоб ви не чванились один за одним перед іншим.

Now these things, brothers, I have in a figure transferred to myself and Apollos for your sakes, that in us you might learn not to think beyond the things which are written, that none of you be puffed up against one another.

7 Х то бо тебе вирізняє? Що ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чванишся, ніби не взяв?

For who makes you different? And what do you have that you didn’t receive? But if you did receive it, why do you boast as if you had not received it?

8 В и вже нагодовані, ви вже збагатилися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царювати, щоб і ми царювали з вами!

You are already filled. You have already become rich. You have come to reign without us. Yes, and I wish that you did reign, that we also might reign with you.

9 Б о я думаю, що Бог нас, апостолів, поставив за найостанніших, мов на смерть засуджених, бо ми стали дивовищем світові, і Анголам, і людям.

For, I think that God has displayed us, the apostles, last of all, like men sentenced to death. For we are made a spectacle to the world, both to angels and men.

10 М и нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні; ви славні, а ми безчесні!

We are fools for Christ’s sake, but you are wise in Christ. We are weak, but you are strong. You have honor, but we have dishonor.

11 М и до цього часу і голодуємо, і прагнемо, і нагі ми, і катовані, і тиняємось,

Even to this present hour we hunger, thirst, are naked, are beaten, and have no certain dwelling place.

12 і трудимось, працюючи своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо;

We toil, working with our own hands. When people curse us, we bless. Being persecuted, we endure.

13 я к лають, ми молимось; ми стали, як сміття те для світу, аж досі ми всім, як ті викидки!

Being defamed, we entreat. We are made as the filth of the world, the dirt wiped off by all, even until now.

14 Н е пишу це для того, щоб вас осоромити, але остерігаю, як своїх любих дітей.

I don’t write these things to shame you, but to admonish you as my beloved children.

15 Б о хоч би ви мали десять тисяч наставників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Євангелію...

For though you have ten thousand tutors in Christ, yet not many fathers. For in Christ Jesus, I became your father through the Good News.

16 Т ож благаю я вас: будьте наслідувачами мене!

I beg you therefore, be imitators of me.

17 Д ля цього послав я до вас Тимофія, що для мене улюблений і вірний син у Господі, він вам нагадає шляхи мої в Христі Ісусі, як навчаю я скрізь у кожній Церкві.

Because of this I have sent Timothy to you, who is my beloved and faithful child in the Lord, who will remind you of my ways which are in Christ, even as I teach everywhere in every assembly.

18 Д еякі згорділи, так немов би не мав я прийти до вас.

Now some are puffed up, as though I were not coming to you.

19 Т а небавом прийду до вас, як захоче Господь, і пізнаю не слово згорділих, але силу.

But I will come to you shortly, if the Lord is willing. And I will know, not the word of those who are puffed up, but the power.

20 Б о Царство Боже не в слові, а в силі.

For God’s Kingdom is not in word, but in power.

21 Ч ого хочете? Чи прийти до вас з києм, чи з любов'ю та з духом лагідности?

What do you want? Shall I come to you with a rod, or in love and a spirit of gentleness?