1 І зібрались до Нього фарисеї та деякі з книжників, які прибули із Єрусалиму,

Then the Pharisees and some of the scribes gathered together to him, having come from Jerusalem.

2 і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками нечистими, цебто невмитими.

Now when they saw some of his disciples eating bread with defiled, that is unwashed, hands, they found fault.

3 Б о фарисеї й усі юдеї, зберігаючи передання старших, не їдять, як старанно не вимиють рук;

(For the Pharisees and all the Jews, don’t eat unless they wash their hands and forearms, holding to the tradition of the elders.

4 а вернувшися з ринку, вони ні їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли, щоб додержувати: миття чаш, і глеків, і мідяного посуду.

They don’t eat when they come from the marketplace unless they bathe themselves, and there are many other things, which they have received to hold to: washings of cups, pitchers, bronze vessels, and couches.)

5 І запитали Його фарисеї та книжники: Чому учні Твої не живуть за переданням старших, але хліб споживають руками нечистими?

The Pharisees and the scribes asked him, “Why don’t your disciples walk according to the tradition of the elders, but eat their bread with unwashed hands?”

6 А Він їм відказав: Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене...

He answered them, “Well did Isaiah prophesy of you hypocrites, as it is written, ‘This people honors me with their lips, but their heart is far from me.

7 Т а однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей.

But they worship me in vain, teaching as doctrines the commandments of men.’

8 З анехаявши заповідь Божу, передань людських ви тримаєтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви.

“For you set aside the commandment of God, and hold tightly to the tradition of men—the washing of pitchers and cups, and you do many other such things.”

9 І сказав Він до них: Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє передання.

He said to them, “Full well do you reject the commandment of God, that you may keep your tradition.

10 Б о Мойсей наказав: Шануй батька свого та матір свою, та: Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре.

For Moses said, ‘Honor your father and your mother;’ and, ‘He who speaks evil of father or mother, let him be put to death.’

11 А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Корван, чи дар Богові те, чим би ти скористатись від мене хотів,

But you say, ‘If a man tells his father or his mother, “Whatever profit you might have received from me is Corban, that is to say, given to God”;’

12 т о вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,

then you no longer allow him to do anything for his father or his mother,

13 п орушуючи Боже Слово вашим переданням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите.

making void the word of God by your tradition, which you have handed down. You do many things like this.”

14 І Він знову покликав народ і промовив до нього: Послухайте Мене всі, і зрозумійте!

He called all the multitude to himself, and said to them, “Hear me, all of you, and understand.

15 Н емає нічого назовні людини, що, увіходячи в неї, могло б опоганити її; що ж із неї виходить, те людину опоганює.

There is nothing from outside of the man, that going into him can defile him; but the things which proceed out of the man are those that defile the man.

16 К оли має хто вуха, щоб слухати, нехай слухає!

If anyone has ears to hear, let him hear!”

17 А коли від народу ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про притчу.

When he had entered into a house away from the multitude, his disciples asked him about the parable.

18 І Він їм відказав: Чи ж і ви розуміння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззовні в людину, не може опоганити її?

He said to them, “Are you also without understanding? Don’t you perceive that whatever goes into the man from outside can’t defile him,

19 Б о не входить до серця йому, але до живота, і виходить назовні, очищуючи всяку їжу.

because it doesn’t go into his heart, but into his stomach, then into the latrine, thus purifying all foods ?”

20 А далі сказав Він: Що з людини виходить, те людину опоганює.

He said, “That which proceeds out of the man, that defiles the man.

21 Б о зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства,

For from within, out of the hearts of men, proceed evil thoughts, adulteries, sexual sins, murders, thefts,

22 п ерелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум.

covetings, wickedness, deceit, lustful desires, an evil eye, blasphemy, pride, and foolishness.

23 У се зле це виходить зсередини, і людину опоганює!

All these evil things come from within, and defile the man.”

24 І встав Він, і звідти пішов у землю тирську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.

From there he arose, and went away into the borders of Tyre and Sidon. He entered into a house, and didn’t want anyone to know it, but he couldn’t escape notice.

25 Н егайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому.

For a woman, whose little daughter had an unclean spirit, having heard of him, came and fell down at his feet.

26 А ця жінка грекиня була, родом сирофінікіянка. Вона стала благати Його, щоб із дочки її демона вигнав.

Now the woman was a Greek, a Syrophoenician by race. She begged him that he would cast the demon out of her daughter.

27 А Він їй сказав: Дай, щоб перше наїлися діти, не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щенятам!

But Jesus said to her, “Let the children be filled first, for it is not appropriate to take the children’s bread and throw it to the dogs.”

28 А вона Йому в відповідь каже: Так, Господи! Але навіть щенята їдять під столом від дитячих кришок...

But she answered him, “Yes, Lord. Yet even the dogs under the table eat the children’s crumbs.”

29 І Він їй сказав: За слово оце йди собі, демон вийшов із твоєї дочки!

He said to her, “For this saying, go your way. The demon has gone out of your daughter.”

30 А коли вона в дім свій вернулась, то знайшла, що дочка на постелі лежала, а демон вийшов із неї.

She went away to her house, and found the child having been laid on the bed, with the demon gone out.

31 І вийшов Він знов із країв тирських і сидонських, і подався шляхом на Сидон над море Галілейське, через околиці Десятимістя.

Again he departed from the borders of Tyre and Sidon, and came to the sea of Galilee, through the middle of the region of Decapolis.

32 І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав.

They brought to him one who was deaf and had an impediment in his speech. They begged him to lay his hand on him.

33 І взяв Він його від народу самого, і вклав пальці Свої йому в вуха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика.

He took him aside from the multitude, privately, and put his fingers into his ears, and he spat, and touched his tongue.

34 І , на небо споглянувши, Він зідхнув і промовив до нього: Еффата; цебто: Відкрийся!

Looking up to heaven, he sighed, and said to him, “Ephphatha!” that is, “Be opened!”

35 І відкрилися вуха йому, і путо його язика розв'язалось негайно, і він став говорити виразно!

Immediately his ears were opened, and the impediment of his tongue was released, and he spoke clearly.

36 А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповідали. Та що більше наказував їм, то ще більш розголошували.

He commanded them that they should tell no one, but the more he commanded them, so much the more widely they proclaimed it.

37 І дуже всі дивувалися та говорили: Він добре все робить: глухим дає чути, а німим говорити!

They were astonished beyond measure, saying, “He has done all things well. He makes even the deaf hear, and the mute speak!”